Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»

Інститут філології та масових комунікацій

Кафедра видавничої справи та редагування

В.В. Губарець

Історія української видавничої справи

Навчально-методичний комплекс дисципліни

Київ – 2012

ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1. Загальні положення Вступна частина Мета і завдання курсу Основні вимоги до знань та набуття студентами практичних навичок РОЗДІЛ 2. Теоретико - поняттєвий мінімум знань 2.1. Найважливіші терміни, теоретичні поняття з курсу дисципліни 2.2. Перелік професійних положень, принципів, фактів, технік, технологій, якими мають оволодіти студенти в процесі навчання РОЗДІЛ 3. Зміст навчальної дисципліни 3.1. Погодинний робочий план 3.2. Навчально-тематичний план РОЗДІЛ 4. Комплексно-кваліфікаційні завдання 4.1. Тести 4.2. Теоретичні питання з курсу дисципліни 4.3. Практичні завдання РОЗДІЛ 5. Контроль знань студентів 5.1. Питання до заліку 5.2. Питання до іспиту 5.3. Теми контрольних робіт 5.4. Перелік тем студентських наукових рефератів та тем для самостійної роботи РОЗДІЛ 6. Модульно-рейтингова система ЗАГАЛЬНИЙ СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Розділ 1. Загальні положення

1. Вступна частина

Сучасна наукова теорія та історія української видавничої справи, ґрунтуючись на світових і європейських принципах,виробила цивілізовані підходи як до процесів виникнення, становлення, так і до поширення книговидання на українських землях. Ця сфера духовної життєдіяльності українців позначена багатьма важливими подіями та явищами, конкретними досягненнями і тривалими перешкодами.

Історія української видавничої справи розпочинається з розвитку й утвердження писемності, створення рукописних книг та літописних шедеврів. Майстерність переписувачів, літописців, оформлювачів давньої української книги зафіксована в низці манускриптів, що дійшли до наших днів. Одними з перших у Європі українські творці книги почали застосовувати друкарський спосіб виробництва, дуже швидко підхопивши гутенбергівський винахід. Діяльність таких друкарів, як Степан Дропан, а згодом - Іван Федорович, організаторів книговидавничої справи в Острозі й Почаєві, Києво-Печерській лаврі і Чернігові засвідчили високий духовний потенціал національної культури, літератури та мистецтва.

Незважаючи на значні перешкоди, обмеження, заборони й жорстокі цензурні переслідування, що постійно гальмували процеси розвитку національної видавничої справи, українська книга зусиллями багатьох подвижників прокладала дорогу до рідного народу, забезпечувала піднесення його освіти, захисті зміцнення православної віри, сприяла літературно-мистецькому поступу. Особливий відбиток на діяльність української видавничої справи наклали новітні досягнення науки і техніки, можливості виготовлення книг масовими тиражами, розвиток газетно-журнальних та інших видів друкованої продукції.

Історично вмотивованими і практично доцільними виявилися типологічні ознаки, за якими нині «впізнають» українську книгу. Це її цільове призначення, матеріальна конструкція, інформаційні знаки, внутрішня структура, обсяги, наклади, а також періодичність. Так само, як у світовій та європейській практиці, вони є основою і визначають суть поняття видавнича продукція. До неї відносимо не лише книги, газети, журнали, а й різні види календарів, альбоми, буклети, плакати, атласи, карти, листівки, офорти, гравюри.

Історія української видавничої справи має свої етапи розвитку, видатних діячів-творців рукописної і друкованої книги, а також наділена типовими рисами, характерними особливостями, багатьма складнощами і труднощами. Всі ці процеси, тенденції, конкретні проблеми, історичні й теоретичні висновки пропонуються для вивчення студентам.

2. Мета і завдання курсу

Дисципліна «Історія української видавничої справи» є профілюючою, передбачає, окрім лекційних, цикл семінарських занять та самостійних практичних робіт.

Мета заняття: подати студентам найважливіші історичні етапи розвитку української видавничої справи, навчити використовувати історичні й теоретичні знання в практичній діяльності, а також вміння орієнтуватися у складних процесах, що з’являлися в роки зародження, становлення та вдосконалення українського книжкового виробництва.

Завдання дисципліни: забезпечити необхідну фахову підготовку студентів з питань історії та теорії української видавничої справи, допомогти оволодіти сумою потрібних знань, виробити цілісну систему науково-теоретичних і практичних оцінок, тенденцій, етапів та явищ у видавничій діяльності минулого і сучасного.

Лекційні заняття відповідно до змісту навчальної дисципліни співвідносяться із семінарськими як 1:1, що допомагає глибше засвоїти матеріал теоретичного характеру, розкрити суть історичних рушійних сил розвитку та вдосконалення української видавничої справи. Програмою передбачено впродовж навчального періоду, а також перед підготовкою до заліку (1 семестр) та іспиту (2 семестр) проводення консультацій, які дають змогу глибше опрацювати найважливіші теми, детальніше зупинитися на видатних етапах української видавничої справи.

З метою системного й послідовного вивчення історичних процесів, які відбувалися в українській видавничій справі, впливи на неї західноєвропейської та світової сфери, студентам пропонується широка тематика самостійних письмових робіт, рефератів, наукових досліджень з переліком рекомендованої літератури, основних джерел.