- •Основні частини літака та їх призначення
- •1.2. Геометричні параметри крила й оперення
- •1.2. Особливості розрахунку геометричних параметрів крила складної форми в плані.
- •Крило з напливами
- •Крило змінюємої стріловидності
- •1.4. Геометричні параметри фюзеляжу (корпусу)
- •1.5. Критичне число м
- •2.1. Коефіцієнт підйомної сили літака
- •2.2. Розрахунок похідної крила і горизонтального оперення
- •2.3. Коефіцієнт інтерференції крила (горизонтального оперення) і фюзеляжу
- •2.4. Похідна середнього кута скосу потоку по куту атаки
- •2.5. Коефіцієнт гальмування потоку
- •2.6. Розрахунок похідної фюзеляжу
- •2.7. Розрахунок похідної літака
- •Розділ 3. Лобовий опір літака
- •3.1. Загальні визначення
- •3.2. Коефіцієнт лобового опору літака.
- •3.3. Розрахунок коефіцієнтів крила, горизонтально і вертикального оперення
- •3.4. Розрахунок коефіцієнта фюзеляжу
- •3.5. Розрахунок коефіцієнта мотогондол і зовнішніх підвісок
- •3.6. Залежність і її аналіз
- •3.7. Розрахунок коефіцієнта індуктивного опору літака
- •3.8. Поляра і максимальна аеродинамічна якість літака.
- •4.1. Координата фокусу літака по куту атаки
- •4.5. Залежність і її аналіз
- •Вихідні дані для розрахунку коефіцієнта літака
- •9. Розрахунок координати фокуса літака по куту атаки
- •Література
2.4. Похідна середнього кута скосу потоку по куту атаки
Похідна
середнього кута скосу потоку в районі
горизонтального оперення по куту атаки
робить істотний вплив на несучі
властивості горизонтального оперення
і тому враховується в розрахунку похідної
(див. вирази 2.8 та 2.10).
Для літака звичайної схеми похідна може бути обчислена по наступній наближеній формулі
Де
- розмах крила, омиваного потоком;
- відстань
між вільними вихрами ізольованого
крила;
- ширина
фюзеляжу в місці зчленування з крилом;
- коефіцієнт інтерференції, визначається за графіком рис.2.2;
-
коефіцієнт, що враховує відстань між
крилом і горизонтальним оперенням.
если
,
если
.
Тут
відстань між вільними вихрами крила
літака;
х
відстань між аеродинамічними фокусами
ізольованого крила і ізольованого
горизонтального оперення (наближено
можна прийняти що фокус крила і оперення
розташований на відстані
при
і на відстані
при
);
коефіцієнт,
що враховує величину виносу горизонтального
оперення по осі
з площини вільних вихрів,
Тут
перевищення бортової хорди горизонтального
оперення над бортовою хордою крила.
Аналіз
виразів (2.18), (2.19) та (2.20) показує, що
похідна
,
а, отже, і коефіцієнт ефективності
горизонтального оперення (
),
сильно залежить від несучих властивостей
крила (
)
і числа М польоту.
2.5. Коефіцієнт гальмування потоку
Гальмування потоку в районі крила або горизонтального оперення обумовлено впливом на потік носовій частині фюзеляжу і попереду розташованій несучої поверхні. Ступінь гальмування потоку в обуреної області різна. Тому для спрощення розрахунків вводиться поняття середнього коефіцієнта гальмування потоку
Для
літаків звичайної схеми при
до чисел М = 3 коефіцієнт гальмування
потоку
≈ 1 [1]. Однак коефіцієнт гальмування
потоку в районі горизонтального оперення
змінюється досить в широких межах. На
величину
істотний вплив робить число М польоту,
співвідношення розмірів крила і
горизонтально оперення, а також відстань
між ними. Коефіцієнт
можна визначити, скориставшись наступною
наближеною формулою [1].
де
- коефіцієнт гальмування потоку, що
залежить тільки від числа М і відстані
між крилом і горизонтальним оперенням,
визначається за рис.2.3.
2.6. Розрахунок похідної фюзеляжу
Підйомна
сила ізольованого фюзеляжу (корпусу),
обтічного повітряним потоком під
невеликим кутом атаки (
),
пропорційна куту атаки. Величина
підйомної сили і її знак згідно теорії
тонких осесиметричних тіл визначається
величиною і значенням похідної
(тут
- площа поперечного перетину фюзеляжу
на відстані
від його носка).
Рис. 2.3. Залежність коефіцієнта гальмування потоку від числа М
Відповідно
до цієї теорії носова частина фюзеляжу,
де
,
створює позитивну підйомну силу, а
хвостова частина, де
– негативну.
Циліндрична
частина, де
підйомної сили не створює. Однак досвід
показує, що при навколозвукових і
надзвукових швидкостях польоту
циліндрична частина, прилегла до носової,
створює деяку підйомну силу, також
пропорційну куті атаки. Хвостова ж
частина, внаслідок набрякання прикордонного
шару і відриву потоку на ній, створює
значно меншу негативну підйомну силу,
ніж по теорії, величиною якою можна
знехтувати.
Все це дозволяє з достатньою для інженерних розрахунків точністю стверджувати, що майже вся підйомна сила ізольованого фюзеляжу зосереджена в його носовій частині, тобто
,
де
– похідна коефіцієнта підйомної сили
носовій частині фюзеляжу по куту атаки.
Похідна
залежить від форми і розмірів носової
частини, від відносного подовження
циліндричної частини і від швидкості
(числа М) польоту. Ця залежність показана
на рис.2.4 [5] у вигляді, зручному для
використання в розрахунках. Відносне
подовження циліндричної частини
враховує величину підйомної сили,
створюваної циліндричною частиною
фюзеляжу.
Рис.2.4. Залежність похідної від геометричних параметрів і числа М польоту
Якщо в
носовій частині фюзеляжу розміщений
надзвуковий повітрозабірник з центральним
тілом у вигляді конуса, то подовження
необхідно обчислювати з урахуванням
довжини центрального тіла (конуса)
,
виступаючого за обріз повітрозабірника,
Таким
чином, визначивши всі складові виразу
(2.10), обчислюють похідну коефіцієнта
підйомної сили по куту атаки
літака звичайної схеми з урахуванням
взаємного впливу його частин у всьому
діапазоні чисел М польоту.
