1. Наочно-тематичні.

Наочно-тематичні завдання - це малювання на задану тему, де предметом зображення виступає людина і її відношення з наочним світом і оточуючими людьми. Прикладом таких завдань можуть бути малюнки на тему: “Моя сім'я”, “Я у школі», “Я вдома”, “Я, який я

зараз”, “Я у майбутньому”, “Моє улюблене заняття”, “Що я люблю”, “Мій самий гарний вчинок”, “Мій мир”і т.д.

2. Образно-символічні.

Образно-символічні завдання є зображення дитиною абстрактних понять у вигляді створених уявою дитини образів, таких як добро, зло, щастя; зображення емоційних станів і відчуттів: радість, гнів, здивованність і т.д.

Цей тип завдання вимагає вищого символізування, ніж передуючий, оскільки поняття, що зображується, не володіє зовнішньою фізичною оболонкою, в основі символізації не може бути встановлена яка-небудь зовнішня ознака явища, що зображується. Це примушує дітей при виконанні завдання звертатися до аналізу етичного змісту подій і явищ, які стають предметом зображення при виконанні завдання, і, значить, переосмислювати значення цих подій.

3. Вправи на розвиток образного сприйняття, символічної функції.

Вправи на розвиток обрядового сприйняття, уявлення, символічної функції. Ці завдання направлені на структуризація неоформленного безлічі стимульних подразників. В цих завданнях дітям пропонується, опираючись на стимульний ряд, відтворити, цілосний

об'єкт і придати йому свідомість (малювання по крапкам, “чарівні” плями, “веселі клякси” і т.д.). В основі подібних вправ лежить відомий принцип проекції, що використовується в методиці Роршаха.

4. Ігри і вправи з образотворчим матеріалом.

Цей вид роботи припускає експериментування з красками, олівцями, папером, пластиліном, крейдою і т.д.

З метою вивчення їх фізичних властивостей і експресивних можливостей. Ефект вправ полягає в стимулюванні потреби в образотворчій діяльності і інтересу до неї, зменшенні емоційної напруги, формуванні відчуття особистісної безпеки, підвищенні впевненості у собі, формуванні інтересу до досліджуваної діяльності, стимулюванні пізнавальої потреби.

Типовим для цього типу завдань є малювання пальцями, маніпулювання пластиліном (малювання пластиліном по склу або пластику), експериментування з кольором, накладення колірних плям один на одного і т.д.

5. Завдання на спільну діяльність.

Задания на спільну діяльність можуть включати всі вказані вище завдання. Цей тип завдань направлений як на рішення проблеми оптимізації спілкування і взаємовідносини з однолітками, так і на оптимізацію дитячо- батьківських відносин. Завдання можуть бути запропоновані дитині на літературному вербальному матеріалі, такому як створення казок і історій.

Відповідно до основних стадій розвитку дитячої образотворчій діяльності Е. Крамер (1975) виділяє чотири типи зображень, значущих для малюнкової діагностики:

1. Карлючки - безформні, хаотичні лінії, примітивні, незавершені форми.

Так, карлючки, безформні штрихи і лінії, будучи більш початковою стадією дитячого малювання, характерною для раннього віку, можуть бути розцінені, з однією сторони. як ознаки затримки розумового розвитку, з другої - як індикатори відчуття і беззахисності, що переживаються дитиною на самоті, свідоцтва негативізму дитини по відношенню до навколишнього світу або прояв гіперактивності.