- •1. Дисципліна "Епізоотологія з мікробіологією", її зміст та вивчення.
- •1. Основи мікробіології
- •Тема1.1 Морфологія мікроорганізмів.
- •1. Основні групи мікроорганізмів, принципи класифікації, форми бактерій, будова, величина, рух та захисні властивості.
- •2. Загальна характеристика грибів, їх морфологія, фізіологія, значення та застосування.3. Поняття про рикетсії, мікоплазми, мікробактерії, хламідії, віруси, пріони.
- •1. Електронна і люмінесцентна мікроскопія.
- •Тема 1.2. Фізіологія мікроорганізмів.
- •1. Живлення мікробів, механізм та типи живлення.
- •2. Дихання мікробів та типи дихання. Ферменти мікробів. Значення ферментів у народному господарстві.
- •3 Розмноження мікробів та фази розмноження на штучних живильних середовищах.
- •Тема 1.3. Спадковість і мінливість мікроорганізмів.
- •1. Спадковість і мінливість мікроорганізмів. Сучасні погляди на спадковість і мінливість мікроорганізмів.
- •2. Форми мінливості. Практичне значення мінливості у діагностиці, специфічній профілактиці та терапії тварин. Вплив екологічних катастроф на мінливість мікроорганізмів.
- •3. Загальні поняття про перетворення речовин у природі та участь у цьому процесі мікроорганізмів.
- •4.Перетворення азоту в ґрунті, роль мікробів у ґрунтоутворенні та засвоєння атмосферного азоту.
- •5. Перетворення вуглецю та поняття про різні види бродінь і участь у цьому процесі мікроорганізмів.
- •1. Практичне значення та застосування процесів бродіння в народному господарстві.
- •Тема 1.4. Поширення мікроорганізмів у природі.
- •1. Мікрофлора ґрунту та її значення у розповсюдженні інфекційних хвороб. Бактеріологічне дослідження ґрунту.
- •Тема 1.4. Поширення мікроорганізмів у природі. Вплив зовнішніх умов на мікроорганізми.
- •2. Вплив фізичних та хімічних факторів на мікроорганізми. Поняття про стерилізацію, пастеризацію та тиндалізацію, бактеріостатичну та бактерицидну дію.
- •Тема 1.5. Основи вчення про віруси.
- •1.Поняття про віруси, їх класифікацію, морфологію та фізіологію.
- •2.Фільтрація. Суперцентрифугування.
- •2. Основи загальної епізоотології
- •Тема 2.1. Вчення про інфекцію
- •1.Поняття про інфекцію і інфекційні хвороби.
- •2. Патогенність та вірулентність мікробів, їх значення та застосування. 3.Ворота інфекцій та дія мікробів на організми тварин, птахів.
- •4. Види інфекцій, періоди розвитку хвороб.
- •5. Перебіг інфекційних хвороб. Форми клінічного прояву.
- •4. Мікробоносійство, його тривалість та практичне значення.
- •Тема 2.2. Вчення про імунітет.
- •1.Визначення імунітету, теорії імунітету.
- •2. Антигени. Антитіла. Серологічні реакції .
- •4. Природна стійкість організму . Фактори, що впливають на опірність .
- •5.Вакцини, гіперімунні сироватки. Сироватки (кров) реконвалесцентів. Гамма-глобуліни, анатоксини, антивіруси, які використовуються у ветеринарній практиці.
- •6.Алергія та анафілаксія, їх практичне значення .
- •Тема 2.3. Вчення про епізоотичний процес.
- •1. Поняття про епізоотичний процес і ланцюг, джерело і резервуар збудника інфекції, мікробоносійство, епізоотичне вогнище інфекції, неблагополучне і загрозливе господарство.
- •2. Механізм передачі збудника інфекції, шляхи поширення та переносники інфекційних хвороб. Фактори передачі інфекційних хвороб (предмети догляду, спорядження, гній, транспортні засоби та ін.).
- •3. Форми прояву епізоотичного процесу: спорадичні захворювання, ензоотія, епізоотія, панзоотія. Закономірність виникнення епізоотій.
- •Тема 2.4. Дезінфекція, дератизація, дезінсекція.
- •3. Апарати та дезінфекційні установки для дезінфекції.
- •4. Дезінфекція гною, гноївки, ґрунту, води. Дезінфекція спецодягу, взуття, предметів догляду за тваринами, збруї. Дезінфекція транспортних засобів, інкубаторів, вагонів та вуликів.
- •5.Бактеріологічний метод контролю якості дезінфекції
- •2.5. Профілактичні заходи
- •1. Заходи загальної профілактики.
- •3. Заходи боротьби з інфекційними хворобами.
Тема 2.3. Вчення про епізоотичний процес.
1 Поняття про епізоотичний процес та епізоотичний ланцю,епізоотичне вогнище інфекції, неблагополучне і загрозливе господарство.
2. Механізм передачі збудника інфекції,шляхи поширення та переносники хвороб.
3.Форми прояву епізоотичного процесу.Закономірність виникнення епізоототій.
4. Перебіг,сезонність та періодичність епізооті.,
Самостійне вивчення.
Особливості прояву епізоотичного процесу в умовах окремих спеціалізованих комплексів та фермерських господарств.
1. Поняття про епізоотичний процес і ланцюг, джерело і резервуар збудника інфекції, мікробоносійство, епізоотичне вогнище інфекції, неблагополучне і загрозливе господарство.
Епізоотичний процес це виникнення, розповсюдження і зникнення інфекційної хвороби тварин, що виявляється в вигляді епізоотичного ланцюга, безперервність якого забезпечується зберіганням в природі. Джерело збудника – фактор передачі – сприятливий макроорганізм. Так проходить зараження. Джерело збудника інфекції – де патогенний мікроорганізм може зберігатись, розмножуватись, і може виділятись у зовнішнє середовище, потрапляти в сприйнятливий організм тварин і спричинювати захворювання. Джерело збудника
– хворі тварини. Сукупність представників тваринного
світу, які є природними живителями патогенних мікроорганізмів, що забезпечує існування їх у природі називається – резервуаром інфекції. (Сказ – вовки лисиці). Мікробоносії, вірусоносії – перехворілі тварини які виділяють збудника інфекції. (Бруцельоз 6-7 років). Шляхи виділення збудника хвороби з організму – з молоком, слиною, витікання з носа, фекаліями, сечею, кон’юктивальним слизом, виділення з виразок, кров’ю при кровотечах, статевих органів і інше. Вогнище (осередок) інфекцій - місце перебування джерела збудника інфекції (хвора тварина, носії інфекції і найближче оточення, на яке поширюється в даних умовах його заражуючи дія. Приміщення, двори, пташники, територія, і інше) де є збудник і фактори, що можуть його передавати сприйнятливим тваринам. Вогнище інфекції може бути свіже, згасаюче, стаціонарне природне. Господарство не благополучне – коли тваринницькі об’єкти є вогнищами інфекції. Загрозливе господарство – яке суміжне з неблагополучним що до інфекційної хвороби. Можуть бути райони, області (ящур).
2. Механізм передачі збудника інфекції, шляхи поширення та переносники інфекційних хвороб. Фактори передачі інфекційних хвороб (предмети догляду, спорядження, гній, транспортні засоби та ін.).
Механізм передачі починається з виділення збудника з організму тварини, знаходження збудника в зовнішньому середовищі, коли різні елементи зовнішнього середовища стають факторами передачі. Кінцевий етап – проникнення мікроорганізму нового господаря, в середовище якого даний збудник пристосований. При кожному інфекційному захворюванні є свої механізми передачі збудника і свої шляхи поширення:
1. Прямий контакт з хворою твариною може відбуватись при укусі (сказ), спаровуванні (вібріоз) лизанні (туберкульоз)
2. Не прямий контакт – Через корм і воду (аліментарні інфекції – чума, ящур, лептоспіроз), через ґрунт (ґрунтові інфекції – сибірка , правець, емкар), повітря (аерогенні інфекції – грип туберкульоз),через приміщення , тару, транспорт (пулороз курчат, ящур, пастерельоз птахів – яєць), трупи тварин, що загинули від інфекційних хвороб (сибірка, емкар, правець) не обеззаражена тваринна сировина ( шкіра, вовна, щетина, роги, копита, не знешкоджені продукти тваринництва). Має значення роль мишевидних гризунів і комах, які ссуть кров, в поширенні інфекційних хвороб.