4. Структура здібно­стей, різновиди здібностей.

Структура синтетичної сукупності психічних якостей, що поста­ють як здібності, визначається конкретною діяльністю і відрізняєть­ся за видами діяльності. Стверджувати, що якась одна якість може постати як «еквівалент» здібностей, неправомірно.

Вивчаючи конкретно-психологічну характеристику здібностей, можна виокремити в них більш загальні (що відповідають не одному, а багатьом видам діяльності) та спеціальні (що відповідають більш вузьким вимогам певної діяльності) якості, які не слід протиставля­ти. До загальних властивостей особистості, які за умов діяльності постають як здібності, належать індивідуально-психологічні якості, що характеризують належність людини до одного з трьох типів лю­дей, визначених І.Павловим як «художній», «розумовий» та «серед­ній». Ця типологія пов'язана з відносним переважанням першої чи другої сигнальної системи. Відносне переважання першої сигнальної системи в психічній діяльності людини характеризує «художній» тип, другої - «розумовий». Рівновага обох систем дає «середній» тип.

Для «художнього» типу властиві яскравість образів, жива враз­ливість, емоційність. Таким людям легше опанувати діяльність ху­дожника, скульптора, музиканта, актора тощо.

Для «розумового» типу характерне вміння оперувати абстракт­ним матеріалом, поняттями, математичними залежностями.

У структурі музичних здібностей необхідним компонентом є музичний слух, передусім його чутливість до розрізнення висоти звуку. Психолог Б.Теплов, який спеціально досліджував музичні здібності, встановив, що важливими складовими музичних здібнос­тей є такі:

♦чутливість до ритму; мелодійний слух (що виявляється в особливому сприйманні мелодії); чутливість до точності інтонацій; ♦гармонійний слух (що виявляється у сприйманні акордів). Кожна здібність охоплює певні якості пам'яті людини: швид­кість, міру, повноту запам'ятовування та відтворення.

Особливо важливу роль у структурі здібностей відіграє здат­ність людини мислити, розкривати певні зв'язки та відношення, які не виявляються безпосередньо. Важливе значення тут мають такі якості мислення, як широта, глибина, якість, послідовність, само­стійність, критичність, гнучкість. Наприклад, В.Крутецький, до­сліджуючи здібності школярів до математики, виявив важливу роль таких компонентів:

• швидко й широко узагальнювати математичний матеріал (уза­гальнення без спеціального тренування);

• швидко згортати, скорочувати процес міркування при роз­в'язуванні математичних завдань;

• швидко переключатися з прямого на зворотний хід думки у процесі вивчення математичного матеріалу. Здібності охоплюють не тільки пізнавальні, а й емоційні власти­вості. Музичні здібності ґрунтуються на емоційній реакції, музично­му враженні (Б.Теплов); у здібностях до наукової діяльності важливу роль відіграють також емоції. І.Павлов говорив: «Будьте пристрасні у вашій роботі, у ваших пошуках». Існує тісний взаємозв'язок здібностей і вольових якостей - іні­ціативності, рішучості, наполегливості, вміння володіти собою, пере­борювати труднощі. Отже, здібності не можна розглядати просто як властивість. Це своєрідне й відносно стійке поєднання психічних властивостей лю­дини, що зумовлює можливість успішного виконання нею певної діяльності.