Література:

(2)ст. 267 – 276, інформація банківських установ міста про порядок надання мікрокредитів.

Теоретичні відомості: Аналіз ефективності використання кредиту:

Одним із перших показників, який використовується для аналізу використання кредиту позичальником є оборотність кредиту:

, де:

К – середня заборгованість по кредитах.

Д – термін, протягом якого використовується кредит.

П – сума сплачених відсотків (сума погашеного кредиту протягом Д)

Ефективність кредиту визначається у порівнянні з оборотністю оборотного капіталу підприємства протягом користування ним кредитом (оборотність капіталу повинна бути більшою, ніж оборотність кредиту).

, де:

С – середня вартість.

Т – термін.

Р – реалізація.

Наступним показником щодо оцінки ефективності використання кредиту є норма допустимого відсотка:

, де:

r – кредитна ставка, яка використовується банком у безінфляційний період.

q – темп інфляції звітного року.

Оптимальним для підприємства є ситуація, коли Р ≤ за реальний відсоток кредитування.

2. Кредитування малих та середніх підприємств.

А)Кредитування малих підприємств.

Важливим джерелом інформаційних ресурсів малих та середніх підприємств можуть бути надані їм банківські кредити. Міжнародні кредити можуть надаватись у гривнях, євро та доларах США.

Мікрокредити можуть отримувати:

• приватні підприємці (без створення юридичної особи);

• малі підприємства всіх сфер економічної діяльності недержавної форми власності (з чисельністю постійних працівників не більше 150 осіб).

Погашення кредитів здійснюється помісячно рівними частинами. Відсотки нараховуються на залишок кредиту за фактичне його використання.

Надання кредитів, у тому числі мікрокредитів, суб'єктам малого і середнього підприємництва в Україні покладено на кредитно-гарантійну установу, створену відповідно до Указу Президента України «Про утворення кредитно-гарантійної установи з підтримки малого і середнього підприємництва» № 540/99 від 20.05.99, організаційно-правове забезпечення діяльності якої покладене на Державний комітет України з питань розвитку підприємництва разом із Національним банком України, а засновником цієї установи з боку держави є Український фонд підтримки підприємництва.

В Україні створений Прокредитбанк (колишній «Мікрофінансовий банк» (МФБ)) — перша фінансова установа, яка спеціалізується на кредитуванні малого бізнесу та орієнтована на потреби малого підприємництва (табл. 1).

Таблиця 1

Умови кредитування прокредитбанку

Умови	Мікрокредити	Мінікредити
Базові процентні ставки:	Від 1 ,25 % на місяць	Від 1 % на місяць
Максимальна сума	$ 10000	40 000— 125000
Комісія за оформлення кредиту	1 % від суми кредиту (не більше 200 доларів США)
Строки кредитування	•Поповнення оборотних коштів — до 9 місяців. •Придбання основних засобів — до 18 місяців	•Поповнення оборотних коштів — до 12 місяців •Придбання основних засобів — до 26 місяців
Заявка на отримання кредиту	Мікрозаява	Мінізаява

Як забезпечення кредитів можуть виступати:

• нерухомість;

• обладнання;

• транспорт;

• товари;

• застава та порука третіх осіб.

Мікрокредити не надаються:

• на виробництво тютюнових виробів, алкогольних напоїв, зброї;

• торгівлю цінними паперами;

• розвиток ігрового бізнесу.

Для отримання кредиту підприємець подає заявку з усіма даними про кредитора, суму, мету, забезпеченість та термін кредиту.

До заявки надаються такі документи:

1. Квартальні звіти (баланс, форма № 2, довідка до форми № 2, форма № 5) за поточний рік.

2. Копії документів засновника, документів про реєстрацію, (перереєстрацію), а також підтвердження повноважень керівників.

3. Копії паспортів керівників, які мають право підпису, і головного бухгалтера.

4. Копії договорів про оренду приміщень та транспорту, про спільну діяльність.

5. Виписку про рух грошей на поточному рахунку за останні три місяці.

6. Довідку з обслуговуючого банку, який обслуговує заявника, щодо браку/наявності інших кредитів.

7. Копії ліцензій на право виконувати певні види діяльності, патентів і дозволів.

8. Список дебіторів та кредиторів заявника на момент подання заявки (зі строками розрахунків).

9. Документи, що підтверджують право власності на можливий предмет застави.

10. Будь-які інші документи, котрі можуть сприяти прийняттю рішення про надання кредиту (рахунки-фактури, контракти, митні декларації тощо).

Приватні підприємці, що працюють без створення юридичної особи, в банк подають:

1. Копію паспорта.

2. Копію свідоцтва про державну реєстрацію.

3. Копію довідки про надання ідентифікаційного коду.

4. Копії ліцензії на право виконувати певні види діяльності, патентів і дозволів.

5. Накладні, господарські договори і/або інші документи, що підтверджують діяльність підприємця.

6. Документи, що підтверджують право власності на можливий предмет застави.

7. Будь-які інші документи, які можуть сприяти прийняттю рішення про надання кредиту (рахунки-фактури, контракти, митні декларації тощо).

8. Декларацію про доходи за останній рік.

Кредитування сфери малого бізнесу є перевіреним ефективним методом економічного розвитку, який охоплює велику кількість приватних власників та мікропідприємств у розвинених країнах світу.

У країнах, що розвиваються, малі та мікропідприємства миттєво адаптуються до швидкозмінних умов ринку, оскільки вони активно проникають у всі його сфери, забезпечують зайнятість значної кількості працівників та сприяють збільшенню ВВП. Причиною особливої уваги до мікропідприємств є потенційна можливість їх зростання. Приблизно 2—5 % усіх мікропідпри­ємств перетворюються на малі та середні підприємства.

За визначенням Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та інших міжнародних організацій, до мікропідприємств належать компанії з чисельністю зайнятих менше 10 осіб, хоч у США і Польщі такі підприємства мають штат менший за 5 осіб. Крім того, експерти США вважають мікропідприємствами такі бізнес-структури, що потребують фінансування в розмірі, меншому за 25 тис. дол. Ці підприємства різняться за розміром та спеціалізацією і майже ніколи не мають доступу до традиційних джерел кредитування й капіталу через невеликі розміри, брак додаткового майнового забезпечення, нестачу коштів і досвіду управління. Мікрокредитування. що використовується як стратегія економічного розвитку, спрямоване на фінансування найдрібніших підприємств.

Тому в розвинутих країнах світу існують спеціальні організа­ції, пов'язані з мікрокредитуванням. Вони ставлять перед собою такі завдання:

• надання малим підприємствам венчурного капіталу на початку виконання проекту для створення робочих місць і забезпечення економічного зростання в майбутньому;

• надання підприємствам можливості отримання додаткового прибутку;

• надання кредитів і фінансування мікро- і малих підприємств, що належать підприємцям, які не мають доступу до звичайних джерел фінансування.

Прикладом механізму кредитування малих підприємств може бути польський фонд під назвою «Мікро». Проект створено в 1994 році для здійснення програми Польсько-американського фонду підприємництва (ПАФП), яка передбачала фінансову підтримку розвитку мікропідприємництва в Польщі. Фонд має представництва в 32 містах Польщі, завдяки чому є можливість охопити підприємців з усіх регіонів країни. Фонд «Мікро» надає позички, рівень по­вернення яких дорівнює приблизно 98 %. Одержані фондом «Мікро» прибутки збільшують його позичковий капітал. Це дає змогу постійно фінансувати все більшу кількість малих підприємств.

Єдиним забезпеченням позички, якого вимагає фонд «Мікро», є цивільна порука та власна вексельна порука особи, яка одержує позичку.

Фонд надає цільові позички на найкоротший термін, що дає змогу ефективно використовувати й своєчасно сплачувати їх. Суми позичок коливаються в межах від 3000 до 30000 злотих (від 700 до 7000 дол. США), причому величина першої позички не перевищує 10000 злотих (2400 дол. СІЛА), а за наступних (обґрунтованих) позичок сума може поступово зростати до 30000 злотих. Позички сплачуються щомісяця рівними частинами, що складаються з основної суми боргу та відсотків, нарахованих згі­дно з постійними відсотковими ставками, у термін, не більший за 12 місяців. Розмір номінальних річних відсоткових ставок залежить від способу поруки за позичкою.

Діяльність організації з мікрокредитування має такі особливості:

1. відсоткові ставки за цими кредитами вищі ніж відсоткові ставки за кредитами в банківській системі;

2. прискорено й спрощено процедуру кредитування й контролю з метою зниження адміністративних витрат;

3. підвищення рентабельності і забезпечення своєї фінансової стабільності в довгостроковій перспективі.

Перевірений у багатьох країнах досвід надання мікрокредитів свідчить, що такий механізм часто виявляється набагато успішнішим для задоволення потреб підприємців, ніж кредитні програми комерційних банків або кредитних спілок, особливо щодо умов надання гарантій. При цьому відкривається можливість започаткування підприємцем власної справи на прийнятних для кредитора і кредитоодержувача умовах.