4. Комплексно-кваліфікаційні завдання Тести

1. Де на українських землях виявлено піктографічні тексти як найдавніші типи знакової фіксації мови:

- у Кам’яній могилі на Запоріжжі;

- у Києво-Печерській лаврі;

- у Трипіллі на Київщині;

- у Чернігівських підземних храмах.

2. Яка найдавніша пам’ятка української книговидавничої справи написана на дерев’яних дощечках:

- Велесова книга;

- сказання про Гільгамеша;

- Літопис Григорія Граб’янки;

- Слово о полку Ігоревім.

3. Найдавніша рукописна історіографічна пам’ятка України-Руси, створена наприкінці IX століття:

- Літопис Аскольда;

- Літопис Самійла Величка;

- Руський літопис;

- Сповідь ченця.

4. Скільки існувало основних періодів розвитку видавничої справи на давньоукраїнських територіях:

- три;

- два;

- вісім;

- п’ять.

5. Яким важливим твором рукописного характеру прославився Нестор-літописець на початку XII століття:

- Повістю минулих літ;

- Початковим зведенням;

- Літописним зведенням;

- Слово о полку Ігоревім.

6. До якого приблизно року відносять початки українського друкарства:

- до 460 р.;

- до 1473 р.;

- до 1482 р.;

- до 1492 р.

7. Хто є зачинателем українського друкарства:

- Степан Дропан;

- Памва Беринда;

- Кирило Ставровецький;

- Петро Мстиславець.

8. Які перші книги надрукував для українців Швайпольт Фіоль:

- Осьмигласник, Часословець;

- Буквар, Молитовник;

- Читанка, Частівки;

- Апостол, Біблія.

9. В якому столітті появилися в світі перші кириличні друки:

- XV ст.;

- XIII ст.;

- XIV ст.;

- XVI ст.

10. Хто відновив занедбане друкарство на українських землях:

- Іван Федорович (Федоров);

- Франциск Скорина;

- Михайло Сльозка;

- Богдан Хмельницький.

11. В якому році було надруковано видатку пам’ятку української історії та культури – Острозьку Біблію:

- 1581 р.;

- 1492 р.;

- 1500 р.;

- 1600 р.

12. Який найпотужніший видавничий центр діяв у Львові наприкінці XVI століття:

- Успенське Ставропігійне братство;

- Видавництво Йосипа Шумлянського;

- Вірменська друкарня;

- Видавничий центр на Підзамчі.

13. Хто зумів заснувати й організувати роботу двох кириличних друкарень на початку XVII століття поза межами Львова:

- Гедеон Балабан;

- Олександр Шептицький;

- Дмитро Кульчицький;

- Ганс Бегама.

14. Чию працю «Євангеліє учительное», випущену в Почаївській друкарні з доданими власними проповідями, було засуджено церковним Собором і наказано в XVII ст. з Москви «на кострах сжечь»:

- Кирила Ставровецького;

- Андрія Римші;

- Памви Беринди;

- Онисима Радишевського.

15. Хто був засновником й організатором видавничої діяльності Києво-Печерської лаври:

- Єлисей Плетенецький;

- Лаврентій Зизаній;

- Степан Беринда;

- Петро Конашевич-Сагайдачний.

16. Якою була доба розквіту києво-печерського друкарства:

- 1624 – 1648 рр.;

- 1608 – 1614 рр.;

- 1610 – 1620 рр.;

- 1690 – 1700 рр.

17. Яку найвідомішу свою книгу обсягом 1760 сторінок випустив у Лаврській друкарні Петро Могила:

- Великий Требник;

- Анфологіон;

- Пункти заспокоєння;

- Лотос або камінь.

18. Хто з літературних, церковних і політичних діячів України XVII століття був організатором друкарського виробництва в Новгород-Сіверському на Чернігівщині:

- Лазар Баранович;

- Кирило Ставровецький;

- Іоаникій Галятовський;

- Іоан Максимович.

19. Коли в Російській імперії було введено так званий гражданський шрифт:

- у XVII ст.;

- у XVI ст.;

- у XVIII ст.;

- у XIX ст.

20. В якому році з’явився друком «Києво-Печерський патерик»:

- у 1661 р.;

- у 1595 р.;

- у 1624 р.;

- у 1836 р.

21. З якого часу починаються обмеження київських та чернігівських друків, що передбачувалися спеціальним указом Петра І:

- з жовтня 1720 р.;

- з листопада 1709 р.;

- з вересня 1715 р.;

- з травня 1724 р.

22. Коли починає діяти університетська друкарня в Харкові:

- у 1805 р.;

- у 1785 р.;

- у 1800 р.;

- у 1831 р.

23. Який з названих творів Івана Котляревського не друкувався у Харківському університетському видавництві:

- Ода Сафо;

- Енеїда;

- Наталка-Полтавка;

- Москаль-Чарівник.

24. З якого часу розпочав свою діяльність видавничий центр Київського університету святого Володимира:

- з 1834 р.;

- з 1800 р.;

- з 1810 р.;

- з 1900 р.

25. Хто був автором двотомної збірки «Записки о Южной Руси»:

- Пантелеймон Куліш;

- Михайло Грушевський;

- Олександр Кониський;

- Остап Вересай.

26. Якої з названих книжкових серій Іван Франко як видавець не випускав:

- Юридично-правова бібліотека;

- Дрібна бібліотека;

- Всесвітня бібліотека;

- Наукова бібліотека.

27. Яка громадська наукова організація у Львові у другій половині XIX століття найбільше прислужилася українській видавничій справі:

- Наукове товариство імені Шевченка;

- Галицько-Руська Матиця;

- Товариство друзів науки;

- Університетське видавництво.

28. Хто організував плідну роботу українського видавництва в Чернігові, створеного на кошти Івана Череватенка, що діяло у 1894 – 1902 роках:

- Борис Грінченко;

- Михайло Коцюбинський;

- Володимир Антонович;

- Вячеслав Липинський.

29. Яке видавництво у Києві на початку XX століття випустило у світ майже 200 томів української літератури:

- Вік;

- Час;

- Рух;

- Хлібороб.

30. Який видавничий центр мав найбільший успіх у 20-30-х роках XX століття на західноукраїнських землях:

- Концерн «Українська преса» Івана Тиктора;

- Рідна школа;

- Червона калина;

- Літературно-науковий вісник Дмитра Донцова.

31. Чим характеризувалася видавнича справа в підрадянській Україні в 30-40-х роках XX століття:

- централізацією й обмеженнями;

- розширенням можливостей друкарської справи;

- політикою «українізованого курсу»;

- введенням високих податків на книгу.

32. До створення якого надпотужного державного видавничого центру призвела радянська реорганізація української видавничої справи в 30-40-х роках XX століття:

- Державне видавниче об’єднання України;

- Держполітвидав;

- Головвидав;

- Держкомвидав.

33. Коли було прийнято в Україні Закон «Про видавничу справу»:

- у 1997 р.;

- у 1993 р.;

- у 1995 р.;

- у 2000 р.

34. Хто був основним перекладачем Святого Письма, що вийшло друком українською мовою у Відні 1903 року:

- Пантелеймон Куліш;

- Петро Ніщинський;

- Іван Франко;

- Панас Мирний.

35. В якому році було вперше надруковано «Кобзар» Т.Г. Шевченка:

- 1840 р.;

- 1837 р.;

- 1845 р.;

- 1860 р.

36. Яка подія стала поштовхом до відкриття друкарні в Київському університеті:

- розформування армії;

- відкриття університету;

- дворянський з’їзд;

- студентська протестна акція.

37. Коли і для чого запроваджують у своїх першодруках титульні сторінки українські друкарі:

- з XVI ст.;

- з XV ст.;

- з XVII ст.;

- з XIX ст.

38. Кого з видатних письменників XIX ст. прагнув залучити до видавничої справи в Київському університеті Михайло Максимович:

- Миколу Гоголя;

- Миколу Некрасова;

- Євгена Гребінку;

- Пантелеймона Куліша.

39. Коли й де вийшла перша друкована наукова книга українського автора:

- у Римі, 1483 р.;

- у Львові, 1530 р.;

- У Києві, 1861 р.;

- у Петербурзі, 1770 р.

40. За що вибачалися першодрукарі перед читачами:

- за окремі пропуски літер, помилки в тексті;

- за недостатній ілюстративний матеріал;

- за сірий папір;

- за плями на задрукованих сторінках.

41. Першою жінкою-друкарем на українських землях була:

- Дмитровая Кульчицька;

- Парасковія Плетенецька;

- Катерина Пархоменко;

- Ганна Барвінок.

42. В яке місто перемістився центр книговидавничої справи в Україні з початком 1919 року:

- у Кам’янець-Подільський;

- у Вінницю;

- у Проскурів;

- у Житомир.

43. Коли радянські органи прийняли рішення про припинення діяльності приватних видавництв:

- у 1919 р.;

- у 1917 р.;

- у 1918 р.;

- у 1921 р.

44. Якій установі радянська влада передала конфісковану друкарню Києво-Печерської лаври:

- Академії наук;

- Центральному комітету партії більшовиків України;

- Всеукраїнській науковій бібліотеці;

- Раді народних комісарів України.

45. За якими напрямками випуску літератури створювалися видавництва радянськими органами в 30-х роках XX століття:

- за тематичними;

- за цільовими;

- за національними;

- за партійними.

46. Де на українських землях випускав свою першу книжкову продукцію відомий видавець Яків Оренштейн:

- у Коломиї;

- у Києві;

- у Харкові;

- у Луцьку.

47. Яке видавництво України випустило у світ багатотомне видання «Зібрання творів у 50 томах» Івана Франка:

- «Наукова думка»;

- «Світ»;

- «Либідь»;

- «Дніпро».

48. Яка українська видавнича організація в Канаді була найпопулярнішою в першій половині XX століття:

- Українська видавнича спілка;

- Канадійський фармер;

- Новий шлях;

- Гомін України.

49. Яку видавничу структуру створив Михайло Грушевський під час вимушеної еміграції в 1919-1924 роках:

- Український Соціологічний Інститут;

- Видавничий Союз;

- Видавнича спілка «Україна»;

- Видавництво «Нова доба».

50. В якому році була перевезена Єлисеєм Плетенецьким до Києва Стрятинська друкарня:

- у 1615 р.;

- у 1590 р.;

- у 1600 р.;

- у 1700 р.

51. Хто організував і розвинув наприкінці XVI століття український видавничий центр в Острозі:

- Костянтин Острозький;

- Франциск Скорина;

- Петро Могила;

- Іван Грозний.

52. Кому з українських вчених пощастило реконструювати дохристиянську пам’ятку «Літопис Аскольда»:

- Михайлу Брайчевському;

- Василю Яременку;

- Василю Німчуку;

- Миколі Тимошику.

53. Скільки редакцій мав «Галицько-Волинський літопис»:

- п’ять;

- чотири;

- три;

- дві.

54. Де знаходиться світова скарбниця зразків першої писемності «Кам’яна Могила»:

- поблизу Мелітополя на Запоріжжі;

- у Тульчині на Вінниччині;

- у Галичі на Івано-Франківщині;

- у Глухові на Сумщині.

55. Яка друкарня послужила основою друкарського виробництва для Києво-Печерської Лаври:

- Стрятинська;

- Луцька;

- Почаївська;

- Жидачівська.

56. Яким було найперше видання, в якому співробітничав Іван Франко на початку своєї видавничої діяльності:

- журнал «Друг»;

- журнал «Народ»;

- журнал «Хлібороб»;

- журнал «Світ».

57. Де і ким було створено «Повість минулих літ»:

- у Києві, Нестором-літописцем;

- у Чернігові, Антонієм;

- у Вишгороді, Онуфрієм;

- у Львові, Федоровичем.

58. Скільки приблизно тисяч рукописних книг створили давньоукраїнські переписувачі до татаро-монгольської навали:

- понад 140 тисяч;

- близько 300 тисяч;

- майже 250 тисяч;

- приблизно 500 тисяч.

59. Коли було створено найвидатнішу пам’ятку українського рукописного мистецтва «Пересопницьке Євангеліє»:

- в середині XVI століття;

- на початку XV століття;

- у XIV столітті;

- наприкінці XII століття.

60. Хто з поетів, вчитуючись у рядки «Києво-Печерського патерика», відзначав не лише його патріотизм, а й поетичну «чарівність простоти й вигадки»:

- Олександр Пушкін;

- Тарас Шевченко;

- Леся Українка;

- Пантелеймон Куліш.

61. Яка рукописна книга із книгозбірні Ярослава Мудрого опинилася за рубежем і з нею йшла під вінець молода князівна:

- Реймське Євангеліє;

- Остромирове Євангеліє;

- Мстиславове Євангеліє;

- Галицьке Євангеліє.

62. В якому році побачив світ друкований львівський «Апостол» Івана Федоровича:

- у 1574 році;

- у 1500 році;

- у 1600 році;

- у 1632 році.

63. Скільки сторінок мала перекладена на церковно-слов’янську мову «Острозька Біблія»:

- 1256;

- 925;

- 1830;

- 1000.

64. Яку назву мало одне з найпотужніших і найстаріших українських братств, згадки про видавничу діяльність якого подаються в історичних джерелах ще у 1463 році:

- Львівське Ставропігійне братство;

- Києво-Печерське братство;

- Києво-Могилянське братство;

- Почаївське братство.

65. Хто з майстрів художньої графіки найбільше прислужився друкарні Ставропігійського братства у Львові наприкінці XVI – на початку XVII століття:

- Никодим Зубрицький;

- Памва Беринда;

- Михайло Сльозка;

- Валерій Лапка.

66. Що сприяло прискореному розвитку рукописної справи у Київський Русі в XI-XII століттях:

- прийняття християнства;

- поява нових скрипторіїв;

- військові походи;

- посилення князівської влади.

67. Хто стоїть у центрі змістової частини «Літопису Граб’янки»:

- Богдан Хмельницький;

- Данило Галицький;

- Дмитро Вишневецький;

- Северин Наливайко.

68. Де було створено шедевр давньоукраїнської рукописної справи героїчну поему XII століття «Слово о полку Ігоревім»:

- на Чернігівській землі;

- у Києві;

- у Переяславі;

- у Вишгороді.

69. Де, окрім видавничого виробництва у Лаврі, Єлисей Плетенецький зумів організувати паперове виробництво:

- у Радомишлі;

- у Жидачеві;

- у Новгород-Сіверському;

- у Фастові.

70. Яку найпершу книгу Києво-Печерської друкарні Михайло Грушевський назвав монументальним виданням:

- Анфологіон;

- Служебник;

- Псалтир;

- Номоканон.

71. Хто був автором книги світського призначення «Вірші на жалосний погреб Петра Конашевича-Сагайдачного…», випущеної Лаврською друкарнею в перше десятиріччя своєї діяльності:

- Касіян Сакович;

- Іов Борецький;

- Захарій Копистенський;

- Лаврентій Зизаній.

72. Яку найвідомішу свою книгу випустив Петро Могила у Лаврській друкарні обсягом 1760 сторінок:

- Великий Требник;

- Євангеліє учительноє;

- Тріодь цвітна;

- Служебник.

73. Хто був автором книги «Перло многоцінне», що побачила світ 1626 року в Чернігівській друкарні:

- Кирило Ставровецький;

- Лазар Баранович;

- Іоаникій Галятовський;

- Дмитро Туптало.

74. Якою підвищеною увагою православного видавничого виробництва характеризувалася діяльність Новгород-Сіверської друкарні у 1674-1679 роках:

- до випуску авторських літературних творів;

- до видань освітянської тематики;

- до випуску богослужбових книг;

- до історичних видань.

75. З якого року різко змінюється ставлення Москви до Чернігівської друкарні:

- з 1709 року;

- з 1695 року;

- з 1714 року;

- з 1720 року.

76. Ким було закладено у Києві друкарню на Подолі у 1624 році, як альтернативу Лаврській:

- Тимофієм Вербицьким;

- Іов Борецьким;

- Степаном Бериндою;

- Тимофієм Щербацьким.

77. Коли в Києві з’явилася друкарня Київського губерніального правління:

- наприкінці XVIII століття;

- в середині XVIII століття;

- на початку XIX століття;

- наприкінці XIX століття.

78. Де і коли було виконане спеціальне замовлення царського двору на літери гражданського шрифту:

- у Жовкві, 1707 року;

- У Варшаві, 1710 року;

- У Києві, 1715 року;

- у Харкові, 1718 року.

79. В якому році з’явилася перша друкарня в Харкові:

- у 1793 році;

- у 1755 році;

- у 1720 році;

- у 1700 році.

80. Видавничі структури якого московського видавця діяли наприкінці XVIII століття у Харкові, Глухові, Полтаві, Ніжині:

- Миколи Новикова;

- Миколи Некрасова;

- Миколи Карамзіна;

- Івана Крилова.

81. Хто був укладачем «Київського синопсиса» - першого наукового нарису історії України і Росії:

- Інокентій Гізель;

- Михайло Сльозка;

- Петро Могила;

- Дмитро Туптало.

82. З приводу якої праці Дмитра Туптала Москва висловила різке незадоволення і суворе попередження Лаврській друкарні, де книга побачила світ:

- Четьї Мінеї;

- Руно орошенноє;

- Зерцало православного ісповєданія;

- Проповіді святителя Димитрія.

83. До якого року із стін Лаврської друкарні книжкова продукція виходила без будь-якого погодження з Москвою:

- до 1720 року;

- до 1710 року;

- до 1705 року;

- до 1700 року.

84. Коли з’явилося перше друковане видання в Харкові «Харьковский еженедельник»:

- у 1812 році;

- у 1809 році;

- у 1805 році;

- у 1800 році.

85. В якому харківському виданні і коли вперше з’явилися художні твори, написані українською мовою:

- у журналі «Харьковский Демокрит», у 1816 році;

- у газеті «Харьковский еженедельник», у 1812 році;

- у журналі «Украинский вестник», у 1824 році;

- у журналі «Украинский журнал», у 1830 році.

86. Яке видання заснував у Києві Михайло Максимович на базі друкарні Київського університету:

- журнал «Киевлянин»;

- журнал «Киевский собеседник»;

- збірник «Денница»;

- газету «Киевские губернские ведомости».

87. В яких роках видавався літературно-науковий місячник «Основа»:

- у 1861 - 1862 роках;

- у 1855 - 1857 роках;

- у 1845 – 1848 роках;

- у 1840 – 1843 роках.

88. Хто в Києві у 70-х роках XIX століття випускав україномовні видання науково-популярного характеру:

- народовська організація «Громада»;

- члени Кирило-Мефодіївського братства;

- члени Наукового Товариства в Києві;

- професори Університету святого Володимира.

89. Хто з письменників-видавців у XIX столітті успішно застосовував на сторінках низки українських видань створений ним же український правопис:

- Пантелеймон Куліш;

- Михайло Максимович;

- Григорій Квітка-Основ’яненко;

- Євген Гребінка.

90. Яке видавництво організувало і здійснює випуск 50-томного зібрання творів Михайла Грушевського:

- «Світ» у Львові;

- «Фоліо» у Харкові;

- «Либідь» у Києві;

- «Зоря» у Дніпропетровську.

91. В якому видавництві, починаючи з 1982 року, триває випуск творів української колиски в серії «Бібліотека української літератури»:

- у «Науковій думці»;

- у «Веселці»;

- у «Либеді»;

- у «Дніпрі».

92. Коли було засновано сучасне видавництво «Українська енциклопедія»:

- у 1927 році;

- у 1934 році;

- у 1944 році;

- у 1950 році.

93. Яка громадська організація, починаючи з 1868 року, зробила великий внесок у розвиток видавничої та освітянської справи:

- «Просвіта»;

- «Рух»;

- «Громада»;

- НТШ.

94. Хто на західноукраїнських землях у 30-х роках XX століття здійснював видавничо-поліграфічну функцію з впуску «Української сільськогосподарської енциклопедії»:

- Український видавничий інститут;

- Наукове товариство імені Т.Шевченка;

- «Просвіта»;

- товариство «Сільський господар».

95. Яке освітньо-виховне товариство було у 30-х роках XX століття популярним і авторитетним у Галичині у сфері видавничої діяльності:

- «Рідна школа»;

- «Просвіта»;

- «Учительське товариство»;

- «Шкільна освіта».

96. Скільки назв книг видавалося щорічно українською мовою на галицьких та волинських землях у 1928-1938 роках:

- від 450 до 476;

- від 390 до 400;

- від 300 до 350;

- від 250 до 280.

97. Коли на західноукраїнських землях було засноване спеціалізоване енциклопедичне видавництво, яке створило і випустило в світ першу енциклопедію українською мовою «Українську загальну енциклопедію»:

- у 1929 році;

- у 1932 році;

- у 1925 році;

- у 1937 році.

98. Скільки державних видавництв існує в незалежній Україні:

- 22;

- 35;

- 15;

- 10.

99. Кому належить відома праця «Кілька слів о тім, як упорядкувати і провадити наші людові видавництва»:

- Івану Франку;

- Михайлу Павлику;

- Михайлу Драгоманову;

- Федору Вовку.

100. В які роки особливо активно вів видавничу діяльність «Союз визволення України»:

- в роки Першої світової війни, 1914-1918 рр.;

- в роки національно-визвольних змагань, 1917-1921 рр.;

- в роки «українізації», 1923-1929 рр.;

- в роки першої російської революції, 1905-1907 рр.

Теоретичні питання з курсу дисципліни

• Витоки письменності та рукописної справи на давньоукраїнських землях.

• Українська видавнича справа ХІХ ст. на початку ХХ століття в умовах заборон і санкцій.

• Костянтин Острозький та його роль в організації української видавничої справи.

• Друкарський верстат і нова ера в організації та веденні видавничої справи на українських землях.

• Видавнича справа в Україні у роки “розстріляного відродження”: цензурні обмеження, планомірне скорочення української видавничої продукції.

• Кам'яна Могила — світова скарбниця зразків першої письменності.

• Центри наукового книговидання на українських землях.

• Степан Дропан — зачинатель української друкарської справи.

• Суспільне значення “ Велесової книги”, “Літопису Аскольда” та їх вплив на розвиток рукописної справи на українських землях.

• Успіхи та невдачі університетських друкарень і видавничих центрів у Харкові та Києві у першій половині ХХ століття.

• Видавнича справа Бориса Грінченка.

• “Галицько-Волинський літопис” - найбільша і найвагоміша пам'ятка української рукописної справи: зміст, редакторська робота.

• Поширення та успіхи книговидавничої справи на східноукраїнських землях у XVIII столітті.

• Роль та значення Івана Федоровича (Федорова) у відновленні видавничих процесів на західноукраїнських землях.

• Видавничий центр у Острозі та його Острозька Біблія — видатна пам'ятка української культури.

• Вплив науково-технічних досягнень на вдосконалення друкарського виробництва на українських землях ХІХ - ХХ століття.

• Єлисей Плетенецький-організатор книговидавничої справи в Києві в XVIII столітті.

• Українська видавнича справа другої половини ХХ століття.

• Діяльність Нестора — літописця і створення в Києво — Печерській лаврі “Повісті минулих літ”.

• Видання українознавчих праць Південно-Західним відділом Імператорського Географічного Товариства.

• Ярослав Мудрий і рукописна книга в Софійському соборі.

• Розвиток видавничої справи в Україні в умовах українізації (тимчасової політики більшовицької партії) в 20-30 роках ХХ століття.

• Першодруки “Енеїди” Івана Котляревського та їх значення для української літератури.

• Українська видавнича справа у періоди діяльності Центральної Ради та Гетьманату.

• Перші українські видавничі центри на Волині, їх формування, вплив на розвиток української видавничої справи.

• Відновлення занедбаного друкарства на західноукраїнських землях у XVI столітті.

• Іван Франко та Іван Огієнко про українські першодруки.

• Основні тенденції та історичні традиції випуску в Україні різних видів літератури ( наукової, навчальної, перекладної).

• Михайло Максимович та його книговидавничі проекти в 40-70х роках Х1Х століття.

• 50-томне видання творів Івана Франка, 12 -томне Тараса Шевченка, 50-томне Михайла Грушевського.

• Основні характеристики діяльності видавничо-друкарських виробництв у Новгород — Сіверському та Чернігові.

• Українська видавнича справа на західноукраїнських землях у 20-40 роках ХХ століття.

• Серіальні книжкові видання, організовані та здійснювані Іваном Франком у другій половині ХХ століття.

• Видавнича діяльність “Союзу визволення України” в роки Першої світової війни.

• Українське наукове книговидання і його реальні можливості в ХІХ - ХХ століттях.

• Видавництво “Вік” у Києві наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття: характеристики книжкової продукції, редактори та автори.

• Праця Івана Франка “Кілька слів о тім, як упорядкувати і провадити наші людові видавництва”.

• Національні пріоритети, освітянські орієнтири у видавничій справі Бориса Грінченка.

• Принципи організації видавничої справи в підрадянській Україні.

• Науково — довідковий апарат у багатотомних виданнях: історія, розвиток, сучасний стан.

• Кириличні друки Швайпольта Фіоля та Франциска Скорини.

• Видавнича діяльність “Просвіти” у ХІХ - ХХ століттях.

• Гутенбергівський винахід та його використання в українській видавничій справі.

• Видавничий центр Київського університету в ХІХ столітті, його роль та значення в розбудові освіти, науки, культури.

• Випуск літератури для дітей у незалежній Україні (1991 — 2012рр.)

• Осередки рукописної книги на українських землях: тематична спрямованість, художнє оздоблення.

• Характеристика цензурних обмежень і заборон щодо українських друків.

• Сучасне законодавство у видавничій сфері України.

• Галицькі адреси української видавничої справи у XVI – XVIII століттях: вплив та засвоєння західноєвропейського досвіду.

• Видвнича діяльність Івана Тиктора на українських землях та за рубежем.

• Українські стародруки: богослужбові , полемічні (наукові) та навчальні видання.

• Видавничий і книгознавчий центр Української Народної Республіки в Кам`янці – Подільському.

• Особливості видавничої діяльності в умовах радянської тоталітарної держави.

• Видавничі шедеври XI – XVIII століть: (‘’Реймське Євангеліє’’ та ‘’Пересопницьке Євангеліє’’) : історія створення і поширення.

• Видавнича діяльність Києво – Печерської у XV – XVIII століттях.

• Видавці української книги в діаспорі: лаври, постаті, характеристики тематичних спрямувань, принципи організації виробництва книжкової продукції.

Практичні завдання

• Підготувати письмову роботу за темою: “Суспільне значення ‘’Велесової книги” , ‘’ЛітописуАскольда’’ , піктографічних текстів “Кам`яної могили” та їх вплив на розвиток рукописної справи”.

• Розробити реферат за темою: “Друкарня Степана Дропана у Львові: функціонування у монастирських стінах”.

• Виконати реферативну роботу на тему : “Іван Федорович (Федоров) та його видавнича діяльністьу Львові та Острозі”.

• Підготувати науково-дослідницьку роботу за темою: “Острозька Бібілія” – етапи підготовки та випуску у світ друкарським способом”.

• Виконати письмову роботу на тему: “Друкарська справа на Галичині у XVI – XVIII століттях: тематичне спрямування видань, основні адреси видавничих центрів”.

• Розробити реферат за темою: “Кириличні друки на волинських землях у XVI – XVIII століттях”.

• Дослідити і визначити творчі досягнення подвижників видавничої справи у Києві на початку XVII століття.

• Підготувати письмову роботу за темою: “Поширення та успіхи видавничої справи на східноукраїнських землях”.

• Проаналізувати творчу діяльність Лазаря Барановича і підготувати реферат на тему: “Значення праць Лазаря Барановича для розвитку української видавничої справи”.

• Вивчити систему заборон і підготувати письмову роботу за темою: “Антиукраїнські цензурні заходи та їх вплив на видавничу справу”.

• Розробити реферат на тему “Видавнича діяльність Пантелеймона Куліша”.

• Підготувати письмову роботу на тему : “Видавничі центри українського наукового книговидання та його реальні можливості в ХІХ столітті”.

• Дослідити творчу діяльність та підготувати наукову роботу за темою: “Михайло Максимович та його видавничі проекти”.

• Виконати реферативну роботу на тему: “Книжкові серіальні видання Івана Франка та їх значення для розвитку національної освіти, науки, культури”.

• Вивчити видавничу діяльність та підготувати письмову роботу за темою: “Чегнігівське видавництво Бориса Грінченка ( 1894 – 1902 рр.), його організаційні принципи, тематична спрямованість книжкової продукції”.

• Підготувати письмову роботу за темою: “Розвиток української видавничої справи у роки діяльності Центральної Ради та Гетьманату”.

• Виконати реферативну роботу на тему: “Симон Петлюра як організатор випуску військової літератури для молодої української армії”.

• Проаналізувати творчу діяльність Івана Тиктора та підготувати реферат на тему: “Видавнича діяльність Івана Тиктора та його концерн “Українська преса”.

• Розробити реферат за темою: “Видавнича справа в Україні в умовах українізації в 20-40х роках ХХ століття”.

• Підготувати письмову роботу: “Цензурні обмеження, планомірні скорочення української видавничої продукції в роки ”розстрільного відродження”.

• Дослідити умови й можливості української видавничої справи та підготувати реферат на тему: “Українська видавнича справа другої половини ХХ століття”.

Контроль знань студентів

Питання до заліку (за підсумками 1го семінару)

• Розвиток писемності та рукописної видавничої справи на давньоукраїнських землях.

• Рукописна книга у Київській Русі.

• “Велесова книга” та її цінності.

• Рукописні книги “Остромирове Євангіліє” та “ Ізборник Святослава” : зміст і творці.

• Книжкове рукописне мистецтво XIII – XIV століть.

• Друкарський верстат і нова ера в організації та веденні видавничої справи на українських землях.

• Перші книги, друковані кирилицею, та роль Швайпольта Фіоля.

• Роль і значення друкарні Степана Дропана у Львові.

• Іван Федорович (Федоров) та відновлення занедбаного друкарства на українських землях.

• Львівський “Апостол” та “Буквар” XVI століття: особливості і найхарактерніші риси.

• Діяльність Острозької друкарні та її організатори.

• Галицькі адреси друкарської справи: вплив та засвоєння західноєвропейського досвіду.

• Перші українські видавничі центри на Волині.

• Становлення й поширення видавничих ремесел на українських землях.

• Видавнича справа в Києво – Печерській лаврі: основна книжкова продукція, майстри її підготовки та випуску в світ.

• Друкована книга на Лівобережній Україні.

• Єлисей Плетенецький та його роль у розбудові книговидавничої справи на українських землях.

• Діяльність Новгород – Сіверської та Чернігівської друкарень у XVII столітті.

• Губерніальні друкарні і гражданський шрифт.

• Друкарня Києво-Печерської лаври у XVIII столітті: труднощі та царські заборони.

• Провінційні друкарні Київщини і Поділля у початковий період їх діяльності.

• Умови випуску “Києво-Печерського патерика” , “Лексикона славеноросского” та “Київського синопису”.

• Значення рукописних книг, створених у Грушівському монастирі XIV – XV століть.

• Причини появи та характер діяльності друкарських виробництв у Стрятині та Крилосі.

• Спільні та відмінні риси книжкової продукції виготовленої в Острозькій та Почаївській друкарнях.

• Мандрівні та провінційні друкарні: мета і завдання діяльності, зміст книжкових видань.

• Никодим Зубрицький і його художницька майстерність при виготовленні книг Успенського Ставропійного книговидання: суть, значення, наукові підходи.

• Сучасні історичні концепції національного книговидання: суть, значення, наукові підходи.

• Структура та художнє оформлення книг, виконаних майстрами Києво-Печерської лаври.

• Оцінки Михайлом Грушевським діяльності видавців Києво-Печерської лаври в “Історії України-Руси”.

• Видавничі осередки на Подолі у Києві на початку XVII століття.

• Києво-Печерська справа при Петрові Могилі.

• Пригнічення, заборони, гальмування української видавничої справи, що розпочинається з петровського указу, від 5 жовтня 1720 року.

• Праця Івана Огієнка “Історія українського друкарства” : духовні орієнтири, національні пріоритети.

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ

(за підсумками 1го і 2го семестру)

• Видавнича діяльність Києво-Печерської лаври та її роль у розвитку української видавничої справи.

• Острозька друкарня, її роль та значення, творців Острозької Біблії.

• Центр наукового книговидання на українських землях і пошуки видавничих можливостей поза ними.

• Університетська друкарня у Харкові: успіхи та невдачі в першій половині ХІХ століття.

• Наукова книга у видавничому центрі Університету св.Володимира у Києві у ХІХ столітті.

• Михайло Максимович та його зусилля , спрямовані на розвиток видавничої справи на українських землях.

• Видавнича діяльність Південно-Західного відділу Географічного видавництва у другій половині ХІХ століття.

• Видавнича діяльність Пантелеймона Куліша.

• Книги-збірники, адресовані українській науці, та причини їх появи в другій половині ХІХ століття.

• Наукові товариства як організатори книговидавничої справи в Україні.

• Книжкова продукція НТШ у Львові: системність та широта наукових інтересів.

• Випуск книжкових науково-популярних серій та їх значення для розвитку української видавничої справи.

• Витоки писемності та рукописної справи на давньоукраїнських землях.

• Українська видавнича справа ХІХ – початку ХХ століття в умовах заборон і санкцій.

• Костянтин Острозький та його роль в організації української видавничої справи.

• Друкарський верстат і нова ера в організації та веденні видавничої справи на українських землях.

• Видавнича справа в Україні в роки “розстріляного відродження”: цензурні обмеження, планомірне скорочення української видавничої справи.

• Праця Івана Огієнка “Історія українського друкарства”.

• Кам`яна Могила – світова скарбниця зразків першої писемності.

• Степан Дропан - зачинатель української друкарської справи.

• Суспільне значення “Велесової книги”, “Літопису Аскольда” та їх вплив на розвиток літописної справи на українських землях.

• Видавнича діяльність Бориса Грінченка.

• “Галицько-Волинський літопис” – найбільша і найвагоміша пам`ятка української літописної справи: зміст, редакторська робота.

• Поширення та успіхи книговидавничої справи на східноукраїнських землях у ХVIII столітті.

• Роль та значення Івана Федоровича (Федорова) у відновленні видавничих процесів на західноукраїнських землях у ХІХ – ХХ століттях.

• Єлисей Плетенецький – організатор книговидавничої справи у Києві в XVII століттях.

• Діяльність Нестора – літописця і створення у Києво-Печерській лаврі “Повісті минулих літ”.

• Українська видавнича справа другої половини ХХ століття.

• Ярослав Мудрий і рукописна книга в Софійському соборі.

• Розвиток видавничої справи в Україні в умовах українізації (тимчасової політики більшовицької партії) в 20-30х роках ХХ століття.

• Першодруки “Енеїди ” Івана Котляревського та їх значення для української літератури.

• Перші українські видавничі центри на Волині, їх формування , вплив на розвиток української видавничої справі.

• Українська видавнича справа у період діяльності Центральної Ради та Гетьманату.

• Іван Франко та Іван Огієнко про українські першодруки.

• Основні засади та історичні традиції випуску в Україні різних видів літератури ( наукової, навчальної, художньої, перекладної.)

• Українська видавнича справа на західноукраїнських землях у 20-40х роках ХХ століття.

• Основні характеристики діяльності видавничо-друкарських виробництв у Новоград – Сіверському та Чернігові.

• Серіальні книжкові видання, організовані та здійснювані Іваном Франком у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

• Видавнича діяльність “Союзу визволення України” у роки Першої світової війни.

• Характеристика 50-томних видань творів Івана Франка та Михайла Грушевського: спільні риси та відмінності.

• Українське наукове книговидання і його реальні можливості в ХІХ і ХХ століттях.

• Видавництво “Вік ” у Києві: характеристика книжкової продукції, редактори та автори.

• Праця Івана Франка “Кілька слів о тім , як упорядкувати і провадити наші людові видавництва”.

• Національні пріоритети, освітянські орієнтири у видавничій діяльності Бориса Грінченка.

• Принципи організації видавничої справи в підрадянській Україні.

• Науково-довідковий апарат у багатотомних виданнях: історія, розвиток, сучасний стан.

• Кириличні думки ШвайполяФіоля та Франциска Скорини.

• Видавнича діяльність “Просвіти” у ХІХ і ХХ століттях.

• Гутенбергівський винахід та його використання в українській видавничій справі.

• Осередки рукописної книги на українських землях: тематична спрямованість, художнє оформлення.

• Характеристика цензурних обмежень і заборон щодо українських друків.

• Випуск літератури для дітей у незалежній Україні (1992-2012рр.)

• Галицькі адреси української видавничої справи у XVI – XVIII століттях: вплив та засвоєння західноєвропейського досвіду.

• Сучасне законодавство у видавничій сфері України.

• Видавнича діяльність Івана Тиктора на українських землях та за рубежем.

• Українські стародруки: богослужбові, полемічні (наукові) та навчальні видання.

• Діяльність видавничого і книгознавчого центру Української Народної Республіки в Кам`янці – Подільському.

• Особливості видавничої діяльності в умовах радянської тоталітарної держави.

• Видавничі шедеври ХІ – XVI століть (“Реймське Євангеліє” та “Пересопницьке Євангеліє”): історія створення та поширення.

• Меценати української видавничої справи у ХІХ та ХХ століттях.

• Видавці української книги в діаспорі: постаті, характеристика тематичних спрямувань, принципи організацій виробництва книжкової продукції.

Теми контрольних робіт

1. Суспільне значення « Велесової книги», «Літопису Аскольда» та їх вплив на розвиток рукописної справи на українських землях.

2. Констянтин Острозький та його роль в організації української видавничої справи.

3. Кам`яна Могила – світова скарбниця зразків першої писемності.

4. «Галицько-Волинський літопис» - найбільша і найвагоміша пам`ятка української рукописної справи: зміст, редакторська робота.

5. Степан Дропан – зачинатель української друкарської справи.

6. Роль та значення Івана Федоровича (Федорова) у відновленні видавничих процесів на західноукраїнських землях.

7. Видавничий центр в Острозі та його Острозька Біблія – видатна пам`ятка української культури.

8. Єлисей Плетенецький – організатор книговидавничої справи в Києві в ХVII столітті.

9. Видання українознавчих праць Південно-Західним відділом Імператорського Географічного Товариства в ХІХ столітті.

10. Михайло Максимович та його книговидавничі пректи в 40 70-х роках ХІХ століття.

11. Серіальні книжкові видання, організовані та здійснювані Іваном Франком в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття.

12. Видавнича діяльність «Союзу визволення України» в роки Першої світової війни.

13. Гутенбергівський винахід та його використання в укр. видавничій справі.

14. Видавничий центр Київського університету в ХІХ столітті, його роль та значення в розбудові освіти, науки, культури.

15. Видавнича діяльність Лазара Барановича у Новгород-Сіверському та Чернігові.

16. Цензурні обмеження та заборони щодо українських друків у Російській імперії та в Радянському союзі.

17. Видавничі шедеври ХІ – ХVX століть («РеймськеЄвангліє» та «ПересопницькеЄвангліє»): історія створення та поширення.

18. Видавнича діяльність Івана Тиктора на українських землях та за рубежем.

19. Діяльність видавництва «Вік» у Києві наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття: редактори, автори, книжкова продукція.

20. Праця Івана Франка «Кілька слів о тім, як упорядкувати і продавати наші людові видавництва».

21. Видавнича діяльність «Просвіти» у ХІХ та ХХ століттях.

22. Борис Грінченко - видавець та організатор видавничої та газетно-журнальної справи.

23. Видавництва літератури та дітей у незалежній Україні : рівень видань, їх тематична спрямованість.

24. Багатотомні видання та науково-довідковий апарат до них.

25. Розвиток видавничої справи в роки Української Народної Республіки.

26. Першодруки «Енеїди» Івана Котляревського та їх значення для української літератури.

27. Видавнича діяльність друкарні Харківського університету в ХІХ столітті.

Перелік тем студентських наукових рефератів та тем для самостійної роботи.

Підготувати реферати, самостійні наукові роботи за такими темами:

1. Українська рукописна книга: основні осередки, тематична спрямованість видань.

Рекомендована література:

• Ісаєвич Я.Д. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми. – Львів: Інститут українознавства ім.Крип`якевича НАН України , 2002. – 520 с.

• Овчінніков В.С. Історія книги. Навч. Посібник. – Львів: Світ, 2005. – 420 с.

• Тимошик М.С.Історія видавничої справи. – К.: Наша культура і наука, 2003. – С. 43-68.

2. Західноєвропейські впливи на спосіб виготовлення книг на українських землях.

Рекомендована література:

• Запаско Я., Мацюк О., Стасенко В. Початки українського друкарства. – Львів: Центр Європи, 2002. – 222 с.

• Огієнко І.І. Історія українського друкарства. – К.: Наша культура і наука, 2007. – 536 с.

• Тимошик М.С. Історія видавничої справи. – К.: Наша культура і наука, 2003. – 496 с.

3. Костянтин Острозький та його видавничі проекти кириличних друків.

Рекомендована література:

• Овчінніков В.С. Історія книги. Еволюція книжкової структури. – Львів: Світ,2005. – С. 372

• Огієнко І.І. Історія українського друкарства. – К.: Наша культура і наука, 2007. – 536 с.

• Тимошик М.С. Історія видавничої справи. – К.: Наша культура і наука, 2003. - 496 с.

4. Видавнича справа в Києво-Печерській лаврі: основна продукція, майстри її підготовки та випуску в світ.

Рекомендована література:

• Запаско Я., Мацюк О., Стасенко В. Початки українського друкарства. – Львів: Центр Європи, 2000. – 222 с.

• Овчінніков В.С. Історія книги. Еволюція книжкової структури. Навч.посібник. – Львів: Світ, 2005. – 419 с.

• Огієнко І.І. Історія українського друкарства. – К.: Наша культура і наука, 2007. – 536 с.

5. Видавнича діяльність Івана Франка.

Рекомендована література:

• Ісаєвич Я.Д. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми. – Львів: Інститут українознавства ім.Кри`якевича НАН України, 2002. – 520 с.

• Михайлин І.І. Історія української журналістики ХІХ століття.

Підручник. – К.: ЦНЛ, 2003. - С. 307-610.

• Якимович Б. Книга. Просвіта. Нація. Видавнича діяльність І.Франка у 70 – 80-х роках ХІХ століття. – Львів: Інститут українознавства, 1996. – 306 с.

6.Українська видавнича справа в період діяльності Центральної Ради і Гетьману.

Рекомендована література:

• Енциклопедія українознавства. Словникова частина. – Львів: НТШ, 1993. –т.2. - С. 245-246.

• Животко Аркадій. Історія української преси. – К.: ГВЦ Наша культура і наука, 1999. – С. 191-274.

• Тимошик М.С. Історія видавничої справи. – К.: Наша культура і наука, 2003. – С. 290-314.

Модульно – рейтингові принципи навчальної роботи

Забезпечуючи навчання студентів за принципами кредитно – модульної системи, як ефективної й раціональної форми організації навчального процесу, маємо на увазі, що вона здійснюється за двома взаємопоєднаними напрямами, де модульні технології навчання і кредитів ( залікові одиниці) нерозривно пов̕язані із змістовою частиною навчальної програми, контролем набутих знань та практичних вмінь, всіма складовими аудиторної та самостійної роботи студента. Основною метою кредитно – модульних засад навчання є створення найсприятливіших умов для постійної роботи студентів протягом двох семестрів з орієнтацією на їх майбутню професійну діяльність.

При цьому результати навчання студентів оцінюються за 100-бальною шкалою в кожному семестрі окремо.

Поточний контроль знань передбачає таке:

• підготовку рефератів та виступів з ними на семінарських заняттях;

• виступи з доповненнями до теми, яка опрацьовується на семінарських заняттях;

• відповіді на тести за вивченими темами;

• виконання письмових робіт, передбачених планом самостійних домашніх завдань;

• підготовка доповіді, повідомлення, виступу на студентській науковій конференції.

Поточна модульно – рейтингова оцінка студентських знань складається з балів, які студент набирає відповідно до своїх знань, впродовж навчального семестру та вимог, передбачених певним модулем. До них Належить: засвоєння лекційного матеріалу, виконання та захист індивідуальних завдань (письмових робіт,рефератів, домашніх завдань), практичної роботи під час відвідання видавництв та видавничих організацій, виступи на семінарських заняттях.

Семестровий іспит – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з навчальної дисципліни «Історія світової видавничої справи».Складання іспиту проводиться під час екзаменаційної сесії відповідного до затвердженого розкладу.

Контрольну модульно-рейтингову оцінку визначають як у балах, так і за національною шкалою відповідно до результату та якості виконання модульної контрольної роботи.

Підсумкова модульна рейтингова оцінка визначається також як у балах, так і за національною шкалою, у вигляді суми поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок з певного модуля. Оцінювання різних видів навчальної роботи, виконаної студентом, здійснюється у балах відповідно до встановленої таблиці ( табл.1.).

Оцінювання різних видів навчальної роботи студента

Таблиця 1

Вид навчальної роботи	Максимальна кількість балів
1. Письмові роботи
-тестування ( 2 роботи)	16 балів (по 8 за одну роботу)
-письмові тематичні завдання (2 роботи)	16 балів (по 8 за одну роботу)
-підготовка і захист об̕ємного домашнього завдання в письмовій роботі	10 балів
2. Відповіді на практичних заняттях
-грунтовна усна відповідь на поставлені питання	12 балів (по 6 балів за одну відповідь)
-доповнення на семінарському занятті	6 балів (по 3 бали за одне доповнення)
3. Відвідування лекцій і практичних занять	8 балів ( 4 бали – лекції, 4 бали – практичні)
4. Виконання модульної контрольної роботи	20 балів
5. Семестровий іспит	12 балів
Всього	100 балів

Підсумкову семестрову модульну рейтингову оцінку перераховують за національною шкалою (Табл. 2).

Відповідність підсумкових семестрових модульних рейтингових оцінок

у балах оцінкам за національною шкалою

Таблиця 2

Оцінка в балах	Оцінка за національною шкалою
79 - 88	Відмінно
66 - 78	Добре
53 - 65	Задовільно
менше 53	Незадовільно

Сума підсумкових семестрових рейтингових оцінок у балах становить підсумкову семестрову рейтингову оцінку, яку перераховують в оцінку за національною шкалою та шкалою ECTS (табл. 3)

Відповідність підсумкових семестрових рейтингових оцінок у балах оцінкам за національною шкалою та шкалою ECTS

Таблиця 3

Оцінка в балах	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
		Оцінка	Пояснення
90 - 100	Відмінно	А	Відмінно (відмінне виконання, лише з незначною кількістю помилок)
82 - 89	Добре	В	Дуже добре (вище середнього рівня, з кількома помилками)
75 - 81		С	Добре (загалом правильне виконання, з певною кількістю суттєвих помилок)
67 - 74	Задовільно	D	Задовільно (непогано, але зі значною кількістю недоліків)
60 - 66		E	Достатньо (виконання задовольняє мінімальні критерії)
36 - 59	Незадовільно	FX	Незадовільно ( з можливістю повторного складання)
1 - 34		F	Незадовільно ( з обов’язковим повторним курсом)

Загальний список рекомендованої літератури:

1. Герчук Ю.История графики и искусства книги .– [Текст]. – М.: Аспект – пресс, 2000-С. 15-72.

2. Глаголюк В.П. Українська преса. Покуття як джерело вивчення суспільно-політичного життя краю в 20-30-х рр. ХХ ст. – К .: ВЦ «Просвіта», 2008. - 224 с.

3. Грушевський М.С. Історія України – Руси . [Текст]. К.: Наукова думка, 1995. – С . 404-411; 584-586.

4. Енциклопедія українознавства. Словникова частина. – Львів: НТШ, 1993. – Т.5. – С. 1900-1901.

5. Запаско Я., Мацюк О., Стасенко В. Початки українського друкарства. – Львів: Центр Європи, 2000. – 222 с.

6. Зелінська Н.В. Наукове книговидання в Україні. – [Текст]. – Львів .: Світ, 2002. – С. 34-47.

7. Ісаєвич Я.Д. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми. – Львів: Інститут українознавства ім.Крип`якевича НАН України, 2002. – 520 с.

8. Овчінніков В.С. Історія книги. Еволюція книжкової структури. Навчальний посібник. – Львів: Світ, 2005 – 419с.

9. Огієнко І.І. Історія українського друкарства. – К: наша культура і наука, 2007. – 536 с.

10. Михайлин І.І. Історія української журналістики ХІХ століття. Підручник. [Текст]. –К.: ЦНЛ,2003. – С.3-150.

11. Михайлин І.І. Нарис історії журналістики Харківської губернії. 1812 – 1917. [Текст]. – Х .: Колорит, 2007.366с.

12. Слово многоцінне. Книга друга.[Текст]. – К .: Аконіт, 2006. – С. 264-364.

13. Тимошик М.С. Історія видавничої справи. Навчальний посібник. [Текст]. – К: Наша культура і наука, 2003. – 495с.

14. Франко І.Я. Зібрання творів у п`ятдесяти томах. Науковіпраці. [Текст]. – К.: Наукова думка, 1986. – С. 187-203.

15. Якимович Б. Книга. Просвіта. Нація. Видавнича діяльність І.Франка у 70 – 80-х роках ХІХ століття. – Львів: Інститут українознавста ім.. І.Крип`якевича НАН України, 1996. – 306 с.