ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ Т.Г. ШЕВЧЕНКА

КАФЕДРА БІОЛОГІЧНИХ ОСНОВ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ТА СПОРТУ

А.О. Жиденко

Навчально-методичний комплекс до курсу

„Психофізіологія”

для студентів спеціальності 6.010201 „Фізичне виховання”

ЧЕРНІГІВ

2013

УДК 159.91

ББК Ю 933

Ж 69

Жиденко А.О.

Навчально-методичний комплекс до курсу „Психофізіологія” для студентів спеціальності 6.010201 „Фізичне виховання”, - Чернігів: Чернігівський національний педагогічний університет, 2013. – 79 с.

Рецензенти: доктор біологічних наук професор О.В. Лукащ.

Рекомендовано до друку на засіданні кафедри БОФВС Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка

(Протокол № 4 від 6 грудня 2011 р.)

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………….…….3

1. Навчальна програма і тематичний план…………………...……………….….…4

2. Лабораторний практикум……………………………………………………….....9

3. Критерії оцінювання та форми контролю............................................................55

4. Вказівки для самостійної роботи студентів…………………………………….56

4.1. Задачі для підсумкового заняття…………………………………………….56

4.2. Завдання……………………………………………………………………….64

4.3. Тестові завдання................................................................................................66

5.Питання до заліку…………………………………… ………………………..75

Література……………………………………………………………………………77

ВСТУП

Програма курсу “Психофізіологія” призначена для студентів психолого-педагогічного факультету спеціальності “Психологія”. Програма курсу спрямована на засвоєння студентами знань про основні механізми програмування, регуляції і контролю найбільш складних форм свідомої діяльності, котра направлена на досягнення цілей, здійснення намірів і реалізацію планів. Схема психофізіологічного дослідження: людина – нейрон – модель. В центрі уваги перебувають матеріали про головний мозок як орган психічної діяльності, котрий здійснює складні форми відображення дійсності. Крім того, достатньо уваги приділяється вивченню нервових процесів, які пов’язані з отриманням, переробкою і збереженням інформації, що надходить із зовнішнього середовища. Запропонована програма відображає загальну теорію поведінки, підкреслюючи необхідність генетичного, онтогенетичного та соціального підходів до розкриття особливостей поведінки і діяльності людини в ситуаціях, пов’язаних з сприйняттям та оцінкою найрізноманітніших сигналів із зовнішнього середовища. Крім того, програма передбачає вивчення особливостей довільного та недовільного регулювання поведінки людини.

Предметом психофізіології є вивчення нейронних механізмів психічних процесів і станів, а також дослідження фізіологічних механізмів психічних явищ на макрорівні за допомогою реєстрації об’єктивних показників, таких як ЕЕГ, викликані потенціали, шкірно-гальванічний рефлекс та ін. До завдань курсу відносяться вивчення нейронних механізмів відчуття, сприйняття, пам’яті та навчання, мотивації та емоції, мислення та мови, свідомості, поведінки та психічної діяльності, а також міжпівкульні відхилення, діагностика і механізми функціональних станів, психофізіологія індивідуальних відмінностей, принципи кодування та обробки інформації в нервовій системі.

Вимоги до загальних і професійно-орієнтованих знань і вмінь

Спеціаліст повинен знати:

• основні теоретичні положення і принципи сучасної психофізіології;

• основні психофізіологічні терміни, поняття, закони, історію розвитку, методи;

• нейроні механізми сприйняття і кодування інформації в нервовій системі;

• філогенетичні рівні біологічної пам’яті, види пам’яті, основні механізми пам’яті;

• когнітивні процеси в генезі емоцій, біологічні та соціально значимі стимули, а також інформаційні фактори виникнення емоцій;

• розвиток і функції мови, структуру процесу мислення, вербальний та невербальний інтелект.

Спеціаліст повинен вміти:

• аналізувати взаємодії між трьома основними функціональними блоками мозку людини в різних функціональних станах організму;

• пояснити психофізіологічні механізми навчання та набуття певних навичок під впливом соціального середовища та традиції суспільства;

• визначати оптимальний функціональний стан того, кого навчають, вибираючи режим навчання оптимальний с точки зору біологічних критеріїв;

• визначати у піддослідних здібності до концентрації візуального осмислення просторових конфігурацій, вибірковість уваги, стан мовної функції;

• оцінювати у піддослідних довільну увагу та логічне мислення;

• поясняти порушення психічної діяльності і поведінку людини, які виникають під впливом екологічно-шкідливих факторів.

І. НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА