135. Критерієм економічної ефективності сільськогосподарського

виробництва є:

- збільшення виходу сільськогосподарської продукції з одиниці земельної площі при одночасному забезпеченні її якості та економічності виробництва;

- найбільш повне задоволення потреб суспільства в продукції галузі;

- доходність, прибутковість виробництва;

- поліпшення соціальних умов життя людей, покращання умов праці, скорочення тривалості робочого тижня без зменшення заробітної плати.

136. Коефіцієнт фінансової залежності становить собою відношення:

- усіх джерел фінансування до власного капіталу;

- власного капіталу до довгострокових зобов’язань;

- вартості основних засобів до загальної вартості майна;

- власного капіталу до величини обігових коштів.

137. Рівень рентабельності відображає ефективність використання:

- спожитих виробничих ресурсів;

- застосованих виробничих ресурсів;

- витрат, які не включаються у виробничу собівартість;

- залишків незавершеного виробництва за собівартістю.

138. Про фінансову стійкість компанії свідчать показники:

- коефіцієнт оборотності всіх активів, що використовуються; коефіцієнт оборотності поточних активів, що використовуються; тривалість обороту поточних активів;

- показник поточної ліквідності; показник „критичної оцінки”; коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості; тривалість погашення дебіторської заборгованості;

- коефіцієнт ефективності; термін окупності; чистий приведений прибуток; період окупності, рівень рентабельності;

- коефіцієнт автономії; коефіцієнт співвідношення власних і позичених коштів; коефіцієнт довгострокової заборгованості.

139. На рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва

впливає:

- фондоозброєність праці;

- фондовіддача;

- рівень цін реалізованої продукції;

- енергозабезпеченість.

140. Економічна ефективність – це:

- співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якого отримують вартісні показники ефективності виробництва;

- співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якого отримують вартісні і натуральні показники ефективності виробництва;

- співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якого отримують натуральні показники ефективності виробництва;

- раціональність використання землі через показники земельного ефекту, приведені до одиниці площі сільськогосподарських угідь.

141. Рентабельність підприємства – це:

- одержаний підприємством прибуток;

- відносна прибутковість, що вимірюється у відсотках до витрат коштів або капіталу;

- відношення прибутку до середньої вартості основних засобів;

- валовий прибуток на 1 грн. обсягу реалізованої продукції.

142. Показник рентабельності характеризує абсолютну величину (суму):

- виручки від реалізації продукції на одиницю витрат;

- валового доходу на одиницю витрат;

- прибутку на одиницю витрат;

- чистої продукції на одиницю витрат.

143. Ефективність виробництва – це:

- економічна категорія, що відображає співвідношення між одержаними результатами виробництва і витраченими на їх досягнення ресурсами;

- поняття, що відображає певне динамічне співвідношення між зміною в часі величини авансового капіталу й обсягу виробництва валової продукції;

- максимально можливий випуск продукції за рік в натуральних показниках за заданого асортименту й якості та раціонального використання землі, техніки, обладнання, робочої сили;

- частина виторгу, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства.

144. Враховуючи специфіку сільськогосподарського виробництва доцільно

розрізняти такі види ефективності:

- економічну, правову, соціальну;

- економічну, технологічну,

- соціальну, правову, технологічну;

- соціальну, технологічну, економічну.

145. До прямих матеріальних витрат включають:

- заробітну плату та інші виплати працівникам;

- амортизацію основних засобів загальновиробничого призначення;

- загальногосподарські витрати, які спрямовані на управління підприємством в цілому та його обслуговування;

- вартість сировини та матеріалів, що утворюють основу виробленої продукції.

146. Змінними називають такі витрати:

- величина яких безпосередньо залежить від масштабів виробництва продукції;

- що безпосередньо не змінюється при збільшенні або зменшенні масштабів

виробництва в короткостроковому періоді;

- на величину яких керівник відповідного рівня управління може впливати повністю;

- що здійснюється незалежно від волі керівника відповідного рівня управління і кваліфікації працівників.

147. Залежно від характеру зв’язку з обсягом виробництва продукції

витрати виробництва поділяють на:

- основні та неосновні;

- прямі та непрямі;

- операційні та фінансові;

- постійні та змінні.

148. Собівартість, як один з найважливіших показників господарської

діяльності, показує:

- прибутковість підприємства;

- окупність витрат прибутком;

- темпи розширеного відтворення та підвищення матеріальної заінтересо­ваності працівників;

- у що саме обходиться господарству виробництво відповідного виду продукції і наскільки економічно вигідним воно є.

149. Процес визначення обсягу і структури питомих операційних витрат на

виробництво і реалізацію окремих видів продукції називається:

- калькулюванням собівартості продукції;

- управлінням витратами;

- обліком та аналізом витрат;

- нормуванням витрат.

150. Витрати виробництва на підприємстві складаються із:

- заробітної плати, амортизаційних відрахувань, вартості матеріалів,

накладних витрат;

- податків, заробітної плати, амортизаційних відрахувань, податку з прибутку;

- відсотка за кредитом, заробітної плати, підприємницького прибутку, амортизаційних відрахувань;

- витрат на відрядження і представницьких витрат, вартості матеріалів, податку з прибутку, прибуткового податку.

151. Зниження собівартості продукції свідчить про:

- підвищення електроозброєності праці;

- збільшення навантаження посівних площ в розрахунку на одного середньорічного працівника;

- підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва;

- додаткові витрати ресурсу використані для виробництва додаткової продукції.

152. Вартість тих матеріальних ресурсів, які можуть бути безпосередньо

віднесені до конкретного об’єкту витрат називають:

- прямі матеріальні витрати;

- операційні витрати;

- загальновиробничі витрати;

- адміністративні витрати.

153. Загальногосподарські витрати, які спрямовані на управління

підприємством в цілому та на його обслуговування називаються:

- фінансові витрати;

- операційні витрати;

- загальновиробничі витрати;

- адміністративні витрати.

154. Собівартість, що визначається на кожному підприємстві по окремим

видам продукції називається:

- індивідуальною собівартістю;

- суспільною собівартістю;

- виробничою собівартістю;

- комерційною собівартістю.

155. Грошовий вираз витрат підприємства на виробництво і реалізацію

продукції (робіт, послуг) – це:

- рентабельність виробництва;

- собівартість продукції;

- валовий дохід підприємства;

- витрати і ціни на продукцію.

156. Витрати, що пов’язані з виробництвом і доробкою продукції, її

транспортуванням до місця зберігання та (або) реалізації називають:

- виробничою собівартістю;

- провізорною собівартістю;

- повною собівартістю;

- індивідуальною собівартістю.

157. Суспільна собівартість розраховується за:

- сукупністю підприємств і відображає середні витрати на виробництво продукції;

- величиною витрат, що пов’язані з виробництвом і доробкою продукції, її транспортуванням;

- результатами господарської діяльності в кінці звітного періоду на основі фактичних витрат і обсягу одержаної продукції;

- величиною витрат на певний вид продукції в залежності від місцевих агрономічних, зоотехнічних, організаційно-економічних і природних умов.