
- •Дипломна робота (пояснювальна записка)
- •Завдання на виконання дипломної роботи
- •6. Календарний план-графік
- •Реферат
- •Основна частина
- •Поняття водно-дисперсних фарб та їх класифікація
- •Склад водно-дисперсних фарб
- •1.2.1. В'яжучі матеріали
- •1.2.2. Пігменти і наповнювачі
- •1.2.3. Функціональні добавки
- •Процес плівкоутворення полімеру з водної дисперсії
- •Властивості та переваги лакофарбових матеріалів на водній основі
- •2.1. Процеси набухання полімерів, гнучкість полімерів
- •2.2. Діелектричні втрати
- •2.3. Види діелектричних втрат в електроізоляційних матеріалах
- •2.4. Білки і вуглеводи
- •2.5. Загальні відомості про желатину
- •2.6. Загальні властивості високомолекулярних сполук
- •2.7. Властивості білків в ізоелектричному стані
- •2.8. Методика вимірювання діелектричної проникненості акрилового модифікованого покриття при низьких частотах
- •2.9. Метод діелектричної релаксаційної спектроскопії
- •3.1. Методика приготування зразків для випробувань
- •3.2. Аналіз ерс системи за допомогою кондуктометра
- •3.3. Аналіз процесів релаксації модифікованого полімерного покриття
- •3.4. Вплив желатини на зміну рівноважної діелектричної проникності
- •Розділ 4. Охорона праці
- •4.1 Аналіз умов праці
- •4.1.1. Організація робочого місця
- •4.1.2. Мікроклімат виробничого приміщення
- •4.1.3. Шкідливі речовини в повітрі робочої зони
- •4.1.4. Освітлення
- •4.1.5 Небезпека ураження електричним струмом
- •4.2. Розробка заходів з охорони праці
- •4.3. Пожежна безпека
- •4.4. Розрахункова частина
- •Розділ 5. Охорона навколишнього середовища
- •5.1. Екологічні аспекти застосування лакофарбових матеріалів
- •5.1.1. Токсичні промислові відходи, пов’язані з виробництвом та застосуванням лакофарбових матеріалів
- •5.2. Заходи щодо зменшення надходження шкідливих речовин в навколишнє середовище
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Дсн 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.
4.4. Розрахункова частина
Спектр електромагнітних коливань за частотою сягає 1021 Гц. Залежно від енергії фотонів (квантів) його поділяють на неіонізуючі й іонізуючі випромінювання. До неіонізуючих відносять електромагнітні поля й електромагнітне випромінювання, інфрачервоне, видиме, ультрафіолетове та лазерне випромінювання. До іонізуючих - альфа- і бета-частинки, нейтронне, гамма-випромінювання та рентгенівське випромінювання.
Інфрачервоне випромінювання має місце в гарячих цехах, джерелами ультрафіолетових випромінювань є дуга електрозварювання, ртутно-кварцові лампи та інші ультрафіолетові і опромінюють установки, сонце, лазери.
Джерела електромагнітних випромінювань - лінії електропередач, різні високочастотні генератори, радіохвилі.
Для опромінення насіння, рослин, харчових продуктів, для оцінки ефективності добрив, ролі мікроелементів, родючості грунту, якості ремонту і зносостійкості деталей, для дослідження механізму впливу регуляторів росту і обміну речовин у тварин використовують штучні радіоактивні речовини.
При обробці матеріалів (пайка, різання, точкове зварювання, свердління отворів у надтвердих матеріалах, дефектоскопія і ін) застосовують лазери, які є джерелами лазерних випромінювань.
Всі перераховані випромінювання при перевищенні певних значень шкідливі, тому необхідно передбачати відповідні заходи безпеки.
Класифікація засобів захисту. За характером застосування розрізняють засобиколективного та індивідуального захисту працюючих (ГОСТ 12.4.011-87).[35]
Засоби колективного захисту в залежності від призначення поділяють на класи (для захисту від випромінювань): засоби захисту від іонізуючих, інфрачервоних, ультрафіолетових, електромагнітних випромінювань і випромінювань оптичних, квантових генераторів, від магнітних і електромагнітних полів.
Із засобів індивідуального захисту представляють інтерес ізолюючі костюми, засоби захисту органів дихання (типу масок), очей, обличчя, рук, голови, спеціальне взуття та одяг.[36]
Висновки до розділу
В результаті обробки всіх даних стосовно приміщення в якому проводяться дослідження, були виявлені певні відхилення від стандартів охорони праці та розроблені заходи щодо поліпшення умов праці.
Оскільки робота проводиться в приміщенні з отруйними речовинами розроблялись заходи щодо покращення стану повітря в приміщенні і запропоновано встановити місцеві відсмоктувачі.
Також були запропоновані заходи щодо захисту від іонізуючого випромінювання та електромагнітних полів.
Розділ 5. Охорона навколишнього середовища
Лакофарбові матеріали це багатокомпонентні суміші, які крім плівкоутворюючої основи та пігменту містять наповнювачі, поверхнево-активні речовини, диспергатори, загусники, розчинники та інші домішки. Найбільшу небезпеку для навколишнього середовища представляють розчинники. Токсичними промисловими відходами (ТПВ) називається суміш фізіологічно активних речовин, що утворюються в процесі технологічного циклу у виробництві, і що володіють вираженим токсичним ефектом [37]. Якщо прийняти загальну кількість промислових відходів за 100%, то відходи хімічної промисловості та інших галузей, які володіють токсичними властивостями, складають від 10 до 20%.
Одним із дуже поширених і небезпечних для здоров'я людини видів ТПВ є лакофарбові матеріали (ЛФМ). Вони утворюються в результаті виробничої діяльності і при споживанні в побуті. Зазвичай відходами виробництва вважаються залишки сировини, матеріалів або напівфабрикатів, що утворилися при виготовленні продукції, а також продукти фізико-хімічної або механічної переробки сировини. Практично всі ці види залишків і відходів характерні для виробництва ЛФМ. Однак не менше значення в їх формуванні має нанесення грунтівки, фарб і лаків, а також допоміжних матеріалів на виробництві та в побуті, що дає право відносити цей вид відходів і до категорії побутових.
Газові викиди виробництва розчинників являють собою суміш різноманітного якісного і кількісного складу в залежності від марочного асортименту та цільового призначення продукту, що випускається. Отримання розчинників загального призначення супроводжується викидом в атмосферу вінілацетату, метанолу, метилацетат- і ацетальдегіду.