Засоби, що запобігають згортанню крові (антикоагулянти).

Лікарські препарати, які гальмують процес згортання крові , попереджують утворення внутрисудинних тромбів та сприяють їх розсмоктуванню . Тромбози виникають при серцево-судинних захворюваннях, атеросклерозі, хірургічних операціях, обпіках, при переливанні крові та ін. Частинки тромбу можуть відірватися і спричинити емболію (закупорювання судини), та смерть. Антикоагулянти призначаються при гострому інфаркті міокарду, тромбозах серця та легеневої артеріїї, тромбофлебіті та ін. Протипоказання : геморагічний діатез, захворювання нирок та печінки , туберкульоз, виразкова хвороба шлунку, відкриті рани. При передозуванні антикоагулянтів спостерігається кровоточивість ясен, носу, зявляються еритроцити в сечі. Необхідно відмінити антикоагулянт та призначити антидоти.

Класифікація засобів, що знижують згортання крові :

1. Антикоагулянти :

А)прямої дії : гепарин, фраксипарин, еноксапарин натрію, ревіпарин

Б) непрямої дії : неодикумарин, синку мар(тромбостоп), варфарин, фенілін

2. Антиагреганти : ацетилсаліцилова кислота, дипіридамол, тіклопедин (тіклід)

3. фібринолітики : фібринолізин, стрептокіназа(стрептоліаза), альтеплаза (акти лізе).

Гепарин ( Heparinum) фл. По 5 мл з активністю 5000; 10000; 20000 ОД в 1 мл . природній прямий атикоагулянт. Способи введення : вв, вм, підшкірно, під контролем показників згортання крові. При передозуванні можлива кровотеча. В цьому разі призначають протаміну сульфат . В місцях ін’єкцій можливе утворення гематом, тому необхідно вводити гепарин тонкими інсуліновими голками.

Фраксипарин –низькомолекулярна фракція гепарину. Введення вв та п/ш ; в/м вводити не можна. Для підшкірного введення використовують передню частину живота .

Неодикумарин (Neodicumarinum) таб по 0,05 та 0,1. застосовують для лікування та профілактики тромбозів, тромбоемболій. Ефект розвивається через 12-18 год і триває до 2-4 днів, можлива кумуляція. При передозуванні призначають вікасол. Лікування проводиться під контролем рівня протромбіну та протромбінового індексу( не нижче 40%).

Фeнілін (Phenylinum) таб по 0,02 та 0,03 Побічна дія : забарвлення ладонів в оранжевий колір, сечі в рожевий, алергічні реакції .

Ацетилсаліцилова кислота- ненаркотичний аналгетик, який в дозах 275-300мг виявляє антитромботичну дію. Призначається для профілактики тромбоутворення при захворюваннях серцево-судинної системи.

Дипіридамол , курантіл (Dipyridamolum) таб по 0,025 та 0,075 ; амп. 0,5%=-2мл. Призначається для попередження післяопераційних тромбозів, при інфаркті міокарду, тромбозі мозкових артерій . При парентеральному введенні не можна змішувати з іншими препаратами, і запобігати підшкірному попаданню розчину. При захворюваннях серцево-судинної системи не рекомендується парентеральне введення ( феномен обкрадання).

Фібринолізин ( Fibrinolysinum) Плазмін. Отримують з плазми крові людини, має здатність розривати нитки фібрину, які складають основу тромбу. Препарат ефективний в перші часи при тромбозах. Призначають вв по 20000-40000 ОД в ізотонічному розчині + гепарин і вводять крапельно.

Стрептоліаза (Streptoliasum) Препарат ефективний в перші часи при тромбозах. Для вв крапельного введення .амп по 250 000 та 500 000 ОД.

Плазмозамінники – препарати, які застосовуються при гострих крововтратах, при захворюваннях ,які супроводжуються зменшенням кількості циркулюючої крові( гостра судинна недостатність, шоки, гострі інтоксикації) та ін. По функціональним якостям плазмозамінники діляться на

А) гемодинамічні

Б) дезинтокаційні

В) регулятори водно-сольового та кислотно-лужного балансу

Застосовуються для інфузійної терапії . Гемодинамічні препарати застосовуються для лікування різних видів шоку, підвищення АТ, нормалізації гемодинамічних показників крові. Гемодинамічні препарати мають високу молекулярну масу. Плазмозамінники з низькою молекулярною масою застосовують з дезінтоксикаційною ціллю .

Реополіглюкін збільшує об’єм циркулюючої крові, зменшує агрегацію формених елементів крові, покращує кровоток в капілярах, має дезінтоксікаційну дію. Застосовується при порушеннях периферійного кровотоку, для лікування різних видів шоку, при оперативних втручаннях, при обпіках, перитонітах, панкреатиті та деяких інтоксикаціях. Можливі алергічні реакції.

Гемодез , неогемодез – водно-сольвий низькомолекулярний розчин . застосовується для дезинтоксикації організму при різних інтоксикаціях (інфекційні процеси). Зв’язує токсини і швидко виводить з організму. При повільному введенні зазвичай переноситься нормально, при швидкому введенні можливе падіння АТ, тахікардія, порушення дихання . можливі анафілактичні реакції.

Ентеродез для дезинтоксикації тільки у дорослих. Зв’язує токсини і виводить їх через кишечник. Приймають внутрішньо.

Желатиноль застосовується для покращення гемодинаміки при кровотечах, шоках, при підготовці до операції. Зазвичай переноситься добре хворими.

Сольові розчини часто застосовуються в медичній практиці при порушенні водно-сольового балансу.

0,9% натрій хлор (ізотонічний розчин) фізіологічний для людини. Застосовується для розведення препаратів для вв введення, для швидкого але нетривалого поповнення ОЦК, дезинтоксикації (розведення і зменшення концентрації токсинів в крові).

5%розчин глюкози призначається з цією ж метою + енергія

р-н Рінгера- Локка ,Дисоль, Трисоль, Лактосоль та ін застосовуються для боротьби зі зневоженням та інтоксикацією часто при втраті рідини при блювоті, проносі та ін.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ :

1. Класифікація засобів, що впливають на тонус та скоротливу активність матки.

2. Характеристика препаратів групи утеротоніків.

3. Характеристика препаратів групи утеролітиків

4. Класифікація засобів, що впливають на систему крові.

5. Характеристика засобів, що впливають на еритропоез.

6. Характеристика засобів, що впливають на лейкопоез

7. Характеристика засобів, що впливають на систему згортання крові.

8. Плазмозамінники.

Домашнє завдання .

1. Вивчення матеріалу даної теми лекції

2. СПР : Використання рослинних препаратів при маткових кровотечах.

3. Попереднє ознайомлення з темою наступної лекції : “Гормональні та вітамінні препарати .”

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Скакун М.П. , Посохова К.А. Основи фармакології з рецептурою.—Тернопіль,1999р. стр. 213- 221; 260-283; 283-322

2. Казанюк Т.В. , Нековаль І.В. Основи фармакології та загальної рецептури .- К.: Здоровя, 2003р стр. 171-182; 182-201

Додаткова:

1. Нековаль І.В., Казанюк Т.В. Фармакологія.—К.: Медицина, 2008

2. Майский В.В , Муратов В.К. Фармакологія з рецептурою. –М.: Медицин, 1986р.

3. Педченко Е.П., Журавльова С.В. Практикум з фармакології з медичною рецептурою в модулях.—К.: медицина,2007р.

4. Харкевич Д.А. Фармакологія .-- Москва ,1980р

5. Машковський М.Д. Лекарственньіе средства .—Вільнюс, 1994р ІІ тома

6. Тринус Ф.П. Фармакотерапевтичний довідник. Київ, 1983р

7. Компендіум (фарм. довідник) 2005р

8. Е.В.Андрущенко . Клінічна фармакологія в терапевтичній практиці. --Київ, 1992р

9. Гродзинський А.М. Енциклопедичний довідник лікарських рослин. – Київ, 1991