Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Міські дорожньо-транспортні вузли і споруди.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
3.35 Mб
Скачать

Пропускна здатність перехрестя (вузла):

NВУЗ = NП.Ч13 + NП.Ч 24.

Робимо висновок про доцільність влаштування регульованого перехрестя, виходячи з умови (13)

Визначення доцільності влаштування саморегульованого кільцевого перехрестя

Розрахункова схема саморегульованого кільцевого перетину магістралей має наступний вид.

Рис. 8. Розрахункова схема саморегульованого кільцевого перехрестя

Доцільність влаштування саморегульованого кільцевого перехрестя встановлюємо за наслідками визначення величини інтенсивності конфліктуючих потоків транспорту в найбільш завантажених перерізах, які слід звести в наступну таблицю.

Таблиця 2.

І переріз

ІІ переріз

ІІІ переріз

ІV переріз

напрям руху тр.

авт/год

напрям руху тр.

авт/год

напрям руху тр

авт/год

напрям руху тр

авт/год

1

1-1

1-1

1-1

1-1

2

1-2

2-1

2-2

2-2

10

4-4

4-4

4-4

4-4

Σ

Σ

Σ

Σ

Якщо найбільша сумарна інтенсивність руху транспорту в найбільш завантажених перерізах перевищує 2000 авт/год, то влаштування такого типу перетину магістралей не доцільно.

Розрахунок та проектування геометричних розмірів саморегульованого кільцевого перехрестя

Для розрахунку геометричних розмірів саморегульованого кільцевого перехрестя (СКП) необхідно визначити довжину ліній переплетення. Лінія переплетення є важливий геометричний елемент СКП, який забезпечує безпеку руху та регулює пропускну здатність перехрестя.

Довжину лінії переплетення на кільці визначаємо за формулою:

LП = V x t , (23)

де V – розрахункова швидкість руху на перехресті, м/с;

t – час необхідний для маневру 3–4 с;

Чим довше лінія переплетення, тим легше здійснюється сплетення та розплетення транспортних потоків. Від довжини лінії переплетення залежить безпека та швидкість руху на кільці. На рис. 9 вказано вплив довжини лінії переплетення на умови руху.

Рис. 9. Лінія переплетення на кільці

Рис.10. Схема встановлення геометричних елементів перетину

Радіус внутрішнього кільця (рис. 10) становитиме:

, (24)

де L – довжина лінії переплетіння, м;

B’ – відстань між осями крайніх смуг магістралей, що виходять на перехрестя (рис.11), м;

= 3,14.

Магістралі

районного значення загальноміського значення

Рис. 11. Визначення відстаней між осями крайніх смуг проїжджої частини

Рис.12. Встановлення геометричних елементів на підходах до перетину

Форма внутрішнього кільця залежить від конфігурації площі та від категорії вулиць, що впадають до неї. Найбільш розповсюдженими є круглі, квадратні, ромбічні, еліптичні островки. Якщо навколишня забудова не дозволяє влаштувати кільцевий вузол, можливо використати різновидність саморегульованого перехрестя типу «вісімка». Деякі форми центрального острівця представлені на рис.13.

Рис. 13. Форма центрального острівця (круг, овал, квадрат)

Визначаємо необхідну кількість смуг руху на кільці:

, (25)

де n – кількість смуг руху;

– максимальна інтенсивність руху на кільці (див. табл. 2);

NПР – пропускна здатність однієї смуги руху на кільці ДБН[2] п.3.7 табл. 3.2.

Ширина проїжджої частини на кільці:

ВК= n х в, (26)

де n – кількість смуг руху на кільці;

в – ширина смуги руху на кільці (4 м)

Радіус зовнішнього кільця:

Rзовн = R0 + Вк, (27)

де R0 – радіус внутрішнього кільця, м;

Вк – ширина проїзної частини кільця;

Радіус правоповоротного з’їзду (див. рис. 11) становить:

, (28)

де V – розрахункова швидкість на перехресті (м/с) ;

μ – коефіцієнт зчеплення колеса з дорогою 0,15–0,30;

і – поперечний ухил покриття, приймається 15–30‰

g – прискорення вільного падіння (м/с2).

Усі розраховані геометричні елементи, що наведені на рис 10, 11, 12 наносять на план (див. рис. 2).

Після розрахунку геометричних елементів виконують планувальне рішення перетину із забезпеченням розрахункових величин усіх геометричних елементів. При цьому повинні враховуватись умови, що виникають на перетині (обмеження території, кут перетину осей магістралей в плані та ін. (див. рис. 2).