2.2.1 Підготовка приладу до роботи

2.2.1.1 Заземлити корпус приладу, з'єднавши клему " " з контуром заземлення.

Вставте шнур живлення в гніздо «СЕТЬ» на задній панелі приладу і підключіть прилад до мережі змінного струму напругою (220±22) В частотою (50±0,5) Гц . Значення напруги живлення повинне знаходитися у вказаних межах, інакше використовуйте автотрансформатор .

Натисніть кнопку «СЕТЬ» на передній панелі приладу, при цьому повинні загорітись індикатори відлікового пристрою. Якщо це не відбулося, відключіть прилад від мережі живлення і перевірте справність запобіжника на задній панелі, після чого знов включите прилад у мережу.

Прогрійте прилад після включення протягом 20 хв.

При знятті показів підключіть вимірювальний шнур. Кінці вимірювального шнура мають забарвлення: високовольтний - червоне; низьковольтний - біле; екран вимірювального відсіку - сине.

Напруга між низькопотенціальними і екранним виведеннями сполучного шнура не повинна перевищувати 20 В .

2.2.1.2 Установка нуля. Для калібрування приладу проведіть

установку "0". Для цього виконайте наступне:

– натисніть «ПЕРІОД»;

– натисніть кнопку "10 V ";

– натисніть кнопку КАЛІБР;

– повертаючи вісь змінного резистора "0", встановити показ приладу "00000" на межі зміни полярності;

– натисніть кнопку "100 mV ", при цьому відлік повинен зберегтися, інакше, обертаючи вісь змінного резистора, через отвір на верхній кришці приладу встановити показ "00000".

2.2.1.3 Калібрування приладу від внутрішнього нормального елементу.

Для калібрування виконайте наступне:

– повторіть операцію установки "0" по п.2.2.1.2;

натискаючи кнопки калібрування "+" і "-" і повертаючи вісь змінних резисторів "+" і "-", відповідно, встановити покази приладу, відповідно вказаному на табличці із значенням е.р.с. нормального елементу.

2.2.2 Порядок провдення вимірів

При виборі діапазону вимірювань натисніть кнопку перемикача діапазонів вимірювань, відповідну значенню вимірюваної напруги. Якщо значення напруги невідоме, почніть вимірювання, натиснувши кнопку "1000 V ".

Для вимірювання напруг понад 500 В користуйтеся тільки спеціальним шнуром з щупом.

При роботі в режимі дискртних вимірювань:

– натисніть кнопку РАЗІВ;

– подайте на вхід приладу напругу від регульованого джерела;

– змінюючи напругу на вході приладу і періодично натискаючи кнопку "ПУСК", переконайтеся в тому, що покази приладу змінюються тільки при натисненні цієї кнопки (до натиснення кнопки ПУСК зберігається результат попереднього вимірювання);

– змінюючи напругу на вході приладу і періодично замикаючи контакти А і П роз'єму ВИХІД НА ЦИФРОРЕЄСТРАЦІЮ (дистанційний запуск), переконайтеся в тому, що покази приладу змінюються тільки при замиканні цих контактів.

При роботі в режимі періодичних вимірювань включите кнопку ПЕРІОД і переконаєтеся в тому, що при зміні напруги на вході приладу відповідно змінюються покази в його відліковому пристрої.

2.3 Теоретичні положення до будови генератора сигналів низької частоти

Генератор сигналів низькочастотний ГЗ-112 є джерело синусоїдальних і прямокутних сигналів і призначений для дослідження метрологічних характеристик, настройки систем і приладів, перевірці і тому подібних.

Прилад характеризується наступними параметрами:

– температура навколишнього середовища від 263 до 323 К (від 10 до 50ºС);

– відносна вологість повітря до 80% при температурі 303 К (30ºС);

– атмосферний тиск 60 106 кПа.

– діапазон частот від 10 Гц до 10 МГц перекривається шістьма піддіапазонами з плавною настройкою всередині піддіапазонів: I піддіапазон 10 – 100 Гц; II піддіапазон 100 – 1000 Гц; III піддіапазон 1 – 10 кГц; IV піддіапазон 10 – 100 кГц; V піддіапазон 100 кГц – 1 МГц; VI піддіапазон 1 – 10 МГц.

Смуга з країв діапазону і перекриття між піддіапазонами відповідає допустимій основній похибці установки частоти.

На рисунку 2.3 наведена структурна схема генератора ГЗ-112. Будова генератора складається з головного генератора (ЗГ), формувача прямокутного сигналу (ФП), повільного регулятора напруги (РН), підсилювача потужності (УМ), атенюатора (А) і стабілізованого джерела живлення (СИП).

Рисунок 2.3 – Структурна блок-схема генератора ГЗ-112

Генератор створює в заданому діапазоні частот гармонічні коливання, які поступають через повільний регулятор і гніздо «ВЫХОД». За потребою можливо переключити на блок формувача прямокутного сигналу і також подати на «ВЫХОД».

За допомогою гнізда «СИНХР» генератора можливо синхронізувати синусоїдальним сигналом від зовнішнього джерела. Використання стабілізованого джерела живлення забезпечує стабільність вихідних параметрів при коливаннях напруги мережі живлення.

Генератор перебудований за схемою RC–коливального контуру з автоматичною стабілізацією амплітуди вихідного сигналу.

Задаючий генератор складається (Рисунок 2.4) з основних елементів:

— підсилювач У з великим коефіцієнтом підсилювання і нульовим зсувом по фазі;

— позитивний частотний ланцюг γ;

— негативний ланцюг β, в який входить високочутливий елемент системи стабілізації амплітуди;

— система стабілізації амплітуди вихідного сигналу (ССА), яка включає в себе ИП, інтегратор (И), реперний елемент (РЕ) і нелінійний елемент (НЕ).

Синусоїдальний сигнал з виходом підсилювача У подається в обчислювальний перетворювач. На виході ИП створюється випрямлена напруга, пропорційна середньому значенню амплітуди синусоїдального сигналу. Ця напруга поступає на один вихід генератора (И). На другий вихід інтегратора подається напруга постійного струму з реперного елемента.

γ

ИЛ

Рисунок 2.4 – Електрична структурна схема задаючого генератора

Відхилення вихідної напруги ЗГ від номінального значення викликає на інтеграторі сигнал похибки, величина якого пропорційна середньому значенню амплітуди вихідного сигналу і напруги постійного струму ОЗ. Цей сигнал похибки, відфільтрований і підсилений інтегратором, впливає на виконуючий елемент і ланцюг негативного зворотного зв’язку β таким чином, що амплітуда вихідної напруги, заданої генератором, повертається до нормального значення.

Нелінійний елемент (НЭ) забезпечує стійкі коливання і зменшує число перехідних процесів.