
- •Оглавление
- •Автомобильный бензин
- •Физико-химические и эксплуатационные свойства автомобильных бензинов
- •Детонационная стойкость
- •Испаряемость бензина
- •Химический и углеводородный состав
- •Вязкость и плотность
- •Химическая стабильность
- •Совместимость с неметаллическими материалами: резинотехническими изделиями, уплотнениями, фильтрующими элементами и т.Д.
- •Технология производства автомобильных бензинов
- •Ассортимент и качество вырабатываемых автомобильных бензинов
- •ТранспортироВание и хранение автобензинов
- •Порядок постановки на производство и сертификации автомобильных бензинов
- •Дизельні палива загальні відомості
- •Прокачування палив
- •Випаровування 1 згоряння дизельних палив
- •Асортимент дизельних палив
- •Газовое топливо
- •Природный газ
- •Компримированный природный газ (кпг)
- •Сжиженный природный газ (спг)
- •Сжиженный нефтяной газ (снг)
- •Для двигателей внутреннего сгорания
- •Производство альтернативных моторных топлив из природного газа
- •Производство синтез-газа
- •Производство метанола и продуктов на его основе
- •Спиртовые и оксигенатные топлива
- •Спиртовые топлива
- •Этанол и бензино-этанольные топлива.
- •Оксигенатные топлива
- •. Диметиловый эфир
- •. Биотоплива
- •Водородные топлива
- •Топливные элементы
- •Заключение
- •Приложение
- •Моторные масла Предисловие
- •Основы производства и состав
- •1.1. Базовые масла минеральные
- •1.2. Базовые масла синтетические
- •Вязкостные присадки
- •Присадки, улучшающие смазывающие свойства
- •Антикоррозионные присадки
- •Антиокислительные присадки
- •Дополнительные присадки
- •Свойства и методы их определения
- •Плотность, цвет и загрязнение масел
- •Вязкостно-температурные характеристики
- •Фрикционные свойства
- •Методы определения смазывающих свойств
- •Определение моющих свойств
- •Совместимость с эластомерами
- •Окисление
- •Моторные испытания масел
- •Классификации и спецификации Классификация по вязкости Степени вязкости sae
- •Методы тестирования
- •Небходимая степень вязкости
- •Категория энергосберегающих масел
- •Система классификации jaso
- •Система классификации ссмс
- •Система классификации асеа
- •Спецификации производителей оригинального оборудования (oem)
- •Назначение и режимы эксплуатации
- •Тенденции развития ассортимента
- •Моторные масла для спортивных автомобилей
- •Масла для дизельных двигателей легковых автомобилей
- •Суперуниверсалные тракторные масла stоu
- •Классификация и маркировка
- •Трансмиссионные масла назначение и требования к качеству Назначение
- •Автомобильные трансмиссии и требования к качеству масел
- •Фрикционные механизмы
- •Свойства масел и методы их оценки Условия работы
- •2.2. Эксплуатационные свойства
- •Методы испытаний
- •Международные классификации
- •Эксплуатацитонные группы
- •Масла для механической коробки передач летковых автомобилей
- •Масла для раздаточной коробки передач
- •Масла для дифференциала
- •Масла для дифференциала повышенного трения
- •Масла для вязкостной муфты
- •Масла для рулевого механизма
- •Масла для малонагруженных передач
- •Масла для автоматической коробки передач
- •Масла для механических коробок передач
- •4.2.2. Масла для гидромеханической и гидрообьемной передачи
- •Введение
- •Состав и его влияние на свойства
- •Мыла металлов
- •Углеводородные загустители
- •Свойства и методы их оценки
- •Классификация смазок
- •3.1 Система классификации nlgi
- •Обозначения
- •Технические жидкости
- •Испытание моторных топлив и масел
- •Паливна економічність автомобіля
- •Литература
Дизельні палива загальні відомості
Дизельні двигуни широко застосовують в усіх галузях народного господарства. Основна їхня перевага - висока економічність, менші витрати палива порівняно з бензиновими двигунами (на 30-40 %), більша надійність у роботі. Дизельне паливо дешевше порівняно з бензином, що зумовлено технологією одержання, та менш пожежо-небезпечне. Але дизельне паливо має значний недолік: набагато обмеженіша сировинна база порівняно з бензином. Дизельне паливо одержують в основному атмосферною (прямою) перегонкою та каталітичним крекінгом, після чого проводять очистку, тоді як бензини - різними методами з нафти, різних нафтопродуктів (з важких, а також із дизельного палива), з газів та іншої сировини.
Основна відмінність у роботі дизельного і карбюраторного двигунів полягає в сумішоутворенні і запалюванні робочої суміші. В дизельних двигунах немає примусового запалювання робочої суміші. В циліндрі двигуна стискується не робоча суміш, а повітря. Тиск повітря становить 30-70 МПа, залежно від ступеня стиску, який коливається в межах 12-20. За рахунок високого тиску температура повітря підвищується до 500-800 °С. В це стиснуте повітря під високим тиском (до 15 МПа) через форсунку впорскується паливо, яке випаровується, нагрівається до температури самозаймання і згоряє. Всі ці процеси відбуваються за тисячні долі секунди, 20-40° повороту колінчастого вала.
Щоб паливо повністю випарувалось і згоріло, треба його розпилювати на найдрібніші краплинки і рівномірно розподіляти їх по всьому об'єму камери згоряння. Тому в сучасних двигунах використовують систему живлення пальним, що забезпечує повноту сумішоутворення. Для цього використовується об'ємне сумішоутворення, при якому паливо випаровується безпосередньо при виході з форсунки в дрібно-розпиленому стані; плівкове сумішоутворення, при якому впорскування палива передбачається на стінку камери згоряння і випаровування палива здійснюється з утвореної плівки палива. Плівкове сумішоутворення має місце, наприклад, у дизелях РАБД-МАН, якими обладнані автобуси „Икарус". При такому сумішоутворенні невелика частина палива під час впорскування надходить в об'єм камери згоряння і спалахує, підпалюючи пари палива, які утворюються при випаровуванні з стінок камери згоряння.
У дизелях з турбонаддуванням може бути змішане сумішоутворення. Двигун з турбонаддуванням - один з найефективніших для поліпшення техніко-економічних показників автомобілів з дизелями. Турбонаддування - попередній стиск повітря перед подачею його в циліндри. Збільшуються потужність і крутний момент двигуна на 15-20 %, тому що підвищується густина повітря, яке подається у циліндри. Економічності досягають за рахунок роботи двигунів на збіднених сумішах. Зменшується токсичність відпрацьованих газів. При надходженні в циліндри частини відпрацьованих газів (за рахунок рециркуляції) зменшується кількість горючої суміші, що веде до зниження максимальної температури в камері згоряння, сприяє зменшенню кількості оксидів азоту у відпрацьованих газах. При рециркуляції догоряє деяка кількість оксидів вуглецю і вуглеводнів. Двигун працює на порівняно важких паливах. Складність виробництва і висока вартість агрегатів для турбонаддування стримує його широке застосування.
Щоб забезпечити нормальну роботу двигуна, паливо повинно мати властивість прокачування для безперебійної роботи паливного насоса високого тиску; забезпечувати тонке розпилювання палива, легкий пуск, повне згоряння палива s „м'яку" роботу двигуна; не повинно утворювати відкладень, нагарів і лаків; не повинно викликати корозію резервуарів, баків, паливної системи, деталей двигуна; повинно забезпечувати малі витрати масла і утворення нетоксичних сполук у відпрацьованих газах.
Дизельне паливо .- це горюча рідина. Вибухонебезпечна концентрація його парів у суміші з повітрям становить 2...3 % (за об'ємом); температура самозаймання - +300...+330 °С; температурна межа запалювання - +69...+119 °С ( для літнього палива), +62...+105 °С (для зимового палива),+57...+100 °С (для арктичного палива). Гранично допустима концентрація парів палива в повітрі робочої зони становить 300 мг/м3. Дизельне паливо - це малотоксична речовина, що подразнює слизову оболонку і шкіру людини.
Якщо паливо розлито, його слід зібрати в окрему тару, місце розливу протерти сухою ганчіркою; на відкритій площадці місце розливу треба засипати піском із подальшим його видаленням.
При роботі з паливом не допускається користування інструментами, що дають іскру. Засоби пожежогасіння: вуглекислий газ, склад СЖБ, склад 3,5 і перегріта пара.
Ємкості, в яких зберігається і транспортується паливо, повинні бути захищеними від статичної електрики.
При одержанні споживачем парти дизельного палива треба перевірити за документами показники якості: густину, випаровування (фракційний склад), цетанове число, низькотемпературні властивості (температури застигання і помутніння), корозійність тощо, порівняти їх із стандартними. Для точного обліку витрат треба знати значення густини кожної одержаної партії палива. Густина дизельних палив при 20 °С становить для літньої марки не більше 860 кг/м3, для зимової - не більше 840 кг/м3, арктичної - не більше 830 кг/м3.