ЗМІСТ

	Стор.
Загальні методичні вказівки …………....................................	4
Перелік лабораторних робіт з дисципліни "Геологорозвідувальна справа і технологія буріння" ...........	5
Лабораторна робота №1. Визначення пористості і густини гірських порід …..............	6
Лабораторна робота №2. Визначення механічних властивостей гірських порід при простих видах навантаження ……..……………………….	12
Лабораторна робота №3. Визначення механічних властивостей гірських порід методом втискування штампа …………...…………..............	19
Лабораторна робота №4. Визначення абразивності гірських порід…..………………..	28
Лабораторна робота №5. Вимірювання основних параметрів промивальних рідин…...	32
Лабораторна робота №6. Визначення фізичних властивостей порошкоподібних тампонажних матеріалів ……………………………………..	47
Лабораторна робота №7. Визначення фізичних властивостей тампонажних суспензій ………………………………………………………………………………………….	54
Перелік рекомендованих джерел…………………………...	60

Загальні методичні вказівки

Навчально-дослідні лабораторні роботи з дисципліни «Геологорозвідувальна справа і технологія буріння» для студентів напрямку 6.040301 - “Геологія” виконуються у шостому семестрі обсягом 18 годин.

Роботи виконуються паралельно із засвоєнням теоретичного курсу.

Основне завдання лабораторного практикуму − закріпити на практиці теоретичний матеріал курсу. Для цього при виконанні робіт студенти вивчають прилади методи визначення густини, пористості, механічних і абразивних властивостей гірських порід, параметрів бурових розчинів, фізичних властивостей порошкоподібних тампонажних матеріалів, міцності тампонажного каменю та набувають певних навиків дослідницької роботи.

Виконанню кожної лабораторної роботи передує контроль готовності студентів, на основі якого викладач вирішує питання допуску до заняття (не підготовлені студенти до заняття не допускаються). Винятком є перше заняття, на якому викладач ознайомлює студентів з технічним оснащенням лабораторії, вимогами техніки безпеки, суттю робіт і її значенням для освоєння курсу.

Звіти оформляються на кожну лабораторну роботу окремо і крім титульної сторінки повинні містити короткі теоретичні відомості, журнал виконання дослідів, необхідні розрахунки і висновки.

Для самоконтролю готовності до виконання лабораторної роботи та її захисту рекомендується користуватися контрольними запитаннями.

Перелік лабораторних робіт з дисципліни

“Геологорозвідувальна справа і технологія буріння”

№ лаб. роботи	Назва лабораторної роботи	Кількість годин
	Вступне заняття. Вивчення питань, які пов’язані з технікою безпеки при роботі з приладами. Знайомство з технічним обладнанням лабораторій, коротким змістом робіт і їх значенням для вивчення дисципліни.	2
1	Визначення пористості і густини гірських порід.	2
2	Визначення механічних властивостей гірських порід при простих видах навантаження.	2
3	Визначення механічних властивостей гірських порід методом втискування штампа.	4
4	Визначення абразивності гірських порід.	2
5	Вимірювання основних параметрів промивальних рідин.	2
6	Визначення фізичних властивостей порошкоподібних тампонажних матеріалів.	2
7	Визначення фізичних властивостей тампонажних суспензій.	2
	ВСЬОГО	18

Лабораторна робота №1 визначення пористості і густини гірських порід

Мета роботи: Вивчення методики визначення відкритої та загальної пористості гірських порід, а також їх об'ємної та питомої маси.

Теоретичні відомості

Пористість, наряду із шаруватістю, сланцюватістю і тріщинуватістю належить до текстурних ознак гірських порід.

Пористість гірських порід – це відношення об’єму пор(порожнин) до об’єму зразка породи:

, % (1.1)

, частки (1.2)

де П – пористість, ( %, частки);

V_п – об’єм пор(порожнин), (одиниці об’єму);

V_зр – об’єм досліджуваного зразка гірської породи, (одиниці об’єму).

Розрізняють відкриту П_в, закриту(ізольовану) П_з і загальну(абсолютну) П_заг пористість.

, % (1.3)

, % (1.4)

, % (1.5)

де V_вп, V_зп, V_п – відповідно об’єми порожнин (відкритих, закритих і сумарний) в досліджуваному взірці гірської породи.

Відкрита пористість менша за загальну тому, що в породі завжди є замкнуті (ізольовані) пори.

Пористість порід залежить від їх петрографічного складу, глибини залягання та інших факторів. Як правило, уламкові гірські породи мають більшу пористість, ніж кристалічні. Пористість магматичних і метаморфічних порід мала (в межах 0,8 - 1.2%) і пов’язана в основному з тріщинуватістю.

Пористість гірських порід зменшується із зростанням глибини їх залягання, що пояснюється ущільненням під дією ваги розташованих вище порід.

Загальну та відкриту пористість зразків гірських порід можна визначити за допомогою приладу СПВ-2. Пористість визначається за зміною тиску при стискуванні повітря в бюретці певного об’єму, котру з’єднано з камерою із зразком. Прилад дає змогу оцінити густину гірських порід.

Об’ємна вага ₀, а також об’ємна маса(густина) ₀ – це відповідно вага G і маса M всіх основних агрегатних фаз породи (твердої, рідкої, газоподібної) в одиниці об’єму зразка гірської породи.

, Н/м³ (1.6)

, кг/м³ (1.7)

Питома вага , а також питома маса(мінеральна густина)  це відповідно вага G_т і маса M_т одиниці об’єму твердої фази(матеріалу) гірської породи.

, Н/м³ (1.8)

, кг/м³ (1.9)

Прилади і матеріали для проведення роботи

Сушильна камера, зразки гірської породи об’ємом 10 – 20 см³ , прилад СПВ-2, набір сталевих кульок різного розміру, контейнер з висушеним піском дрібної фракції, сито з отворами, більшими за розміри піщинок, штангенциркуль, мірний циліндр, секундомір, металева лінійка, а також електронна вага (рис. 1.1), призначена для зважування взірців гірської породи, посудина для подрібнення взірця, молоток.

Рисунок 1.1 − Загальний вигляд електронної ваги