Невідкладна допомога при анафілактичному шоці .

Анафілактичний шок – одне з найважчих ускладнень алергічної реакції. Проявляється порушенням з боку ЦНС (збудження, а потім гальмування), падіння артеріального тиску, бронхоспазмом. Вимагає реанімаційних заходів.

• На дошоковому етапі вводять антигістамінні препарати ( дипразин, димедрол, супрастин).

• При зниженні АТ та бронхоспазмі ефективне введення протишокової суміші : 5 мл 0,1% адреналіну гідро хлориду та 0,5 г гідрокортизону ( 0,06 г преднізолону або 0,012 г дексаметазону) в 500 мл 0,9% хлориду натрію. Швидкість введення : 40-50 крапель за хвилину

• При бронхоспазмі , крім адреналіну, застосовують еуфілін 2,4% 10-20мл в/в.Проводиться оксигенотерапія.

• При пригніченні дихання застосовують кордіамін2-4 мл ; кофеін-бензоат натрію 10% 1-2 мл.

• При гострому набряку легень : фуросемід (лазикс)

• При відсутності гострої серцевої недостатності для корекції гемодинамічних розладів вводять сольові розчини, плазмозамінники.

• При наявності судом вводять сибазон 0,5% 2-4 мл, або ГОМК (оксибутират натрію).

Протизапальні засоби .

Запалення – це універсальна реакція організму на дію різноманітних (ушкоджуючих) факторів ( збудники інфекції, алергійні, фізичні та хімічні агресори). У процесі запалення відбувається викид медіаторів запалення : простогландини, простоцикліни та ін., які в свою чергу викликають зміни в організмі (підвищують проникність капілярів). Основними проявами запалення є : набряк, біль, почервоніння, гіпертермія, порушення функції. В загалі, запалення виконує захисну функцію, але бувають випадки, коли запальний процес набуває патологічного змісту (ревматичні, аутоіммунні процеси). В таких випадках застосовується протизапальна терапія.

Класифікація протизапальних препаратів.

І Стероїдні протизапальні препарати : ГКС- триамцинолон, дексаметазон, гідрокортизон, преднізолон, та ін.

ІІ Нестероїдні протизапальні препарати :

1. Похідні індолу : індометацин (метиндол), суліндак , толметин

2. Похідні фенол оцтової кислоти : диклофенак (вольт арен, ортофен)

3. Похідні пропіонової кислоти : ібупрофен (бруфен), кетопрофен (кетанов, кетолекс), напроксен.

4. Оксиками : піроксикам, мелоксикам (мова ліс)

5. Похідні піразолона : бутадіон (фенілбутазон), анальгін (метам ізол), амідопірин (пірамідон), реопірин, антипірин

6. Похідні саліцилової кислоти: ацетилсаліцилова кислота ( аспірин), аспізол, ацелізин

7. Похідні параамінофенола : фенацетин, парацетамол

8. Інгібітори ЦОГ –2 : німесулід (найз, німесил, сіган), мелоксикам,

Механізм дії протизапальних препаратів :

• Пригнічують фермент циклооксигеназу ЦОГ 1-2, порушують синтез простагландинів

• Пригнічують активність інших медіаторів запалення : гістаміну, серотоніну та ін.

• Пригнічують підкіркові больові центри

Показання до застосування : запальні та больові процеси при травматичному ушкодженні, міозити, міальгії, неврити, ревматичні та ревматоїдні хвороби, аутоімунні процеси. ГКС із-за вираженої побічної дії призначаються лише при тяжкому перебігу запальних процесів, або короткочасно при невідкладних станах.

Побічна дія НПЗП

• .Майже всі НПЗП , крім інгібіторів ЦОГ-2, виявляють подразнюючу та ульцирогенну дію на слизову оболонку ШКТ.

• Синдром Рея (гепатогенна . Можливий у дітей при застосуванні аспірину при ГРВІ

• Лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія

Тому НПЗП протипоказані при виразковій хворобі шлунку, кровотечах, порушенні згортання крові, тощо. Крім того, в кожного препарату є свої особливості.

З усіх НПЗП найбільш виражена протизапальна дія спостерігається у німесуліду,диклофенаку, індометацину, бутадіону. У анальгіну, кетанову (кеталексу)— більш виражена аналгезуюча дія. У аспірину, парацетамолу—жарознижуюча.

В фармацевтичній практиці часто комбінують препарати різних груп ПНЗП між собою, а також з іншими препаратами (спазмолітиками, заспокійливими та ін). Наприклад : аскофен, цитрамон, седалгін, анапірин, темпалгін, баралгін, солпадеїн та ін.

Аспірин (ацетилсаліцилова кислота) таб по 0,25 та 0,5.

Бутадіон таб по 0,15. мазь 5%

Ібупрофен таб по 0,2

Диклофенак таб 0, 025 амп. по 3 мл.

Напроксен таб по 0,25

Індометацин таб.0,025, св. 0,05

ПЛАН ЛЕКЦІЇ

1. Поняття про гомеостаз.

2. Солі лужних металів ( натрій, калій) та їх препарати.

3. Солі лужноземельних металів ( кальцій, магній) та їх препарати.

4. Препарати глюкози, їх застосування.

5. Алергія та проти алергійні засоби.

6. Невідкладна допомога при анафілактичному шоці.

7. Запалення та протизапальні засоби (стероїдні та нестероїдні).

ЛЕКЦІЯ

Тема : “Солі лужних та лужноземельних металів. Глюкоза. Протиалергійні та протизапальні засоби. “

Курс ІІІ

Спеціальність : сестринська справа

Кількість навчальних годин : 2

Актуальність теми : Солі лужних та лужноземельних металів - це життєво важливі елементи, які забезпечують підтримку гомеостазу в організмі. Тому препарати цих солей мають широке застосування в клінічній медицині. Протизапальні та проти алергійні засоби застосовуються для лікування поширених захворювань запального та алергічного походження, а також для надання допомоги при невідкладних станах : анафілактичному шоці, набряку Квінке, нападі бронхіальної астми тощо. Тому знання властивостей препаратів даних груп має важливе значення для медичних працівників будь-якого профілю .

Мета лекції :

а)Навчальна :

Ознайомитися ( І ) : з механізмом проти алергійної та протизапальної дії глюкокортикоїдів, антигістамінних препаратів, нестероїдних протизапальних засобів.

Знати ( ІІ) : фармакологічну характеристику препаратів солей натрію, калію, кальцію, магнію та глюкози. Класифікацію, фармакодинаміку, фармакокінетику та фармакотерапію протиалергійних та протизапальних засобів ; побічну дію та заходи для її попередження. Застосування препаратів даних груп при невідкладних станах.

б) Виховна: Розвивати у студентів логічне мислення, зацікавленість до предмету. Формування любові до обраної професії, відповідальності за стан хворого.

Домашнє завдання .

1. Вивчення матеріалу даної теми лекції

2. СПР : Глюкоза-енергетичне, антитоксичне значення .

3. Попереднє ознайомлення з темою наступної лекції : “ Медикаментозні отруєння .”

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Скакун М.П. , Посохова К.А. Основи фармакології з рецептурою.—Тернопіль,1999р. стр. 322- 349; 422-444

2. Казанюк Т.В. , Нековаль І.В. Основи фармакології та загальної рецептури .- К.: Здоровя, 2003р стр. 201- 213; 213-218

Додаткова:

1. Нековаль І.В., Казанюк Т.В. Фармакологія.—К.: Медицина, 2008

2. Майский В.В , Муратов В.К. Фармакологія з рецептурою. –М.: Медицин, 1986р.

3. Педченко Е.П., Журавльова С.В. Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях.—К.: медицина,2007р.

4. Харкевич Д.А. Фармакологія .-- Москва ,1980р

5. Машковський М.Д. Лекарственньіе средства .—Вільнюс, 1994р ІІ тома

6. Тринус Ф.П. Фармакотерапевтичний довідник. Київ, 1983р

7. Компендіум (фарм. довідник) 2005р

8. Е.В.Андрущенко . Клінічна фармакологія в терапевтичній практиці. --Київ, 1992р

9. Гродзинський А.М. Енциклопедичний довідник лікарських рослин. – Київ, 1991