
- •Міські дорожньо-транспортні
- •Вузли і споруди
- •Методичні вказівки
- •До практичних занять та виконання курсового проекту
- •Для студентів спеціальності 7.092103
- •Загальні положення
- •Етапи проектування
- •Оформлення курсового проекту
- •Проектування саморегульованого перехрестя
- •Проектування поперечних профілів магістралей на підходах до перехрестя
- •Обґрунтування вибору розрахункової швидкості на перехресті магістралей
- •Розрахунок ширини проїжджої частини магістралей
- •1. Визначаємо пропускну спроможність однієї смуги руху транспорту на перегоні:
- •2. Встановлюємо коефіцієнт впливу світлофорного регулювання на пропускну спроможність кожної магістралі:
- •Згідно з дбн [2] п.3.2 відстань між сусідніми перехрестями магістралей в одному рівні рекомендується приймати в межах від 300 до 800 м.
- •3. Визначаємо пропускну спроможність смуги руху транспорту з врахуванням впливу світлофорного регулювання для кожної магістралі:
- •5. Пропускну спроможність кожної магістралі визначаємо за формулою:
- •6. Перевіряємо виконання умови для кожної магістралі:
- •7. Для визначення ширини проїжджої частини кожної магістралі (Вмаг) використаємо формулу:
- •3. Розрахунок ширини пішохідної частини тротуарів
- •Пропускна спроможність смуги руху пішохідної частини тротуарів
- •4. Проектування поперечних профілів магістралей в межах їх перетину
- •Визначення доцільності влаштування нерегульованого перехрестя
- •Пропускна здатність однієї смуги руху визначається так:
- •Пропускна здатність вузла:
- •Визначення доцільності влаштування регульованого перехрестя Пропускна здатність однієї смуги руху транспорту у стоп-лінії на перехресті для кожної магістралі може бути визначена за формулою
- •Пропускна здатність перехрестя (вузла):
- •Визначення доцільності влаштування саморегульованого кільцевого перехрестя
- •Розрахунок та проектування геометричних розмірів саморегульованого кільцевого перехрестя
- •Довжину лінії переплетення на кільці визначаємо за формулою:
- •Радіус внутрішнього кільця (рис. 10) становитиме:
- •Проектування повздовжніх профілів магістралей, які перетинаються
- •В межах перетину не бажано передбачати вертикальні випуклі та ввігнуті криві.
- •Вертикальне планування території перехрестя
- •Проектування поверхневого стоку в межах перетину магістралей
- •Принципи організації руху транспорту та пішоходів на саморегульованому кільцевому перхресті
- •Проектування позавуличного пішохідного переходу
- •Інженерне обладнання перетину
- •1. Освітлення
- •2. Озеленення
- •3. Оцінка ступеня складності вузла Оцінка ступеня складності вузла залежить від планувального рішення перехрестя (див. Рис. 22, 23).
- •4. Дорожній одяг
- •5. Зупинки громадського транспорту
- •6. Контури видимості на перехресті
- •Визначення обсягів земляних робіт
- •Визначення обсягів основних будівельних робіт
- •Кошторисно-фінансовий розрахунок
- •Визначення транспортно-експлуатаційних і техніко-економічних показників проекту
- •1. Річні транспортні витрати
- •2. Річні дорожні витрати
- •3. Термін окупності капіталовкладень
- •4. Техніко-економічні показники проекту
- •Список літератури
- •Визначення транспортно-експлуатаційних і техніко-економічних показників проекту……………………………..……56
- •Міські дорожньо-транспортні
- •Вузли та споруди
- •Методичні вказівки
- •До практичних занять та виконання курсового проекту
Визначення транспортно-експлуатаційних і техніко-економічних показників проекту
Для визначення вказаних показників проекту слід встановити межі перетину. Будівельні межі даного перетину будуть відповідати фактичним межам його зведення, а транспортні межі повинні відповідати межам зони його впливу на режим руху транспорту при переході від допустимої швидкості руху транспорту на магістралі до розрахункової швидкості руху в межах перетину і навпаки.
Межі цих зон впливу встановлюються наступним чином.
Для кожного прийнятого варіанту по кожному напрямку вулиць і доріг встановлюється своя межа (рис. 28).
На вході до перетину це буде точка, яка знаходиться на відстані початку сповільнення руху до початку правоповоротного проїзду
lг = (Vр2 – Vкр2) / [ 2 g (φ + f + i)], (33)
де Vр – допустима розрахункова швидкість руху транспорту на магістралях у вільному режимі (на рис. 28 Vрм), м/с;
Vкр – допустима розрахункова швидкість руху транспорту на кільцевому перетині (на рис. 28 Vрк), м/с;
g – прискорення сили тяжіння, м/с2;
φ – коефіцієнт зчеплення колеса з покриттям проїжджої частини з’їзду;
f – коефіцієнт опору кочення;
i – поздовжній уклон ділянки проїзду.
Рис. 28. Встановлення межі перетину на відповідному напрямку вулиці.
На виході з перетину на цій же вулиці межа буде знаходиться на відстані закінчення розгону транспортного засобу від розрахункової швидкості на кільцевому перетині до допустимої розрахункової швидкості руху транспорту на магістралях у вільному режимі
lр = (Vр2 – Vкр2) / (2 a), (34)
a – прискорення при розгоні транспортного засобу, м/с2.
Для розглянутого напрямку приймається загальна межа, найбільш віддалена від центру кільового перетину. Аналогічно виконуються такі ж дії і по відношенню до інших напрямків вулиць, що входять до кільцевого перетину.
Таким же чином можна встановити межі для варіанту регульованого перехрестя, але для порівняння цих варіантів слід брати загальні межі (тобто по кожному напрямку вулиць приймати найбільш віддалені межі від їх перетину).
1. Річні транспортні витрати
Затрати на проходження регульованого перехрестя будуть складатись з витрат на його проходження у вільному режимі і витрат від простоїв транспорту у світлофора. Для кожної магістралі вони визначаються за формулою
(35)
де ТГОД – витрати через простій транспорту біля світлофорів при русі у відповідному напрямку, машино-год;
N – інтенсивність руху транспорту у відповідному напрямку, автом/год.
tК – тривалість червоного сигналу, с;
tЖ – тривалість жовтого сигналу, с;
ТЦ – тривалість світлофорного циклу, с;
V – розрахункова швидкість прямування на перетині, км/год;
– коефіцієнт добової нерівномірності руху транспорту;
Тпер – час руху транспорту цього напрямку в межах перетину, с.
365
Тпер = ─── N(tгальм + tрозг + Σt), (36)
β
де tгальм– час необхідний для сповільнення руху транспорту, с;
tрозг – час необхідний для розгону транспортних засобів до допустимої розрахункової швидкісті руху транспорту на магістралях у вільному режимі, с;
Σt – час необхідний для руху транспорту в межах перетину на окремих ділянках з постійною швидкістю, с..
Для зручності підрахунків доцільніше спочатку визначити для кожного напрямку вулиць витрати від простою транспорту біля світлофорів, а потім вести підрахунки річних транспортних витрат, якщо заповнити форми-таблиці – 7,8 та 9 (і для регульованого перехрестя, і для саморегульованого кільцевого перехрестя).
Таблиця 7
Таблиця інтенсивності руху транспорту в години „пік” на перетині магістралей за напрямками, автом./год
(береться згідно з завданням на проектування)
Напрям в’їзду до перетину (i) |
Напрям виїзду з перетину магістралей (j) |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1 |
|
|
|
|
2 |
|
Nij |
|
|
3 |
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
Nij - інтенсивність руху транспорту в ij–напрямку, автом./год.
Таблиця 8
Таблиця витрат часу на рух транспорту через перетин магістралей
за напрямками, сек. (береться згідно з підрахунками за формулою 14.6)
Напрям в’їзду до перетину (i) |
Напрям виїзду з перетину магістралей (j) |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1 |
|
|
|
|
2 |
|
Tij |
|
|
3 |
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
Tij - час, який витрачає автомобіль для проходження перехрестя в його межах ij–напрямку, с.
Таблиця 9
Таблиця підрахунку витрат часу на рух транспорту через перетин магістралей за напрямками і в цілому в години „пік”, сек
Напрям в’їзду до перетину (i) |
Напрям виїзду з перетину магістралей (j) |
Всього за напрямами в’їзду |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
||
1 |
|
|
|
|
|
2 |
|
Nij Tij |
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
Всього за напрямами виїзду |
|
|
|
|
i=n j=n ∑ ∑ Nij Tij i=1 j=1 |
Для отримання показників клітинок табл. 9 необхідно перемножити показники відповідних клітинок табл. 7 і 8. Підбивши суму клітинок останнього рядка отримаємо в правій нижній клітинці табл. 9 величину підсумкових річних витрат часу на рух транспорту в межах перетину, а зробивши суму клітинок останнього правого стовпчика, отримаємо можливість зробити контроль цих обчислень.
Річні транспортні витрати Sтр на рух транспорту в межах перетину визначають за формулою
,
(37)
де Nij – річна інтенсивність руху транспорту через перетин в ij-напрямку (i-напрям в’їзду до перетину, а j-напрям виїзду з нього), автом.;
Tij – затрати одного екіпажу на рух транспорту в межах перетину в ij-напрямку, сек;
S – опосередкована вартість однієї машино-години роботи транспорту, в грн.;
β – коефіцієнт добової нерівномірності руху транспорту.