Лекція 7. Витрати і результати виробництва

План

1. Фактор часу та періоди у функціонуванні фірми і галузі.

2. Витрати виробництва, економічний та бухгалтерський підходи до їх визначення.

3. Сукупні, середні, граничні витрати та їх динаміка.

4. Витрати виробництва в короткостроковому періоді.

5. Прибуток як кінцевий результат діяльності підприємства. Різновиди прибутку

Питання, що винесене на самостійне опрацювання:

1. Витрати на довгострокових інтервалах.

2. Концепції теорії прибутку.

Рекомендована література:

1. Долан Э. Дж., Линдсей Д. Микроэкономика / Пер. с англ. / Под общ. ред. Б. Лисовика и В. Лукашевича.- С.-Пб.: Экон.шк.,1997.- с.с.138-150.

2. Макконнел К.Р., Брю С.Л. Аналітична економія: принципи, проблеми і політика.Ч.2 В 2 т./ Пер с англ. 2-го изд. –М.: Республика, 1992.- с.с.209-223.

3. Нуреев Р.М. Курс микроэкономики. Учеб. для вузов. М.: Издат. гр. НОРМА-ИНФРА.М., 1998- с.с.201-207.

4. Ястремський О.І., Гриценко О.Г. Основи мікроекономіки: Підручник. – К.: Знання, 1998 – с.с.200-209.

1.Фактор часу та періоди у функціонуванні фірми і галузі.

Фактор часу в дослідження ринкових відносин вперше був введений А. Маршаллом. В основу періодизації покладено можливість зміни кількості всіх використовуваних фірмою чи галуззю ресурсів. Кількість одних ресурсів – живої праці, палива, сировини, електроенергії – може бути змінена досить швидко.

З огляду на можливості підприємства змінювати обсяги використання ресурсів у процесі виробництва, діяльність його як мікросистеми досліджують протягом певних періодів часу:

• Миттєвого – період виробництва, протягом якого жодний фактор не може бути змінений;

• Короткострокового – період у виробничій діяльності підприємства, протягом якого один із факторів розглядається як змінний (наприклад, праця), інші – як постійні. В даному періоді підприємство не може змінити виробничі потужності , але можна змінити обсяг випуску продукції за рахунок підвищення інтенсивності використання наявних ресурсів.

• Довгострокового - період у діяльності підприємства, достатній для зміни обсягів використання всіх без винятку факторів виробництва, потрібних для випуску продукції. Він охоплює такий час, на протязі якого можуть розформуватися існуючі в даній галузі фірми і виникнути нові.

2.Витрати виробництва, економічний та бухгалтерський підходи до їх визначення.

До найважливіших параметрів підприємства як мікроекономічної моделі належать витрати виробництва. Витрати –це витрати ресурсів, які приймають на ринку вартісну форму. Або ж : витрати - це грошовий вираз використання виробничих ресурсів, в результаті якого здійснюється виробництво і реалізація продукції.

Існують так званий економічний та бухгалтерський підходи до визначення витрат.

При бухгалтерському підході витрати являють фактичне витрачання ресурсів для виготовлення певної кількості продукції за цінами їх придбання. Витрати підприємства в бухгалтерській та статистичній звітності виступають у вигляді собівартості продукції.

Економічне розуміння витрат ґрунтується на визнанні обмеженості чи рідкісності ресурсів та можливості їх альтернативного використання.

В економіці витрати безпосередньо пов’язані з відмовою від можливості виробництва альтернативних товарів і послуг. З проблемою вибору пов’язане поняття альтернативних витрат. Закон альтернативних витрат був сформульований Ф. Візером: реальна вартість будь-якої речі є недоотримання корисності інших речей, які можуть бути вироблені з допомогою ресурсів, що затрачені на виробництво даних речей. Отже, витрати, що виникають як результат втрачених можливостей через альтернативне використання ресурсів, називаються альтернативними , або економічними. Для окремого підприємства економічні витрати –це безпосередні витрат на ресурси разом із недоотриманим виторгом від найкращого альтернативного способу використання цих ресурсів. Вони можуть бути явними (очевидними) чи неявними.

Явні (експліцитні) – це альтернативні витрати , які приймають форму явних грошових платежів постачальникам факторів виробництва та проміжних виробів. Вони пов’язані з придбанням ресурсів за межами фірми.

Неявні (імпліцитні) – це альтернативні витрати використання ресурсів, які належать власникам фірми і недоотримані в обмін на явні грошові платежі. Це внутрішні витирати, в бухгалтерській звітності вони не відображаються.