Опромінення малими дозами великих груп людей

Б уло проведене експериментальне вивчення хромосомних аберацій в лімфоцитах периферичної крові, викликаних опроміненням великих груп людей. Опромінення здійснювалось малими дозами - нижче 10 рад. Доведено наявність так званого плато ("насичення") в залежності "доза-ефект" при дозах 3-300 мГр (рис. 9.19). Криві 1 і 2 на рис. 9.19 одержані незалежно різними авторами.

Таким чином, доведено наявність залишкового ефекту радіаційної дії у вигляді цитогенетичних змін в опромінених клітинах організму людини навіть при дуже малих дозах (0,1 Р і менше). Це означає, що необхідно уважно відноситись до будь-якого додаткового опромінення людей.

Рентгенологічні дослідження пов'язані з ризиком виникнення додаткових випадків раку, тому передусім необхідно відмовитись від непотрібних обстежень, обирати такі умови й засоби обсте­жень, які спонукають до можливого мінімуму опромінення пацієнтів. Чим більше число обстежень припадає на осіб молод­ших ЗО років, тим більша небезпека генетичних пошкоджень.

Латентний період - час виявлення в організмі порушень, викликаних радіацією

Період подвоєння числа клітин твердих пухлин становить 60-100 діб, тому для розвитку пухлини, що нараховує приблизно 10 клітин (нижча межа сучасних методів виявлення пухлини), потрібно 7-8 років. Якщо відсутні високочутливі методи виявлення пухлин, латентний період виявляється вищим від вказаного значення. В табл. 9.6 наведені наближені значення латентних періодів злоякісних пухлин деяких органів і тканин.

Таблиця 9.6. Середні латентні періоди злоякісних пухлин органів і тканин

Назва органа	Тл, роки
Активний кістковий мозок	12,5
Щитовидна залоза	10-20,5
Молочна залоза	15,5-22,5
Легені	24
Печінка ..	21,5

Проблеми ризику, пов'язаного із радіаційною дією

Практично всі види людської діяльності, включаючи використання іонізуючих випромінювань, пов'язані з певним ризиком. Допустимість ризику порівнюють з користю від відповідного виду діяльності. Від усіх видів злоякісних захворювань гине близько 13% населення. Смертність від злоякісних захворювань, викликаних всіма видами радіаційної дії, включаючи природний радіаційний фон і опромінення під час медичної діагностики, становить 0,15% загальної смертності. В масштабах країни це дає достатньо велику абсолютну величину ризику смертності.

Медичні рентгенологічні обстеження створюють близько 50% радіаційної дії на людину, включаючи природний радіацій­ний фон і штучні джерела радіації (без врахування радіаційного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС). Опро­мінення населення за рахунок медичної рентгенології в даний час пов'язане з великим ризиком появи віддалених наслідків опромінення. З цієї причини необхідно знижувати дозові навантаження на осіб, що проходять рентгенологічні дослідження. А ще краще розробляти і впроваджувати в життя методи діагностики, які дають ту ж саму інформацію, що і рентгенівські методи, але не іонізують тканини організму (наприклад, ультразвукові до­слідження, ультразвукова голографія тощо).

Застосування рентгенівської діагностики дає змогу, на думку багатьох дослідників, щорічно врятувати коло 100 000 людських життів. Водночас внаслідок невиправданого опромінення збільшується кількість злоякісних захворювань і генетичних пош­коджень, що призводить до втрати близько ЗО 000 життів щорічно. І поки не освоєні більш безпечні методи діагностики, що дають таку саму або більшу інформацію, використання рентгенівського випромінювання і іонізуючої радіації взагалі виправдане там, де користь від його застосування більша, ніж нанесена шкода.