
- •Відомості про автора
- •Орієнтовний тематичний план Модуль і. Психолого-педагогічна діагностика як один з напрямів соціально-педагогічної роботи
- •1 Сутність психолого-педагогічної діагностики в роботі соціального педагога
- •Прагнення як можна краще і докладно пізнати індивідуальність об’єкта соціальної діагностики. Його цікавить інформація:
- •Прагнення визначити соціально-педагогічні проблеми, їх ієрархію і особливості впливу на об’єкт.
- •Прагнення визначити соціально-педагогічні можливості життєдіяльності клієнта:
- •2. Постановка соціального діагнозу
- •3. Історія розвитку, основні джерела виникнення психодіагностики
- •Лекція 2
- •Література:
- •Діагностичні ситуації, види діагностичних завдань
- •Види психолого-педагогічної діагностики
- •3. Зміст соціально-педагогічної діагностики
- •4. Структура процесу соціально-педагогічної діагностики
- •Етапи комплексної діагностики соціально-педагогічної занедбаності дітей:
- •5. Принципи та вимоги до проведення психолого-педагогічної діагностики
- •Вимоги до застосування методів психолого-педагогічної діагностики
- •Реалізовуючи діагностичну функцію, соціальний педагог повинен:
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 3
- •Література:
- •Класифікація методів психолого-педагогічної діагностики
- •2. Розгляд основних типів психодіагностичних методик
- •Аналіз психодіагностичних методів низького рівню формалізації: спостереження, бесіда, інтервю, контент-аналіз
- •3. Переваги та недоліки психолого-педагогічного тестування
- •Питання для закріплення матеріалу:
- •1. Діагностика готовності дитини до шкільного навчання
- •Етапи визначення готовності до школи
- •Процес пд обстеження готовності до школи
- •Діагностика рівню розвитку пізнавальних процесів дітей
- •3. Здібності як індивідуально-психологічні особливості, ознаки здібностей.
- •Структура здібностей, різновиди здібностей.
- •Структура здібностей
- •5. Діагностика загальних здібностей, тести інтелекту.
- •Питання для самоконтролю:
- •Поняття про темперамент та характер.
- •Методики дослідження особливостей характеру та темпераменту.
- •Основні види психічних станів: настрій, афект, стрес, фрустрація, працездатність.
- •4. Діагностика психічних станів
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 6
- •Література:
- •Поняття свідомості, самосвідомості, самосвідомість як об'єкт психодіагностики.
- •Методики психодіагностики самосвідомості.
- •Методики дослідження самооцінки учнів.
- •Психодіагностика мотивації школярів.
- •Проективне малювання.
- •Малювання широко використовують для
- •Методики,що використовуються у проективном малюванні (класифікація з. Кратохвіла):
- •1. Наочно-тематичні.
- •2. Образно-символічні.
- •3. Вправи на розвиток образного сприйняття, символічної функції.
- •4. Ігри і вправи з образотворчим матеріалом.
- •5. Завдання на спільну діяльність.
- •2. Схеми і напівсхеми, що представляють собою конвенціональні стереотипні зображення.
- •Основні діагностичні етапи з використанням методу проективного малювання
- •Класифікація проективних методик (за Франком):
- •5. Експресивні (дім, дерево, будинок, неіснуюча тварина та ін.).
- •Питання для самоконтролю:
- •Семінарське заняття Тема: Види психолого-педагогічної діагностики. Типи даних, етапи комплексної психолого-педагогічної діагностики
- •Література:
- •Приклад питань для "Інтерв’ю"
- •Приклад бесіди-гри "я йду до школи!"
- •Приклад гри-опитування "я готуюсь до школи"
- •Семінарське заняття Тема: Презентація та проведення методик дослідження особливостей міжособистісних стосунків у сім’ї та колективі План:
- •1. Вимоги до тестів:
- •2. Ситуація клієнта в психодіагностиці – це:
- •3. Етичні норми в роботі психодіагноста:
- •4. Види психодіагностичних завдань, які визначають діагностичну ситуацію:
- •Стенограма теоретичного матеріалу: Діагностика міжособистісних взаємин на основі суб'єктивних переваг.
- •Методи вивчення взаємовідносин в сім’ї
- •Пд професійних намірів
- •Види профконсультацій:
- •Практичне заняття 1 Тема: Презентація та аналіз методик психолого-педагогічної діагностики готовності до шкільного навчання. Дослідження здібностей та особливостей інтелекту
- •Література:
- •Інструкція до практичного заняття:
- •Практичне заняття 2 Тема: Презентація методик дослідження акцентуацій характеру, схильності до ризику, особливостей емоційно-вольової сфери підлітків. Проведення та аналіз результатів діагностування.
- •Література:
- •«Методики дослідження самосвідомості, самооцінки, темпераменту, характеру, емоційно-вольової сфери»
- •Інструкція до практичного заняття:
- •Модульна контрольна робота з предмету: «Основи психолого-педагогічної діагностики»
- •6. Для високо формалізованих методик характерна:
- •7. Перш ніж почати психодіагностичне дослідження, необхідно:
- •30. Результатом та кінцевим етапом діагностичного обстеження є:
- •Модульна контрольна робота Тестовий контроль знань з предмету: «Основи психолого-педагогічної діагностики»
- •1. Ситуація клієнта в психодіагностиці – це:
- •2. Види психодіагностичних завдань, які визначають діагностичну ситуацію:
- •Питання та завдання до заліку:
- •Рекомендації до організації самостійної роботи
- •Література до курсу:
- •Глосарій
Методики дослідження особливостей характеру та темпераменту.
Властивості темпераменту, адекватні основним властивостям нервової системи, можна визначити за допомогою адаптованого варіанта опитувальника Я.Стреляу. Опитувальник складається з 134 запитань, що відносяться до різних властивостей темпераменту. За результатами тестування обстежуваних виявляється кількісна оцінка сили процесу збудження і гальмування, рухливості нервових процесів індивідів, виявляється міра врівноваженості нервової системи.
Для діагностики характерологічних властивостей особистості як правило використовуються різноманітні особистісні опитувальники: опитувальник Літмана—Шмішека, патохарактерологічний діагностичний опитувальник Лічко (ПДО), ММРІ та ін.
Опитувальник Шмішека дозволяє виявити акцентуації характеру у підлітків за типологією К.Леонгарда. Шкали ПДО сконструйовані на основі зіставлення середніх частот виборів здоровими підлітками і представниками кожного із типів психопатій і акцентуацій. Об'єктивна шкала дозволяє виявити такі акцентуації у підлітків: гіпертимний тип, циклоїдний тип, лабільний тип, астено-невротичний тип, сенситивний тип, психастенічний тип, епілептоїдний тип, істерогдний тип, нестійкий тип, конформний тип. Шкали ПДО дозволяють виміряти ступінь емоційно-особистісних розладів і спрогнозувати тенденцію змін характеру людини при переході цих змін у хронічну стадію, тобто спрогнозувати патогенез характеру. Крім типів характерів, ПДО дозволяє виявити:
показник відвертості і достовірності результатів;
індекс В, який вказує на можливість змін характеру внаслідок органічного враження головного мозку.
Основні види психічних станів: настрій, афект, стрес, фрустрація, працездатність.
Психічний стан можна розглядати як прояв усіх психічних компонентів за визначений період часу. Це - деяка єдність, цілісність усіх психічних елементів, і ця цілісність характеризується відносною стабільністю, особливою структурою, змістом. У психічних станах знаходить своє вираження ступінь активності функціонування психіки, а також якість психічних процесів і властивостей.
Домінування тих чи інших психічних процесів може служити критерієм розподілу психічних станів на гностичні (пізнавальні), емоційні і вольові. Коли переважають пізнавальні процеси, ми маємо справу з гностичними психічними станами. Це — допитливість, подив, здивування, сумнів, здивованість, мрійність. Коли стан визначається домінуванням емоційних процесів, то можна говорити про перебування в емоційному психічному стані. Це - радість, засмучення, смуток, збурювання, страх, пригніченість, ейфорія, афект і т.ін. При перевазі вольових процесів мають місце вольові психічні стани. Це - активність, рішучість, стриманість, довільна увага.
Основним для психічного стану є те, що він на якийсь час характеризує психічну діяльність, забезпечуючи її своєрідність.
Виникаючи, психічні стани можуть як позитивно впливати на виконавчу діяльність (трудову, навчальну, спортивну), на процес спілкування, так і дезорганізовувати їх, тобто можуть виконувати регулюючий вплив, оскільки виникнення того чи іншого стану пов'язано зі зміною ефекту виконуваної діяльності.
Психічний стан — це цілісна характеристика психічної діяльності. Це форма реагування, що відображає відношення особистості до власних психічних явищ у деякий момент часу за певних умов.
Психічний стан — це цілісна характеристика психічної діяльності людини, що фіксує визначений статичний момент у характеристиці психічного. Кожний психічний стан є як переживанням суб'єкта, так і діяльністю його різних систем, має зовнішнє вираження виявляється в зміні ефекту виконуваної діяльності. Стани можуть характеризуватися:
за тривалістю;
за ступенем активності психічних систем;
за якостями розвитку.
Класифікація психічних станів (за М.Д.Левітовим)
Психічні стани можуть бути класифіковані як прояви психічних! процесів:
стани емоційні — настрій, афекти, тривога і т.ін.;
стани вольові - рішучість, розгубленість і т.ін.;
стани пізнавальні - зосередженість, замисленість тощо. Розенцвейг склав методику визначення типів реагування людини, на підставі якої з досить великою імовірністю можна прогнозувати, як буде поводитися обстежуваний в екстремальних ситуаціях, які його адаптаційні можливості.
Німецький психотерапевт Боттхер у всій сукупності реакцій на фрустратори виділяє дві групи. До першої групи входять поведінкові реакції, що залишаються в межах норми, тобто зберігається конструктивна поведінка. До другої групи входять реакції людини на фрустратори навіть незначної сили, які характеризуються неадекватною поведінкою.
Виявлено, що представники різних типів темпераменту схильні до використання різних типів реакцій в ситуації фрустрації. Так, для холерика більш ймовірна агресія, він, як правило, знаходить винуватця своїх невдач і обвинувачень. Для сангвініка характерно знецінювання ситуації і зменшення значимості мети. Меланхоліки схильні до самозвинувачень і до фіксації на тому, що відбувається. Флегматику властиво і знецінювання подій, і прагнення пустити усе на самоплив.
Стрес — це потрясіння, викликане різними по модальності й інтенсивності силами. Стрес ~ неспецифічні фізіологічні і психологічні прояви адаптаційної активності при сильних екстремальних для організму впливах.
Г.Сельє виділив 3 стадії стресу: тривога, резистентність, виснаження.
Психічне здоров'я людини означає свідоме керування своєю поведінкою в екстремальних умовах шляхом побудови ефективних моделей поведінки.