Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Диагностика 31,301 СП Word.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.21 Mб
Скачать

Питання для закріплення матеріалу:

  1. Що таке методи психодіагностичного дослідження?

  2. Які методи психодіагностики вам відомі?

  3. Проаналізуйте класифікацію методів психодіагностики.

  4. Які малоформалізовані методи психодіагностики вам відомі?

  5. Які високоформалізовані методи ви знаєте?

  6. Чим відрізняються малоформалізовані методи від високоформалізованих?

  7. Проаналізуйте спостереження, як метод психодіагностики, розкрийте його сильні та слабкі сторони.

  8. Розкрийте основні правила організації бесіди та інтерв’ю, коли доцільно їх використовувати?

  9. Який із методів психодіагностики, на ваш погляд, найкращий у проведенні дослідження?

  10. Які вимоги до психодіагноста, в зв’язку з обранням та використанням психодіагностичних методів?

  11. Що таке тести, тестування?

  12. В яких сферах діяльності використовують тестування?

  13. Назвіть основні етапи процесу тестування.

  14. Що означає поняття «валідність» тесту?

  15. Розкрийте, що означає «стабільність результатів» тестування при повторних тестуваннях?

  16. Як називається багаторазова перевірка тесту на великій кількості дослідних?

  17. Назвіть основні групи тестів.

  18. Яка група тестів використовується для виявлення розумового розвитку індивіда?

  19. Які тести використовують для виявлення у особистості певних здібностей?

  20. Які тести використовують для виявлення емоційних, мотиваційних якостей особистості?

  21. Які тести доцільно використовувати для цілісного вивчення особливостей особистості?

Лекція 4

Тема: Психолого-педагогічна діагностика пізнавальних процесів, здібностей та особливостей інтелекту

План:

  1. Діагностика готовності дитини до шкільного навчання

  2. Діагностика рівню розвитку пізнавальних процесів дітей.

  3. Здібності як індивідуально-психологічні особливості, ознаки здібностей.

  4. Структура здібно­стей, різновиди здібностей.

  5. Діагностика загальних здібностей, тести інтелекту.

Література:

  1. Анастази А. Психологическое тестирование: В 2-х т. - Т. 1-2. ~ М., 1982.

  2. Блейхер В.М., Бурлачук Л.Ф. Психологическая диагностика интеллекта и

личности. - К.: Вища школа, 1978. - 142 с.

  1. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика. - СПб.: Питер, 2002. - 352 с.

  2. Бодалев А.А. Общая психодиагностика. - СПб.: Питер, 2000

  3. Лейтес Н.С. Умственные способности и возраст. - М.: Педагогика, 1971. -226 с.

  4. Основы психодиагностики / Под общ. ред. А.Г.Шмелева. -Ростов-на-Дону:

Феникс, 1996. - 544с.

  1. Психология индивидуальных различий: Тесты / Под ред.Ю.Б.Гиппенрейтер и

др. - М.: МГУ, 1982. - 320 с.

  1. Развитие и диагностика способностей / Под ред. В.Н. Дружинина,

В.Д.Шадрикова. - М.: Наука, 1991. - 179 с.

  1. Холодная М.А. Психология интеллекта. - СПб.: Питер, 2О0І- - 507 с.

  2. Шадриков В.Д. Деятельность и способности. - М.: Логос, 1984, - 320 с.146

1. Діагностика готовності дитини до шкільного навчання

Під психологічною готовністю до шкільного навчання розуміється необхідний і достатній рівень психічного розвитку дитини для осво­єння шкільної навчальної програми в умовах навчання в колективі однолітків.

Психологічна готовність дитини до шкільного навчання - це один з найважливіших підсумків психічного розвитку в період дошкільно­го дитинства. Визначення готовності дітей до школи має свою давню традицію і здебільшого включає два основних підходи: педагогічний і психологічний.

Педагогічний підхід має на меті виявлення наступних вмінь: рахувати, писати, розповідати і т. ін. На сьогодні такий підхід є непродуктивним із наступних причин:

♦ він спрямований на відбір дітей, що не дає ніякої інформації про те, за якою навчальною програмою в подальшому може навча­тися учень;

♦ констатуючи рівень засвоєння конкретних знань, такий підхід нічого не говорить про питання, пов'язані з актуальним і потенцій­ним психічним розвитком дитини, її відповідності психологічному віку, можливим відставанням чи випереджанням розвитку.

Отже, педагогічний підхід не має прогностичної валідності - не дозволяє прогнозувати якість, темп і особливості засвоєння знань конкретною дитиною.

Високі вимоги життя до організації виховання і навчання зму­шують Пхукати нові, більш ефективні психолого-педагогічні підходи, націлені на приведення методів навчання у відповідність до вимог життя. У цьому контексті проблема готовності дошкільників до нав­чання в школі набуває особливого значення. З її розв'язанням пов'я­зане визначення цілей і принципів організації навчання і виховання в дошкільних установах. У той же час від її розв'язання залежить успішність наступного навчання дітей у школі.

Основною метою визначення психологічної готовності до шкіль­ного навчання є профілактика шкільної дезадаптації. Для успішного рішення цієї проблеми останнім часом створюються різні класи, у задачу яких входить здійснення індивідуального підходу в навчанні стосовно дітей як готових, так і не готових до школи, щоб уникнути шкільної дезадаптації. Підготовка дітей до школи - задача комплексна, що охоплює всі сфери життя дитини.

Психолого-педагогічний підхід: психологічна готовність до школи - тільки один з аспектів цієї задачі, але всередині цього аспекту виділяються різні підходи:

  • дослідження спрямовані на формування в дітей дошкільного віку визначених умінь і навичок, необхідних для навчання в школі;

  • дослідження новоутворень і змін у психіці дитини;

  • дослідження генезису окремих компонентів навчальної діяль­ності і виявлення шляхів їхнього формування;

  • вивчення умінь дитини свідомо підпорядковувати свої дії словесним вказівкам дорослого. Це уміння пов'язується зі здатністю оволодіння загальним способом виконання словесних вказівок до­рослого.

Визначаючи психологічну готовність до шкільного навчання, дитячий практичний психолог повинен чітко розуміти, для чого він це робить. Можна виділити наступні цілі, яким потрібно слідувати при діагностиці готовності до школи:

  • розуміння особливостей психологічного розвитку дітей з метою визначення індивідуального підходу до них у навчально-виховному процесі;

  • виявлення дітей, не готових до шкільного навчання, з метою проведення з ними розвиваючої роботи, спрямованої на профілак­тику шкільної неуспішності;

  • розподіл майбутніх першокласників по класах відповідно до їх «зони найближчого розвитку», що дозволить кожній дитині роз­виватися в оптимальному для нього режимі;

  • відстрочка на один рік від початку навчання дітей, не готових до шкільного навчання (можливо лише стосовно дітей шестирічного віку).

За підсумками діагностичного обстеження можуть створюватися спецгрупи і класи розвитку, в яких дитина зможе підготуватися до початку систематичного навчання в школі.