ЛЕКЦІЯ

Тема: “ Лікувальні засоби, які впливають на серцево-судинну систему. Сечогінні засоби.”

Курс іі

Спеціальність : сестринська справа

Кількість навчальних годин : 4

Актуальність теми : Серцево-судинні хвороби найпоширеніші в світі, а смертність від них знаходиться на І місці. Для того, щоб знизити % смертності в цій групі захворювань, необхідно вміти правильно і своєчасно застосувати необхідний лікарський засіб. Тому , щоб вміти надати невідкладну допомогу, медична сестра повинна знати не тільки дію препаратів, а й способи їх уведення, симптоми захворювань, заходи з її надання.

Мета :

а) Навчальна : студенти повинні бути ознайомленні ( І) : рослинами, які вміщують серцеві глікозиди , фітотерапією при гіпертонічній хворобі, сечогінні препарати рослинного походження.

Студенти повинні знати ( ІІ) : Класифікацію засобів, що призначаються при серцево-судинних хворобах; все про кардіотонічні, проти аритмічні засоби, засоби, що призначаються при недостатності коронарного кровоточу, антигіпертензивні засоби, сечогінні засоби; надання невідкладної допомоги при гострій серцевій недостатності, нападах стенокардії, гострому інфаркті міокарду, гіпертонічному кризі, аритміях.

б) Виховна : Формування у студентів відповідальності за правильність дій під час надання невідкладної допомоги при гострій серцевій недостатності, інфаркті міокарду, стенокардії, серцевих аритміях, гіпертензивному кризі.

План лекції

1. Класифікація засобів, що впливають на серцево-судинну систему.

2. Характеристика кардіотонічних засобів ( серцеві глікозиди, не глікозидні кардіотоніки).

3. Проти аритмічні засоби.

4. Антиангінальні засоби.

5. Засоби, що використовуються при лікуванні інфаркту міокарда.

6. Антигіпертензивні засоби.

7. Сечогінні засоби.

Зміст лекційного матеріалу :

До лікарських засобів, що мають вплив на серцево-судинну систему відносються :

• Кардіотонічні

• Анти аритмічні

• Антиангінальні

• Гіпотензивні

• Гіпертензивні

• Протиатеросклеротичні ( гіполіпідемічні).

КАРДІОТОНІЧНІ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ.

Кардіотоніками називаються препарати, які посилюють скорочувальну активність міокарду і зменшують прояви серцевої недостатності. Серцева недостатність- це патологічний стан, при якому робота серцево-судинної системи не забезпечує потребу організму в кисні. Буває гостра та хронічна. Причини серцевої недостатності : міокардити, пороки серця, ішемічна хвороба серця та інфаркт міокарду, аритмії, кардіоміопатії, гіпертонічна хвороба, та ін. Серцева недостатність супроводжується застоєм крові в органах і тканинах, виникненням набряків та порушенням функції огранів.

Класифікація кардіотоніків:

І Кардіотоніки прямої дії:

1. Серцеві глікозиди

а)препарати наперстянки: дигітоксин, дигоксин, целанід, корди гіт, лантозид.

б) препарати строфанта : строфантин К, строфантин G.

в) препарати конвалії: корглікон, настойка конвалії

г) препарати горицвіту( адонісу) : адонізид, настойка трави горицвіту.

д) препарати жовтушника сірого : кардіовален

е) препарати морської цибулі : кліфт ( талу син)

2. Не глікозидні кардіотоніки: допа мін, добутамід, глюкагон, рибок син, мілдронат, фосфаден, анаболічні стероїди, вітаміни Е, С ,ККБ.

ІІ Кардіотоніки непрямої дії: артеріальні та венозні дилятатори, діуретини, інгібітори АПФ ( каптоприл), та ін.

Серцеві глікозиди займають провідне місце в лікуванні серцевої недостатності. Це складні сполуки рослинного походження, які мають цукристу ( глікон) та не цукристу (аглікон) частини. Глікон забезпечує фармакокінетику, а аглікон—фармакодинаміку препаратів.

Фармакологічна дія серцевих глікозидів :

• Посилення скорочення міокарду (позитивна ізотропна дія)

• Уповільнення серцевого ритму ( негативна хронотропна дія)

• Уповільнення проведення імпульсів в провідній системі серця ( негативна дромотропна дія)

• Підвищення збудливості та автоматизму при застосуванні високих доз

• Сечогінна дія

• Покращення енергетичного балансу міокарду.

Показання до застосування серцевих глікозидів : гостра та хронічна серцева недостатність ( при пороках серця, міокардіопатіях та ін.), миготлива аритмія, пароксизмальна тахікардія.

Протипоказання : симптоми передозування серцевими глікозидами, брадикардія, атріовентрикулярна блокада, гострий інфаркт міокарда, нестабільна стенокардія, хронічна ниркова недостатність, мікседема, гострий інфекційний міокардит.

Препарати наперстянки :

Дигітоксин (Digitoxinum) таб. По 0,0001г, свічки по 0,00015г.препарат повільної дії. Побічна дія-кумуляція. Початок дії чз 2 год, тривалість до 2 тижнів. Початкова доза 1-2 таб 4 рази на день---3-5 днів, потім доза зменшується на підтримуючу.Призначається при хронічній серцевій недостатності. Список А

Дигоксин (Digoxinum) таб. По 0,00025 , амп. 0,025%--1мл.препарат середньої тривалості дії. Початок дії чз 30-80хв.тривалість до 2-4 днів. виражена діуретична дія, менш виражена кумуляція. Призначають таблетки по схемі (дигіталізація –підтримуюча доза). В розчині- в)в 1-2 мл в 10-20 мл ізотонічного розчину, повільно. Список А.

Целанід (Celanidum) таб. По 0, 00025г , амп. По 0,02%-1мл.препарат швидкої дії, початок чз 15-20 хв. Кумуляція не значна .Таблетки по схемі, розчин -- вв 1-2 мл. В 10-20мл ізотонічного розчину, повільно. Список А.

Препарати конвалії :

Корглікон (Corgluconum) Препарат швидкої дії ,початок чз 3-5хв після вв введення. Амп 0,06%-1мл. Призначають при гострій серцевій недостатності. Вв повільно в 10-20мл. Ізотонічного розчину. Має седативну дію.

Препарати строфанту:

Строфантин (Strophanthinum) –швидкої і сильної дії, амп.0,05%-1мл .Призначають при гострій серцевій недостатності та над шлункових аритміях. Вводять вв повільно в 10-20мл ізотонічного розчину.

Препарати горицвіту:

Адонізид (Adonisidum) препарати менш вираженої дії, мають седативний ефект, випускаються у флаконах по 15мл.Призначаються при легких формах серцевої недостатності, вегето-судинних неврозах по 10-15кап 3 рази на день.

Серцеві глікозиди мають здатність акумулюватися в організмі, тому необхідно знати прояви їх передозування: брадикардія, часткова чи повна блокада, екстрасистолія, нудота, блювота, головний біль, розлади зору, та ін.

Лікування передозування серцевими глікозидами :

• Відміна препарату

• призначення активованого вугілля та інших ентеросорбентів(ентеросгель)

• препарати калію (аспаркам, панангін, калію хлорид)

• антидоти : унітіол ( 5-10мл. 5% розчину в)м або підшкірно 3-4 рази на день)

• атропіну сульфат при серцевих блокадах

• при аритміях : анаприлін, верапаміл, лідокаїн та ін.

• Оксигенотерапія.

Є вислів, що серцеві глікозиди в руках терапевта—все одно,що скальпель в руках хірурга.Тому поводитися з ними потрібно дуже обережно.

Неглікозидні кардіотоніки призначаються притяжких формах серцевої недостатності, коли нема можливості застосувати глікозиди та у випадках короткочасної терапії ( наприклад перед операцією по пересадці серця).

ПРОТИАРИТМІЧНІ ЗАСОБИ

Аритмії –порушення серцевого ритму. За класифікацією бувають :

• Тахиаритмії (прискорення серцевого ритму)

• Брадиаритмії ( уповільнення серцевого ритму)

До тахиаритмій відносяться:

• Екстрасистолія- позачергові серцеві скорочення

• Пароксизмальна тахікардія – напади серцевих скорочень високої частоти( 150-200 за хв.)

• Миготлива аритмія – некоординоване скорочення міокардіоцитів

До брадиаритмій відносяться різні ступені блокади (порушення провідності по провідній системі серця)

Класифікація препаратів, що застосовуються при тахіаритміях:

1. Мембраностабілізатори : хінідину сульфат, новокаїн амід, лідокаїн, тримекаїн, дифенін, аймалін, етмозин, дизопірамін, пропафенон, боннекор та ін.

2. в—адреноблокатори : анаприлін( обзидан), талінолол, надолол, атенолол, оксіпренолол, та ін.

3. засоби, що подовжують реполяризацію : аміодарон (кордарон), орнід

4. антагоністи кальцію : верапаміл ( ізоптін, фіноптин), ділтіазем,

5. препарати калію : калію хлорид, пан ангін, аспаркам,

6. серцеві глікозиди наперстянки.

Класифікація препаратів, що усувають тахіаритмію

Мембрано-стабілізувальні	β –Адренобло- катори	Антагоністи кальцію	Препарати калію	Засоби, що подовжують реполяризац
Новокаїнамід Лідокаїн Етмозин Дизопірамід (ритмілен, корапейс) Аймалін	Анапрнлін (пропранолол, обзидан) Атенолол Метопролол (егілок, метокард, корвілол)	Верапаміл (ізоптин, фіноптин) Ніфедипін (коринфар, ада- лат, ніфекард, кордафен,	Калію хлорид Калінорм Аспаркам Панангін	Аміодарон (кордарон, седакорон) Орнід
(гілуритмал)		кордипін)
Праймалін	Надолол	Дилтіазем
Мексилетин	Фенбутолол	Алтіазем
Хінідин	Піндолол	Кардил
Фенітоїн	(віскен)	Амлодипін
(дифенін)	Талінолол	(акридипін,
Флекаїнид	(корданум)	норвакс,
(тамбокор)		нормодипін, калчек,
		кадилопін)
		Фелодипін
		(фелодип)
		Лацидипін

Мембраностабілізатори:

Хінідину сульфат (Chinidini sulfas), таб по 0,1 та 0,2. Приймають внутрішньо по схемі ( 0,4 зразу, а потім по 0,2 кожну годину до припинення нападу). Призначають при надшлуночкових аритміях, миготливій аритмії, деяких екстрасистолах. Протипоказання: виражена серцева недостатність, міокардит, повна блокада серця, наявність тромбів в серці, миготлива аритмія при тиреотоксикозі, гіпотонія. Препарат здатний до кумуляції, високотоксичний.

Новокаїнамід (Novocainamidum) таб. По 0,25 та 0,5 і амп.10%-5мл. Препарат швидкої дії. Призначається при тахіаритміях. Протипоказання : блокада серця, виражена серцева недостатність, гіпотонія, паркінсонізм. Вв вводити дуже повільно, слідкуючи за АТ. Не можна призначати при передозуванні серцевими глікозидами та разом з сульфаніламідами.

Лідокаїн (Lidocainum)-місцевоанестезуючий препарат з проти-аритмійними властивостями. З ціллю антиаритміка використовують таб.0,25 3 рази на день та 2%розчин амп по 2 і 10 мл. Показання : шлуночкові екстрасистолія та тахиаритмія , особливо при інфаркті міокарду.

Етмозин (Aetmozinum) таб. 0,025 та 0,1 амп.2,5%-2мл. Показання: шлуночкові тахіаритмії, на фоні ІХС, при аритміях, на фоні передозування серцевими глікозидами. Протипоказано при блокадах, гіпотонії. Не можна вводити підшкірно.

Дизопірамід (Disopyramidum) кап. По 0,1 Призначають при надшлуночкових та шлуночкових тахікардіях і екстрасистоліях. Протипоказання : виражена серцева недостатність, кардіогенний шок, брадікардія, гіпотонія.

Аймалін( Ajmalinum) таб.по 0,05; амп.2,5%-2мл. Призначають при миготливій аритмії, пароксизмальній тахікардії, при передозуванні серцевими глікозидами. Вв розчин 1 амп, розчинивши в 10мл ізотон. розчину, повільно. Протипоказання : гіпотонія, блокади, міокардит, виражена серцева недостатність. Необхідна обережність при гострому інфаркті міокарду.

В-адреноблокатори :

Належать до протиаритмічних препаратів II класу.

Анаприлін (Anaprilinum) таб. 0,01 та 0,04 ; амп. 0,1%-5мл. Пизначають при синусовій тахікардії, миготливій аритмії,трепетаннях передсердь, екстрасистолії , пароксизмальних тахікардіях. Протипоказання : бронхоспазм, брадікардія, блокади, виражена серцева недостатність, цукровий діабет. Обережно при одночасному вживанні гіпоглікемічних засобів. Не призначати з верапамілом(ізоптин).

Метопролол (беталок) — кардіоселективний (переважно той, що впливає на серце) β-блокатор, який виявляє протиаритмічну дію. Завдяки спеціальній лікарській формі чинить фармакологічний ефект протягом 24 год.

Показання до застосування: тахіаритмії (особливо надшлуночкові форми), артеріальна гіпертензія, стенокардія тощо.

Побічні ефекти: брадикардія, відчуття холоду в кінцівках, втомлюваність, головний біль, парестезії, депресія, сухість у роті.

Засоби, що подовжують реполяризацію:

Аміодарон( Amiodaronum) (кордарон, седакорон, аміокордин, альдарон) – таб. 0,2 амп. 5%-3мл. протиаритмічний засіб, який блокує кальцієві канали клітинних мембран, проявляє антагонізм до α- та β-адренорецепторів, виявляє властивості блокаторів кальцієвих та натрієвих каналів, уповільнює синусовий ритм, швидкість проведення імпульсів по всіх ділянках провідної системи серця. Розширює вінцеві судини серця, зменшує потребу міокарда у кисні.

Препарат повільно всмоктується і виводиться з організму. Лікувальна дія проявляється через декілька днів від початку лікування.

Показання до застосування: суправентрикулярна та синусова тахіаритмія, передсердна та шлуночкова екстрасистолія, стенокардія, інфаркт міокарда, миготлива аритмія.

Протипоказання : бронхіальна астма, АВ- блокада(обережно)

Побічні ефекти: нудота, блювання, важкість у шлунку, алергія, м'язова слабкість., фотодерматити, гепатотоксична дія, провокує порушення функції щитовидної залози.