
- •Відомості про автора
- •Орієнтовний тематичний план Модуль і. Психолого-педагогічна діагностика як один з напрямів соціально-педагогічної роботи
- •1 Сутність психолого-педагогічної діагностики в роботі соціального педагога
- •Прагнення як можна краще і докладно пізнати індивідуальність об’єкта соціальної діагностики. Його цікавить інформація:
- •Прагнення визначити соціально-педагогічні проблеми, їх ієрархію і особливості впливу на об’єкт.
- •Прагнення визначити соціально-педагогічні можливості життєдіяльності клієнта:
- •2. Постановка соціального діагнозу
- •3. Історія розвитку, основні джерела виникнення психодіагностики
- •Лекція 2
- •Література:
- •Діагностичні ситуації, види діагностичних завдань
- •Види психолого-педагогічної діагностики
- •3. Зміст соціально-педагогічної діагностики
- •4. Структура процесу соціально-педагогічної діагностики
- •Етапи комплексної діагностики соціально-педагогічної занедбаності дітей:
- •5. Принципи та вимоги до проведення психолого-педагогічної діагностики
- •Вимоги до застосування методів психолого-педагогічної діагностики
- •Реалізовуючи діагностичну функцію, соціальний педагог повинен:
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 3
- •Література:
- •Класифікація методів психолого-педагогічної діагностики
- •2. Розгляд основних типів психодіагностичних методик
- •Аналіз психодіагностичних методів низького рівню формалізації: спостереження, бесіда, інтервю, контент-аналіз
- •3. Переваги та недоліки психолого-педагогічного тестування
- •Питання для закріплення матеріалу:
- •1. Діагностика готовності дитини до шкільного навчання
- •Етапи визначення готовності до школи
- •Процес пд обстеження готовності до школи
- •Діагностика рівню розвитку пізнавальних процесів дітей
- •3. Здібності як індивідуально-психологічні особливості, ознаки здібностей.
- •Структура здібностей, різновиди здібностей.
- •Структура здібностей
- •5. Діагностика загальних здібностей, тести інтелекту.
- •Питання для самоконтролю:
- •Поняття про темперамент та характер.
- •Методики дослідження особливостей характеру та темпераменту.
- •Основні види психічних станів: настрій, афект, стрес, фрустрація, працездатність.
- •4. Діагностика психічних станів
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 6
- •Література:
- •Поняття свідомості, самосвідомості, самосвідомість як об'єкт психодіагностики.
- •Методики психодіагностики самосвідомості.
- •Методики дослідження самооцінки учнів.
- •Психодіагностика мотивації школярів.
- •Проективне малювання.
- •Малювання широко використовують для
- •Методики,що використовуються у проективном малюванні (класифікація з. Кратохвіла):
- •1. Наочно-тематичні.
- •2. Образно-символічні.
- •3. Вправи на розвиток образного сприйняття, символічної функції.
- •4. Ігри і вправи з образотворчим матеріалом.
- •5. Завдання на спільну діяльність.
- •2. Схеми і напівсхеми, що представляють собою конвенціональні стереотипні зображення.
- •Основні діагностичні етапи з використанням методу проективного малювання
- •Класифікація проективних методик (за Франком):
- •5. Експресивні (дім, дерево, будинок, неіснуюча тварина та ін.).
- •Питання для самоконтролю:
- •Семінарське заняття Тема: Види психолого-педагогічної діагностики. Типи даних, етапи комплексної психолого-педагогічної діагностики
- •Література:
- •Приклад питань для "Інтерв’ю"
- •Приклад бесіди-гри "я йду до школи!"
- •Приклад гри-опитування "я готуюсь до школи"
- •Семінарське заняття Тема: Презентація та проведення методик дослідження особливостей міжособистісних стосунків у сім’ї та колективі План:
- •1. Вимоги до тестів:
- •2. Ситуація клієнта в психодіагностиці – це:
- •3. Етичні норми в роботі психодіагноста:
- •4. Види психодіагностичних завдань, які визначають діагностичну ситуацію:
- •Стенограма теоретичного матеріалу: Діагностика міжособистісних взаємин на основі суб'єктивних переваг.
- •Методи вивчення взаємовідносин в сім’ї
- •Пд професійних намірів
- •Види профконсультацій:
- •Практичне заняття 1 Тема: Презентація та аналіз методик психолого-педагогічної діагностики готовності до шкільного навчання. Дослідження здібностей та особливостей інтелекту
- •Література:
- •Інструкція до практичного заняття:
- •Практичне заняття 2 Тема: Презентація методик дослідження акцентуацій характеру, схильності до ризику, особливостей емоційно-вольової сфери підлітків. Проведення та аналіз результатів діагностування.
- •Література:
- •«Методики дослідження самосвідомості, самооцінки, темпераменту, характеру, емоційно-вольової сфери»
- •Інструкція до практичного заняття:
- •Модульна контрольна робота з предмету: «Основи психолого-педагогічної діагностики»
- •6. Для високо формалізованих методик характерна:
- •7. Перш ніж почати психодіагностичне дослідження, необхідно:
- •30. Результатом та кінцевим етапом діагностичного обстеження є:
- •Модульна контрольна робота Тестовий контроль знань з предмету: «Основи психолого-педагогічної діагностики»
- •1. Ситуація клієнта в психодіагностиці – це:
- •2. Види психодіагностичних завдань, які визначають діагностичну ситуацію:
- •Питання та завдання до заліку:
- •Рекомендації до організації самостійної роботи
- •Література до курсу:
- •Глосарій
Проективне малювання.
Малювання - творчий акт, що дозволяє клієнту відчути і зрозуміти самого себе, виразити вільно свої думки і відчуття, звільнитися від конфліктів і сильних переживань розвинути емпатію, бути самим собою, вільно виражати мрії і надії. Це не тільки віддзеркалення в свідомості клієнтів оточуючих і соціальної дійсності, але і її моделювання, вираз відношення до неї. Деякі вчені схильні розглядати малювання як один з шляхів виконання програми вдосконалення організму.
Малювання розвиває чуттєво-рухову координацію. Його гідність (в порівнянні з іншими видами діяльності) полягає в тому, що воно вимагає согласованної участі багатьох психічних функцій.
На думку фахівців, малювання бере участь в узгодженні міжпівкульних взаємостосунків, оскільки в процесі малювання координується конкретно-образне мислення, пов'язане в основному з роботою прав півкулі мозку, і абстрактно-логічне, за яке відповідає ліва півкуля.
Будучи напряму пов'язаним з найважливішими функціми (зір, рухова координація, мова, мислення), малювання не просто сприяє розвитку кожної з цих функцій, але і зв'язує їх між собою.
Малюючи, клієнт дає вихід своїм відчуттям, бажанням, мріям, перебудовує свої відносини в різних ситуаціях і безболісно стикається з деякими неприємними, травмуючими образами. Таким чином, малювання виступає як засіб збагнення своїх можливостей і навколишньої дійсності, як засіб моделювання взаємостосунків і виразу різного роду емоцій, у тому числі і негативних.
Малювання широко використовують для
-діагностики,
-зняття психічної напруги,
-стресових станів,
-при корекциі неврозів, страхів.
Проективний малюнок може використовуватися :
-в індивідуальній формі,
і в груповій роботі.
Основна задача проективного малюнка полягає у виявленні і усвідомлюванні трудновербалізуємих проблем, переживань клієнтів. Управляючи і спрямовуючи тематику малюнків, можна добитися переключення уваги клієнта, концентрації його на конкретних значущих проблемах. Це особливо ефективно в дитячому віці при корекції страхів методом малюнкової терапії. Проективне малювання розглядається деякими авторами як допоміжний метод в груповій роботі. Він дозволяє діагностувати і інтерпретувати труднощі у спілкуванні, емоційні проблеми і т.д.
Теми малюнків підбираються так, щоб надати учасникам можливість виразити графічно або малюнком свої відчуття і думки. Метод дозволяє працювати з відчуттями, які суб'єкт не усвідомлює з тих або інших причин.
Теми, пропоновані для малювання, можуть бути самими різноманітними і торкатися як індивідуальних, так і загальногрупових проблем.
Запропоновані теми для малювання охоплюють:
1. Власне минуле і теперішній час (“Моя найголовніша проблема в спілкуванні з дітьми”; “Ситуації в житті, в яких я відчуваю себе невпевнено”; “Я і діти”; “Мій звичний день” і т.д.).
2. Майбутнє або абстрактні поняття (“Ким би я хотів бути”; “Три бажання”; “Самотність”; “Острів щастя”; “Любов” “Ненависть”; “Страх”; “Заздрість” і т.д.).
3. Відносини в групі (“Що дала мені група, а я ей”;”Що я чекав, а що одержав від навчання у групі”; “Что мені не подобається або хто мені не подобається в групі” і т.д.).