4. Рівновага споживача з кардиналістських позицій

Кожен з нас щодня , щогодини приймає рішення , ми змушені робити певний вибір. Вибір (choice) – це прийняття та реалізація рішень на основі вподобань та наявних ресурсів.

Необхідно визначити , яким чином споживач розподіляє наявні в нього доходи, щоб придбати все, що з його точки зору необхідно для задоволення його різних потреб. Але перш за все нам необхідно з’ясувати, чим керується споживач, здійснюючи вибір, в якому стані він знаходиться, від чого залежать його рішення?

Стан, в якому знаходиться споживач можна охарактеризувати наступним чином:

1. Йому властива розумна поведінка, він бажає отримати за свої гроші “ все, що можна “.

2. В нього склалась система надання переваг. Споживач знає, яку користь він отримує від споживання того чи іншого блага чи кожної послідуючої одиниці, яку він бажає купити.

3. Він враховує ціни. Споживач не може купити все, що він захоче, а лише ту кількість товару, яка доступна за ціною при даному його доході.

Кожен споживач має в своєму розпорядженні лише певну кількість засобів для покупки благ, тобто кожен споживач має певну купівельну спроможність. Виходячи зі своєї купівельної спроможності, він бажає придбати блага в таких кількостях та пропорціях, щоб отримати максимальне задоволення від їх споживання. Досягнувши оптимального стану споживання, він не покине його до тих пір, поки не зміняться ціни благ, гранична корисність грошей чи шкала його переваг. Тому такий стан називається станом рівноваги споживача.

Рівновага споживача – це такий його стан, при якому він витрачає доход на покупку таких товарів, комбінація яких дозволяє максимально задовольнити його потреби при даному рівні цін і доходу.

Споживач керується принципом раціональності, а саме: маючи обмежені кошти і бажаючи максимізувати сукупну корисність від споживання благ, він розподіляє свій бюджет (дохід) так, щоб корисність, отримана від останньої грошової одиниці, витраченої на те чи інше благо, стала однаковою для всіх благ ; іншими словами споживач досягає стану рівноваги, коли відношення граничних корисностей благ до ціни цих благ будуть рівні між собою:

M U₁ MU₂ ….. MU_n

= = =

P₁ P₂ P_n

Де MU_n – гранична корисність блага;

P_n – відповідні ціни благ;

n – кількість благ.

Це рівняння відображає закон рівних граничних корисностей благ, що купуються в розрахунку на одну грошову одиницю. Воно розглядається як основне в концепції споживчого попиту .

Який механізм дії закону рівних граничних корисностей, що купуються в розрахунку на одну грошову одиницю ?

Нехай товар А має підвищену граничну корисність в порівнянні з іншими товарами В, С і так далі. В міру того, як кількість покупок товару А буде зростати, почне діяти закон зниження граничної корисності і корисність блага А зменшиться. Одночасно відволікатимуться гроші від покупки благ В, С і т.д., а тому їх корисність зростатиме. В результаті цього граничні корисності усіх благ зрівноважаться і знову буде досягнуто стан рівноваги.

А. Сміт (1723-1790) вперше здійснив спробу побудувати модель “людини” економічної”, в основу якої лягло припущення про головний мотив її діяльності – власний інтерес.

Це стало основою гіпотези про раціональність поведінки людини: “людина у своїй діяльності намагається досягти найпривабливішого для неї життєвого стану з можливих.”

Принцип раціональної поведінки людини є головним економічним законом.