94. Первісне визнання основної сільськогосподарської продукції рослинництва відображається записом:

– Дебет 27 Кредит 231;

– Дебет 21 Кредит 231;

– Дебет 231 Кредит 27;

– Дебет 231 Кредит 231.

95. Розподілені загальновиробничі витрати рослинництва відображаються в обліку записом:

– Дебет 231 Кредит 91;

– Дебет 91 Кредит 231;

– Дебет 27 Кредит 91;

– Дебет 91 Кредит 66, 65.

96. До основних ознак директ-костингу відноситься наступне:

– в процесі калькулювання визначається маржинальний дохід;

– оперативний облік відхилень від норм споживання ресурсів з визначенням величини відхилень за місцями виникнення, причинами і винуватцями цих відхилень для управління затратами;

– наявність норм споживання ресурсів і облікових цін на ці ресурси в процесі діяльності підприємства;

– відображення фактичних затрат з розподілом їх на затрати за нормами та відхилення від норм.

97. У зарубіжній практиці систему калькулювання за змінними витратами називають:

– директ-костинг;

– абзорбшен-костинг;

– стандарт-костинг ;

– АВС-костинг.

98. Маржинальний дохід (брутто-прибуток) – це показник, який розраховується за формулою:

– різниця між доходом від реалізації продукції та змінними витратами;

– сума змінних витрат, постійних витрати та операційного прибутку;

– різниця постійних витрат та прибутку;

– жодної правильної відповіді.

99. Директ-костинг широко використовується:

– на авіапідприємствах;

– на підприємствах обробних галузей промисловості (машинобудівної, шинної, меблевої, швейної, шкіряної, харчової), які здійснюють масове та серійне виробництво різноманітної й складної продукції з великою кількістю деталей та вузлів;

– в індивідуальних та дрібносерійних виробництвах (кораблебудування, авіаційна промисловість, будівництво, виробництво меблів, видавнича діяльність тощо);

– на сільськогосподарських підприємствах.

100. Хто з відомих радянських учених-бухгалтерів був організатором розробки і впровадження в Радянському Союзі системи нормативного обліку витрат:

– М.Х. Жебрак;

– М.Г. Чумаченко;

– В.Ф. Палій;

– В.Г. Макаров.

101. В економічній літературі сша розглядаються різні типи стандартів. До них не належать:

– зведені;

– базисні;

– поточні;

– мотивуючі.

102. Базисні стандарти – це:

– нормативи, які не коригуються після їх першочергового визначення, якщо не відбувається суттєвих змін в технічних характеристиках продукції або в процесі її виробництва;

– нормативи, які передбачають їх постійне коригування на основі змін їх технологічних умов, цін і тарифів;

– включають нормативи лише тих елементів витрат і на такому рівні, які приймаються і виникають в оптимальних умовах виробництва при найбільш сприятливих цінах;

– визначаються зусиллями працівників підприємства;

103. Стандарти, які встановлюються для некваліфікованих робітників з більшими витратами праці при низькій тарифній оплаті:

– полегшені стандарти;

– ідеальні стандарти;

– досягнені стандарти;

– мотивуючі стандарти.