- •1. Дисципліна "Епізоотологія з мікробіологією", її зміст та вивчення.
- •1. Основи мікробіології
- •Тема1.1 Морфологія мікроорганізмів.
- •1. Основні групи мікроорганізмів, принципи класифікації, форми бактерій, будова, величина, рух та захисні властивості.
- •2. Загальна характеристика грибів, їх морфологія, фізіологія, значення та застосування.3. Поняття про рикетсії, мікоплазми, мікробактерії, хламідії, віруси, пріони.
- •1. Електронна і люмінесцентна мікроскопія.
- •Тема 1.2. Фізіологія мікроорганізмів.
- •1. Живлення мікробів, механізм та типи живлення.
- •2. Дихання мікробів та типи дихання. Ферменти мікробів. Значення ферментів у народному господарстві.
- •3 Розмноження мікробів та фази розмноження на штучних живильних середовищах.
- •Тема 1.3. Спадковість і мінливість мікроорганізмів.
- •1. Спадковість і мінливість мікроорганізмів. Сучасні погляди на спадковість і мінливість мікроорганізмів.
- •2. Форми мінливості. Практичне значення мінливості у діагностиці, специфічній профілактиці та терапії тварин. Вплив екологічних катастроф на мінливість мікроорганізмів.
- •3. Загальні поняття про перетворення речовин у природі та участь у цьому процесі мікроорганізмів.
- •4.Перетворення азоту в ґрунті, роль мікробів у ґрунтоутворенні та засвоєння атмосферного азоту.
- •5. Перетворення вуглецю та поняття про різні види бродінь і участь у цьому процесі мікроорганізмів.
- •1. Практичне значення та застосування процесів бродіння в народному господарстві.
- •Тема 1.4. Поширення мікроорганізмів у природі.
- •1. Мікрофлора ґрунту та її значення у розповсюдженні інфекційних хвороб. Бактеріологічне дослідження ґрунту.
- •Тема 1.4. Поширення мікроорганізмів у природі. Вплив зовнішніх умов на мікроорганізми.
- •2. Вплив фізичних та хімічних факторів на мікроорганізми. Поняття про стерилізацію, пастеризацію та тиндалізацію, бактеріостатичну та бактерицидну дію.
- •Тема 1.5. Основи вчення про віруси.
- •1.Поняття про віруси, їх класифікацію, морфологію та фізіологію.
- •2.Фільтрація. Суперцентрифугування.
- •2. Основи загальної епізоотології
- •Тема 2.1. Вчення про інфекцію
- •1.Поняття про інфекцію і інфекційні хвороби.
- •2. Патогенність та вірулентність мікробів, їх значення та застосування. 3.Ворота інфекцій та дія мікробів на організми тварин, птахів.
- •4. Види інфекцій, періоди розвитку хвороб.
- •5. Перебіг інфекційних хвороб. Форми клінічного прояву.
- •4. Мікробоносійство, його тривалість та практичне значення.
- •Тема 2.2. Вчення про імунітет.
- •1.Визначення імунітету, теорії імунітету.
- •2. Антигени. Антитіла. Серологічні реакції .
- •4. Природна стійкість організму . Фактори, що впливають на опірність .
- •5.Вакцини, гіперімунні сироватки. Сироватки (кров) реконвалесцентів. Гамма-глобуліни, анатоксини, антивіруси, які використовуються у ветеринарній практиці.
- •6.Алергія та анафілаксія, їх практичне значення .
- •Тема 2.3. Вчення про епізоотичний процес.
- •1. Поняття про епізоотичний процес і ланцюг, джерело і резервуар збудника інфекції, мікробоносійство, епізоотичне вогнище інфекції, неблагополучне і загрозливе господарство.
- •2. Механізм передачі збудника інфекції, шляхи поширення та переносники інфекційних хвороб. Фактори передачі інфекційних хвороб (предмети догляду, спорядження, гній, транспортні засоби та ін.).
- •3. Форми прояву епізоотичного процесу: спорадичні захворювання, ензоотія, епізоотія, панзоотія. Закономірність виникнення епізоотій.
- •Тема 2.4. Дезінфекція, дератизація, дезінсекція.
- •3. Апарати та дезінфекційні установки для дезінфекції.
- •4. Дезінфекція гною, гноївки, ґрунту, води. Дезінфекція спецодягу, взуття, предметів догляду за тваринами, збруї. Дезінфекція транспортних засобів, інкубаторів, вагонів та вуликів.
- •5.Бактеріологічний метод контролю якості дезінфекції
- •2.5. Профілактичні заходи
- •1. Заходи загальної профілактики.
- •3. Заходи боротьби з інфекційними хворобами.
Тема 1.2. Фізіологія мікроорганізмів.
1. Живлення мікробів, механізм та типи живлення.
2. Дихання мікробів та типи дихання.
4.Ферменти мікробів,їх класифікація,властивості,значення у народному господарстві.
3. Розмноження мікробів, фази розмноження на живильних середовищах.
Самостійне вивчення. Токсини, агресини, ароматичні речовини, пігменти, світні бактерії.
1. Живлення мікробів, механізм та типи живлення.
В мікроорганізмах відбувається обмін речовин з навколишнім середовищем. Для живлення мікроорганізмів потрібне поживне середовище з якого мікроорганізми будують своє тіло. Живлення проходить через оболонку шляхом дифузії, адсорбції, осмосу. Живлення мікроорганізмів проходить нормально якщо осмотичний тиск в цитоплазмі вищий ніж в середовищі де знаходиться мікроорганізм. В мікробну клітину проникає вода і поживні речовини.
Тургор (5)←2 Якщо осмотичний тиск менший то вода піде в середовище (2)→5. Плазмоліз цитоплазма ущільнюється і відстає від оболонки. Якщо в середовищі не має тиску (5) 0. то мікроорганізми набухають. Мікроби живуть в тургорі.
За типом живлення мікроби поділяються на автотрофи ( сам живлю) використовують вуглець, азот, аміак або інші неорганічні сполуки з навколишнього середовища і синтезують свої білки, ліпіди, вуглеводи, вітаміни, ферменти і інші.
Гетеротрофи ( інший, живлю). Використовують вуглець з органічних сполук, азот з нативного білку, амінокислот, неорганічних сполук азоту та з повітря. Не живий білок використовують гнильні мікроби (метатрофи або сапрофіти), а живий білок паратрофи які паразитують в живих тканинах. Збудник інфекційних хвороб – паратрофи.
Значення РН середовища в живленні мікробів.
лужна 8 – нейтральна7 – кисла5. РН 7,2, 76.
2. Дихання мікробів та типи дихання. Ферменти мікробів. Значення ферментів у народному господарстві.
Дихання – це складний процес окислення різних, здебільшого органічних сполук, що супроводжується виділенням теплової енергії. Виділена енергія необхідна мікроорганізмам для виконання різних життєвих функцій.
Аеробні мікроби для окислювальних процесів використовують кисень повітря. Анаеробні – забезпечують себе киснем в результаті розщеплення органічних сполук. Для деяких мікробів кисень повітря навіть шкідливий (облігатні анаероби). Анаероби – поділяють на облігатні – без кисню та факультативні і в аеробних умовах
Ферменти – беруть участь в розщеплені і синтезі речовин. Той самий фермент має змогу брати участь як в одному так і в другому процесі. Ферменти специфічні мають виявляти свої властивості по відношенню до певних біохімічних процесів. Вони не стійкі проти впливу несприятливих зовнішніх факторів, руйнуються при високій температурі, а також під впливом лугів, кислот, солей важких металів та інше.
Мікробна клітинна містить значну кількість ферментів. Екзоензими – виділяються мікробами в живильне середовище, ендоекзими міцно зв’язані з клітиною. Назву ферментів утворюють сполучення, закінчення – аза і назви речовини, на яку діє фермент. На знанні мікробної ферментації ґрунтується регулювання бродильними процесами в промисловості, сільському господарстві (виготовлення оцту, щавлевої кислот, виноробство, пивоваріння, силосування кормів, маслянокисле бродіння, бродіння клітковини, хлібопечення. Ферментативні властивості мікробів мають велике значення і в бактеріологічній діагностиці інфекційних хвороб тварин і людини, особливо з групи кишкової палички, сальмонел, стрептококів і патогенних мікробів..
Термогенні бактерії – завдяки діяльності термогенних і термофільних мікробів у гною температура до 75 0 С. Цей процес використовують для біотермічного знезаражування гною від хворих тварин. Утворення пігменту – деякі види мікробів утворюють пігменти різних кольорів. Наприклад – червоний пігмент утворює в культурі Bact. prodigiosum, синій пігмент Bact.pyocyoneum. Є бурі, жовті, фіолетові.