- •Відомості про автора
- •Орієнтовний тематичний план Модуль і. Психолого-педагогічна діагностика як один з напрямів соціально-педагогічної роботи
- •1 Сутність психолого-педагогічної діагностики в роботі соціального педагога
- •Прагнення як можна краще і докладно пізнати індивідуальність об’єкта соціальної діагностики. Його цікавить інформація:
- •Прагнення визначити соціально-педагогічні проблеми, їх ієрархію і особливості впливу на об’єкт.
- •Прагнення визначити соціально-педагогічні можливості життєдіяльності клієнта:
- •2. Постановка соціального діагнозу
- •3. Історія розвитку, основні джерела виникнення психодіагностики
- •Лекція 2
- •Література:
- •Діагностичні ситуації, види діагностичних завдань
- •Види психолого-педагогічної діагностики
- •3. Зміст соціально-педагогічної діагностики
- •4. Структура процесу соціально-педагогічної діагностики
- •Етапи комплексної діагностики соціально-педагогічної занедбаності дітей:
- •5. Принципи та вимоги до проведення психолого-педагогічної діагностики
- •Вимоги до застосування методів психолого-педагогічної діагностики
- •Реалізовуючи діагностичну функцію, соціальний педагог повинен:
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 3
- •Література:
- •Класифікація методів психолого-педагогічної діагностики
- •2. Розгляд основних типів психодіагностичних методик
- •Аналіз психодіагностичних методів низького рівню формалізації: спостереження, бесіда, інтервю, контент-аналіз
- •3. Переваги та недоліки психолого-педагогічного тестування
- •Питання для закріплення матеріалу:
- •1. Діагностика готовності дитини до шкільного навчання
- •Етапи визначення готовності до школи
- •Процес пд обстеження готовності до школи
- •Діагностика рівню розвитку пізнавальних процесів дітей
- •3. Здібності як індивідуально-психологічні особливості, ознаки здібностей.
- •Структура здібностей, різновиди здібностей.
- •Структура здібностей
- •5. Діагностика загальних здібностей, тести інтелекту.
- •Питання для самоконтролю:
- •Поняття про темперамент та характер.
- •Методики дослідження особливостей характеру та темпераменту.
- •Основні види психічних станів: настрій, афект, стрес, фрустрація, працездатність.
- •4. Діагностика психічних станів
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 6
- •Література:
- •Поняття свідомості, самосвідомості, самосвідомість як об'єкт психодіагностики.
- •Методики психодіагностики самосвідомості.
- •Методики дослідження самооцінки учнів.
- •Психодіагностика мотивації школярів.
- •Проективне малювання.
- •Малювання широко використовують для
- •Методики,що використовуються у проективном малюванні (класифікація з. Кратохвіла):
- •1. Наочно-тематичні.
- •2. Образно-символічні.
- •3. Вправи на розвиток образного сприйняття, символічної функції.
- •4. Ігри і вправи з образотворчим матеріалом.
- •5. Завдання на спільну діяльність.
- •2. Схеми і напівсхеми, що представляють собою конвенціональні стереотипні зображення.
- •Основні діагностичні етапи з використанням методу проективного малювання
- •Класифікація проективних методик (за Франком):
- •5. Експресивні (дім, дерево, будинок, неіснуюча тварина та ін.).
- •Питання для самоконтролю:
- •Семінарське заняття Тема: Види психолого-педагогічної діагностики. Типи даних, етапи комплексної психолого-педагогічної діагностики
- •Література:
- •Приклад питань для "Інтерв’ю"
- •Приклад бесіди-гри "я йду до школи!"
- •Приклад гри-опитування "я готуюсь до школи"
- •Семінарське заняття Тема: Презентація та проведення методик дослідження особливостей міжособистісних стосунків у сім’ї та колективі План:
- •1. Вимоги до тестів:
- •2. Ситуація клієнта в психодіагностиці – це:
- •3. Етичні норми в роботі психодіагноста:
- •4. Види психодіагностичних завдань, які визначають діагностичну ситуацію:
- •Стенограма теоретичного матеріалу: Діагностика міжособистісних взаємин на основі суб'єктивних переваг.
- •Методи вивчення взаємовідносин в сім’ї
- •Пд професійних намірів
- •Види профконсультацій:
- •Практичне заняття 1 Тема: Презентація та аналіз методик психолого-педагогічної діагностики готовності до шкільного навчання. Дослідження здібностей та особливостей інтелекту
- •Література:
- •Інструкція до практичного заняття:
- •Практичне заняття 2 Тема: Презентація методик дослідження акцентуацій характеру, схильності до ризику, особливостей емоційно-вольової сфери підлітків. Проведення та аналіз результатів діагностування.
- •Література:
- •«Методики дослідження самосвідомості, самооцінки, темпераменту, характеру, емоційно-вольової сфери»
- •Інструкція до практичного заняття:
- •Модульна контрольна робота з предмету: «Основи психолого-педагогічної діагностики»
- •6. Для високо формалізованих методик характерна:
- •7. Перш ніж почати психодіагностичне дослідження, необхідно:
- •30. Результатом та кінцевим етапом діагностичного обстеження є:
- •Модульна контрольна робота Тестовий контроль знань з предмету: «Основи психолого-педагогічної діагностики»
- •1. Ситуація клієнта в психодіагностиці – це:
- •2. Види психодіагностичних завдань, які визначають діагностичну ситуацію:
- •Питання та завдання до заліку:
- •Рекомендації до організації самостійної роботи
- •Література до курсу:
- •Глосарій
1. Вимоги до тестів:
а) об’ємність, краткість, змістовність;
б) надійність, валідність, об’єктивність,
в) естетичність, конфіденційність, етичність.
2. Ситуація клієнта в психодіагностиці – це:
а) коли людина звертається по допомогу до психодіагноста, він охоче йде на співробітництво, намагається виконати інструкції, як можна більш точно, не має свідомих намірів прикрасити себе або фальсифікувати результати;
б) коли експерт-психодіагност отримує заявку на психодіагностичне обстеження;
в) коли можна використовувати тільки жорстку процедуру тестування з використанням високо формалізованих методів.
3. Етичні норми в роботі психодіагноста:
а) об’ємність, змістовність, послідовність;
б) конфіденційність, таємниця результатів, коректність і стриманість у заявах;
в) відносини з обстежуваним, засновані на довірі, інформуванні його про мету обстеження й про наступний характер використання результатів;
4. Види психодіагностичних завдань, які визначають діагностичну ситуацію:
а) дані використовуються фахівцем-суміжником для постановки непсихологічного діагнозу або формулювання адміністративного рішення.
б) дані використаються самим психодіагностом для постановки психологічного діагнозу, хоча втручання в ситуацію обстежуваного здійснюється фахівцем іншого профілю;
в) діагностичні дані використовуються самим обстежуваним з метою саморозвитку, корекції поводження й т.п.
5. Результатом та кінцевим етапом діагностичного обстеження є:
а) призначення більш поглибленого діагностичного обстеження;
б) призначення зустрічі з людьми, які спілкуються з клієнтом;
в) постановка діагнозу та формулювання подальшого прогнозу.
6. Валідність тесту – це:
а) відомості про ступінь, у якій тест дійсно вимірює те, для чого він призначений;
б) естетичний вигляд оформлення результатів тестування;
в) прогноз подальшого розвитку.
7. Об'єктивність психологічного тесту означає:
а) первинні показники, їхня оцінка й інтерпретація не залежать від поводження й суб'єктивних суджень експериментатора;
б) зміст та об’єм тесту;
в) розробка завдань, процедура проведення, обробка результатів тесту здійснюється відповідно до певних стандартних правил.
8. Домогтися об'єктивності психологічного тесту можна при виконанні наступних умов:
а) однаковість процедури проведення тесту для одержання
порівняних з нормою результатів;
б) однаковість оцінки виконання тесту;
в) визначення норми виконання тесту для порівняння з нею
показників, отриманих в результаті обробки даних тестування.
9. Надійність методу – це:
а) коли метод точно вимірює ту властивість, для виміру якої він призначений;
б) коли при повторному застосуванні методу до тих же самих випробуваних у тих самих умовах через певний інтервал часу результати обох тестувань істотно не розрізняються між собою;
в) коли тестування проводиться одночасно двома або більше психодіагностами.
10. Основні етапи психодіагностичного процесу зводяться до:
а) збору даних відповідно до завдання дослідження, їхній переробці, інтерпретації й, нарешті, винесенню рішення (діагноз і прогноз);
б) підготовка психодіагноста, безпосередньо тестування, обробка результатів, висновки, прогноз подальшого розвитку.
в) організація умов психодіагностичного обстеження, виконання етичних норм в роботі психодіагноста.
11. Інформація про особистість може бути отримана:
а) шляхом реєстрації реального поводження людини в повсякденному житті: спостереження, самозвіт, експертна оцінка – (L - дані );
б) за допомогою опитувальників й ін.( Q - дані );
в) за допомогою обєктивних тестів (T - дані ).
12. Всі методи психодіагностичного дослідження поділяються на:
а) високо формалізовані та мало формалізовані;
б) прості та складні;
в) багатоструктурні та малоструктурні.
13. Для високо формалізованих методик характерна:
а) тверда регламентація процедури обстеження (точне дотримання інструкцій, строго певні способи пред'явлення стимульного матеріалу, невтручання дослідника в діяльність випробуваного й ін.);
б) стандартизація (наявність норм або інших критеріїв оцінки результатів);
в) надійність і валідність.
14. До мало формалізованих методик відносять:
а) тести; б) спостереження; в) проективні методи
15. Перш ніж почати психодіагностичне дослідження, необхідно:
а) пройти медичний огляд;
б) підібрати методики психодіагностики;
в) визначити проблему, яку треба дослідити.
ІІ. Закінчить речення:
Психодіагностика – це галузь психологічної науки, що ...
Мета психодіагностики, як науки…
Основні практичні завдання психологічної діагностики пов’язані з…
Результати психодіагностики застосовують в …
Психологічний діагноз – це …
Тести повинні відповідати таким основним вимогам, як …
До високоформалізованих методів психодіагностики відносять:
ІІІ. Визначить, про який метод психодіагностики ведеться мова:
Це найстаріший метод психологічної діагностики. З його допомогою можна одержати інформацію про людину. Він є незамінним там, де не розроблені або невідомі стандартизовані процедури. При цьому дослідникові для проведення не потрібно згоди або іншої форми участі досліджуваних. Особливо важливе значення метод має для вивчення психологічних особливостей дітей, оскільки дитина як об'єкт дослідження представляє більші труднощі для експериментального вивчення, чим доросла людина. У нашій країні в 20-і р. цей метод широко використовувався в роботах М Я Басова при вивченні поводження дітей. Їм була розроблена методика проведення цього методу психодіагностики.
24. Це метод збору первинних даних на основі вербальної комунікації. При дотриманні певних правил він дозволяє одержати не менш надійну інформацію про події минулого й сьогодення, про стійкі схильності, мотиви тих або інших вчинків, про суб'єктивні стани, чим метод спостереження. Було б помилкою вважати, що цей метод - самий "легкий" для застосування. Мистецтво використання цього методу полягає в тому, щоб знати, як запитувати, які задавати питання, як переконатися в тім, що можна вірити отриманим відповідям.
25. Вони можуть проводитися усно або письмово, індивідуально або в групі, один раз або багаторазово Питання можуть формулюватися в прямій формі (відповідь треба розуміти в тім же змісті, як його розуміє піддослідний) і непрямої (відповідь припускає розшифровку в іншому, схованому від піддослідного змісті) Вони можуть мати відкритий або закритий характер.
26. Це проведена за певним планом бесіда, що припускає прямий контакт діагноста з респондентом (відповідаючим) За формою воно буває вільне (бесіда без строгої деталізації питань, але по загальній програмі струнка стратегія загалом, а тактика вільна), стандартизоване (здійснена детальна розробка всієї процедури, включаючи загальний план бесіди, послідовність питань, варіанти можливих відповідей: стійкі стратегія й тактика); частково стандартизоване стійка стратегія, а тактика більше вільна).
27. Цей психодіагностичний метод дозволяє вивчати "документальні джерела" - листи, автобіографії, щоденники, фотографії, записи на кіноплівці, добутки мистецтва, матеріали засобів масової інформації (газети, журнали), , коли на основі гіпотези дослідника в документальних матеріалах виділяються спеціальні одиниці інформації, а потім підраховується частота їхнього вживання.
28. За формою можуть бути індивідуальні й групові; усні й письмові; бланкові, предметні, апаратурні й комп'ютерні; вербальні й невербальні (практичні).
29. Це така група психодіагностичних методик, у якій завдання представлені у вигляді питань і тверджень. Вони призначені для одержання даних зі слів обстежуваного Вони відносяться до числа найпоширеніших діагностичних інструментів і можуть бути підрозділені на … особистості й анкети. Особистісні … можна розглядати як стандартизовані самозвіти, які за формою бувають груповими й індивідуальними, найчастіше письмовими, бланковими або комп'ютерними. По характеру відповідей на питання вони бувають із запропонованими відповідями (закриті) і з вільними відповідями (відкриті).
30. Це група методик, призначених для діагностики особистості. Для них характерний глобальний підхід до оцінки особистості, а не виявлення окремих її рис. Найбільш істотною ознакою цих методик є використання в них невизначених стимулів, які випробуваний повинен сам доповнювати, інтерпретувати, розвивати й т.д. Так, випробуваним пропонується інтерпретувати зміст сюжетних картинок, малювати за вказаною темою.
ІІІ. Перевірка та аналіз виконання завдань. Підведення підсумків заняття, оцінювання роботи студентів.