Лекція 2.Теорія граничної корисності та поведінка споживача

План

1.Блага, потреби, їх класифікація.

2.Корисність в економічній теорії і проблема її виміру.

3.Закон спадної граничної корисності блага.

4.Рівновага споживача з кардиналістських позицій.

Питання, що винесені на самостійне опрацювання:

1. Виняткові випадки функції корисності.

Рекомендована література:

1. Долан Э. Дж., Линдсей Д. Микроэкономика / Пер. с англ. / Под общ. ред. Б. Лисовика и В. Лукашевича.- С.-Пб.: Экон.шк., 1997.- с.с.103-109.

2. Макконнел К.Р., Брю С.Л. Аналітична економія: принципи, проблеми і політика.Ч.2 В 2 т./ Пер с англ. 2-го изд. –М.: Республика, 1992.- с.с.175-189.

3. Нуреев Р.М. Курс микроэкономики. Учеб. для вузов. М.: Издат. гр. НОРМА-ИНФРА.М., 1998- с.с.44-45, 120-124.

4. Ястремський О.І., Гриценко О.Г. Основи мікроекономіки: Підручник. – К.: Знання, 1998 – с.с.99-111, 129-133.

1. Блага, потреби, їх класифікація

Мікроекономічний аналіз поведінки споживача індивіда базується на мотиваційній концепції прагнення споживача задовольнити свої потреби. Економічна наука вивчає перш за все економічні потреби і способи їх задоволення.

Під економічними потребами (economic needs) розуміють нестачу чогось необхідного для підтримки життєдіяльності та розвитку особистості, фірми чи суспільства в цілому. Потреби визначають як внутрішні спонукальні мотиви до економічної діяльності.

Потреби підрозділяють на первинні, які задовольняють життєво важливі потреби людини (потреба в харчуванні , одязі, житлі та ін.), і вторинні, до яких відноситься решта всіх потреб (наприклад, потреба у відпочинку: бар, кіно, пляж та ін.). Первинні потреби не можуть бути замінені одна одною, вторинні – можуть.

Оскільки потреби в більшій мірі є суб’єктивними, то вони суттєво відрізняються у різних людей і не завжди є свідомими, то це в значній мірі ускладнює їх кількісне вимірювання. Потреб і бажань в людей дуже багато, проте можливості їх задоволення , як правило, обмежені.

Засоби, які задовольняють потреби, називають благами (goods). Одні з них є майже в необмеженій кількості ( наприклад, повітря), інші – в обмеженій. Вони називаються економічними благами і складаються з речей та послуг. Економічні блага створені людською працею в результаті альтернативного вибору використання обмежених ресурсів. Економічні блага можуть бути виміряні грошовою мірою, що, з одного боку, виражає зусилля і жертви, потрібні для того, щоб ці блага з’явились на світ, і з другого боку, - потреби , які ці блага задовольняють.

Економічні блага поділяються на:

• Довгострокові, які передбачають багаторазове використання (автомобіль, книга, відеофільми та інше);

• Недовгострокові, які зникають в процесі разового споживання (хліб, м’ясо, напої та інше).

Серед благ розрізняють :

• Субститути, до яких відносять взаємозамінювані ( чай – кава, поїзд – автомобіль);

• Компліменти , до яких відносять взаємодоповнювані товари (автомобіль – бензин, фотоапарат – фотоплівка – фотопапір).