- •1. Дисципліна "Епізоотологія з мікробіологією", її зміст та вивчення.
- •1. Основи мікробіології
- •Тема1.1 Морфологія мікроорганізмів.
- •1. Основні групи мікроорганізмів, принципи класифікації, форми бактерій, будова, величина, рух та захисні властивості.
- •2. Загальна характеристика грибів, їх морфологія, фізіологія, значення та застосування.3. Поняття про рикетсії, мікоплазми, мікробактерії, хламідії, віруси, пріони.
- •1. Електронна і люмінесцентна мікроскопія.
- •Тема 1.2. Фізіологія мікроорганізмів.
- •1. Живлення мікробів, механізм та типи живлення.
- •2. Дихання мікробів та типи дихання. Ферменти мікробів. Значення ферментів у народному господарстві.
- •3 Розмноження мікробів та фази розмноження на штучних живильних середовищах.
- •Тема 1.3. Спадковість і мінливість мікроорганізмів.
- •1. Спадковість і мінливість мікроорганізмів. Сучасні погляди на спадковість і мінливість мікроорганізмів.
- •2. Форми мінливості. Практичне значення мінливості у діагностиці, специфічній профілактиці та терапії тварин. Вплив екологічних катастроф на мінливість мікроорганізмів.
- •3. Загальні поняття про перетворення речовин у природі та участь у цьому процесі мікроорганізмів.
- •4.Перетворення азоту в ґрунті, роль мікробів у ґрунтоутворенні та засвоєння атмосферного азоту.
- •5. Перетворення вуглецю та поняття про різні види бродінь і участь у цьому процесі мікроорганізмів.
- •1. Практичне значення та застосування процесів бродіння в народному господарстві.
- •Тема 1.4. Поширення мікроорганізмів у природі.
- •1. Мікрофлора ґрунту та її значення у розповсюдженні інфекційних хвороб. Бактеріологічне дослідження ґрунту.
- •Тема 1.4. Поширення мікроорганізмів у природі. Вплив зовнішніх умов на мікроорганізми.
- •2. Вплив фізичних та хімічних факторів на мікроорганізми. Поняття про стерилізацію, пастеризацію та тиндалізацію, бактеріостатичну та бактерицидну дію.
- •Тема 1.5. Основи вчення про віруси.
- •1.Поняття про віруси, їх класифікацію, морфологію та фізіологію.
- •2.Фільтрація. Суперцентрифугування.
- •2. Основи загальної епізоотології
- •Тема 2.1. Вчення про інфекцію
- •1.Поняття про інфекцію і інфекційні хвороби.
- •2. Патогенність та вірулентність мікробів, їх значення та застосування. 3.Ворота інфекцій та дія мікробів на організми тварин, птахів.
- •4. Види інфекцій, періоди розвитку хвороб.
- •5. Перебіг інфекційних хвороб. Форми клінічного прояву.
- •4. Мікробоносійство, його тривалість та практичне значення.
- •Тема 2.2. Вчення про імунітет.
- •1.Визначення імунітету, теорії імунітету.
- •2. Антигени. Антитіла. Серологічні реакції .
- •4. Природна стійкість організму . Фактори, що впливають на опірність .
- •5.Вакцини, гіперімунні сироватки. Сироватки (кров) реконвалесцентів. Гамма-глобуліни, анатоксини, антивіруси, які використовуються у ветеринарній практиці.
- •6.Алергія та анафілаксія, їх практичне значення .
- •Тема 2.3. Вчення про епізоотичний процес.
- •1. Поняття про епізоотичний процес і ланцюг, джерело і резервуар збудника інфекції, мікробоносійство, епізоотичне вогнище інфекції, неблагополучне і загрозливе господарство.
- •2. Механізм передачі збудника інфекції, шляхи поширення та переносники інфекційних хвороб. Фактори передачі інфекційних хвороб (предмети догляду, спорядження, гній, транспортні засоби та ін.).
- •3. Форми прояву епізоотичного процесу: спорадичні захворювання, ензоотія, епізоотія, панзоотія. Закономірність виникнення епізоотій.
- •Тема 2.4. Дезінфекція, дератизація, дезінсекція.
- •3. Апарати та дезінфекційні установки для дезінфекції.
- •4. Дезінфекція гною, гноївки, ґрунту, води. Дезінфекція спецодягу, взуття, предметів догляду за тваринами, збруї. Дезінфекція транспортних засобів, інкубаторів, вагонів та вуликів.
- •5.Бактеріологічний метод контролю якості дезінфекції
- •2.5. Профілактичні заходи
- •1. Заходи загальної профілактики.
- •3. Заходи боротьби з інфекційними хворобами.
2. Загальна характеристика грибів, їх морфологія, фізіологія, значення та застосування.3. Поняття про рикетсії, мікоплазми, мікробактерії, хламідії, віруси, пріони.
Гриби. (Fungi) мають міцелії розмножуються спорами і не мають хлорофілу. Актиноміцети – променисті грибки спричиняють – захворювання на антикомікоз. Актиноміцети мають нитчасту будову, органи плодоношення спори.
Цвільові гриби – гіфоміцети ( знаходяться на харчових продуктах). Міцелій плісені поділений на окремі клітини або являє одну клітину. Представниками є головчаста цвіль (Mucor та penicillium) пеніцилін кістевик.
Гриб Аспергіл (Aspergillus) Лійчаста цвіль, має багатоклітковий міцелій від основної гілки відходять плодоносні гілки – кондієносці на кінці потовщення – стерирги, а на стерингах- конідій-спори. Хвороба аспергільоз.
Criptococus дріжджі – аскоміцети. Клас сумчастих грибів. Форма кругла, видовжена, лимоноподібна. Має двоконтурну оболонку і ядро. Розмножується брунькуванням або спороутворенням. В 1 клітині від 2 – 12 спор. Патогенні – криптококи. Не справжні гриби які мають багатоклітинний міцелій, розмножуються спорами. Клітини мають оболонку, цитоплазму, ядро. Збудники дерматомікозів.
Рикетсії за своїми властивостями займають проміжне становище між бактеріями та вірусами. Поліморфні мікроорганізми мають вигляд паличок, коків довжиною 0,3 – 1,2 мкм і товщиною 0,2-0,3 мкм, диплококів, ниточок, а іноді коротеньких ланцюжків. Рикетсії живуть і розмножуються тільки в живих клітинах тварин і людини. Хвороби Ку-лихоманка, висипний тиф, кліщовий рекетціоз.
Мікоплазми - мікроорганізми з групи плевропневмоподібних, займають проміжне місце між бактеріями і вірусами. Поліморфні. Хвороба – респіраторний мікоплазмоз.
Фаги - паразити мікроорганізмів. Фаги є вірусами, не мають клітинної будови. Форма найрізноманітна. Ділять на 6 груп, мають ДНК і РНК.
Хламідії – це дуже дрібні мікроорганізми 0,30-0,45 мкм. Хвороби – орнітоз, вірусний ензоотичний аборт овець і кіз.
Віруси – внутрішньоклітинні паразити. Властивий їм внутрішньоклітинний паразитизм, здійснюється на молекулярно - генетичному рівні. Хвороби ящур, чума і інші.
Пріони – високо молекулярні білки, термостійкі. Викликають захворювання енцефалопатія великої рогатої худоби.
Самостійне вивчення.
1. Електронна і люмінесцентна мікроскопія.
Для дослідження вірусів і бактерій використовують електронний мікроскоп в якому замість світлових променів (як у звичайному мікроскопі) використовують потік електронів, які випромінюються електронною пушкою. В електронному мікроскопі можна розглядати об’єкти в 100-150 раз менші ніж у звичайному мікроскопі.
Люмінісцентну мікроскопію застосовують в загальному діагностичному комплексі при багатьох інфекційних захворюваннях людини і тварин (туберкульоз, паратуберкульоз, сказ). Вона грунтується на здатності мікобактерій та інших збудників інфекційних захворювань до забарвлення люмінесцентними фарбами і світінню під впливом синьо фіолетового світла. Люмінесцентний спосіб мікроскопії більш чутливий, але менш специфічний, ніж світловий, тому його використовують як сигнальний.