
- •Лекція 1 Тема: Основи біомеханіки та біоакустики
- •Елементи механіки.
- •Закони механіки і тіло людини.
- •Механічні властивості кісток.
- •М’язи. Робота м’язів.
- •Біофізика зовнішнього дихання.
- •Механічні властивості в легенях.
- •Тканини кровоносних судин
- •Звукові хвилі.
- •Характеристика слухового відчуття.
- •Аудіометрія.
- •Звукові методи діагностики.
- •Ультразвук.
- •Інфразвук. Вібрації.
- •Лекція 2
- •Основні поняття реології.
- •Ньютонівські і неньютонівські рідини. Кров.
- •Методи визначення коефіцієнта в'язкості.
- •Основи гемодинаміки.
- •Умова неперервності струмини.
- •Рух рідини у трубках із пружними стінками.
- •Судинна система
- •Основні гемодинамічні показники.
- •Біофізика кровообігу.
- •Лекція 3 Тема: Електричні властивості клітин, тканин та деякі методи реєстрації медичної і біологічної інформації. Електропровідність біологічних тканин і рідин.
- •Електрографія. Фізичні основи електрокардіографії.
- •Імпеданс біологічних тканин.
- •Предмет загальної та медичної електроніки
- •Основні групи електронних медичних приладів та апаратів
- •Надійність медичної апаратури
- •Загальна схема зняття, передачі та реєстрації медико-біологічної інформації
- •Медична електронна апаратура для реєстрації біопотенціалів серця
- •Біопотенціали
- •Біопотенціали дії
- •Проведення біопотенціалів по нервових і м'язових волокнах
- •Електрокардіографія
- •Електрокардіограма
- •Апаратура для реєстрації та спостереження електричної активності серцевої діяльності
- •Блок-схема електрокардіографа
- •Перспективи розвитку апаратури і методів електрокардіографії
- •Практичні проблеми запису екг. Артефакти
- •Основи електроплетизмографїї
- •Біофізичні основи методу електроплетизмографії
- •Лекція 4 Тема: Фізичні онови методів електролікування
- •Науково-методичне обґрунтування:
- •Виховні цілі:
- •Між предметна інтеграція.
- •План та організаційна структура.
- •Зміст лекції.
- •Постійний електричний струм. Гальванотерапія.
- •Імпульсні струми
- •Постійне електричне поле високої напруги
- •Струми вч, увч, нвч.
- •Магнітотерапія
- •Матеріали активізації студентів.
- •Матеріали для самопідготовки.
- •Медицина і фізика: елементи фахової компетентності
- •Фрейм додаткової інформації
- •Лекція 5 Тема: Елементи квантової механіки. Індуковане випромінювання. Лазери. Індуковане випромінювання
- •Рівноважна та інверсна заселеність
- •Будова та принцип дії лазера
- •Застосування лазерів у медицині.
- •Лекція 6 Тема: Теплове випромінювання біологічних об’єктів. Термографія.
- •Закон Кірхгофа
- •Закон випромінювання Планка
- •Закон Стефана—Больцмана
- •Закон зміщення Віна
- •Випромінювання Сонця
- •Інфрачервоне випромінювання
- •Ультрафіолетове випромінювання
- •Лекція 7
- •Оптичні методи дослідження медико-біологічних систем.
- •Історія відкриття явища просвітлення оптики, праці о. Смакули
- •Інші застосування явища інтерференції світла
- •Голографія та її застосування в медицині
- •Колориметрія.
- •Нефелометрія
- •Рефрактометрія
- •Волоконна оптика. Ендоскопія
- •Поляриметрія
- •Поляризаційний мікроскоп
- •Люмінесцентний мікроскоп
- •Око як оптична система
- •Формування зображення предметів в оці
- •Акомодація
- •Механізм зорового сприйняття
- •Денне та сутінкове бачення
- •Чутливість ока
- •Поле зору
- •Кольорове бачення
- •Недоліки ока
- •Лекція 8 Тема: Рентгенівське випромінювання. Методи рентгенівської діагностики в терапії. Історія відкриття рентгенівських променів, праці і. Пулюя
- •Природа рентгенівських променів і методи їх отримання
- •Гальмівне рентгенівське випромінювання
- •Характеристичне рентгенівське випромінювання, його природа. Закон Мозлі
- •Застосування рентгенівського випромівання в медицині
- •Методи рентгенодіагностики
- •Рентгеноскопія
- •Флюорографія (рентгенофлюорографія)
- •Рентгенографія
- •Е лектрорентгенографія
- •Підсилювачі рентгенівського зображення
- •Рентгенотелебачення
- •Рентгенотерапія
- •Рентгенівський структурний аналіз в медико-біологічних дослідженнях
- •Променеві навантаження на медичний персонал при рентгенодіагностичних дослідженнях
- •Деякі факти реакції крові на опромінення
- •Опромінення малими дозами великих груп людей
- •Латентний період - час виявлення в організмі порушень, викликаних радіацією
- •Проблеми ризику, пов'язаного із радіаційною дією
- •Комп'ютерна томографія
- •Лекція 9
- •Елементи фізики атомного ядра
- •Радіоактивність
- •Закон радіоактивного розпаду. Активність
- •Види радіоактивного розпаду
- •Біологічна дія іонізуючого випромінювання
- •Дозиметрія іонізуючого випромінювання
- •Використання ядерних випромінювань у медицині
Кольорове бачення
Дані досліджень свідчать, що різноманіття барв можна отримати змішуванням світла трьох кольорів: синього, зеленого і червоного (трикомпонентна теорія). Ці кольори називаються первинними або основними.
Якщо певні спектральні компоненти в ділянці видимого світла пігмент поглинає краще, ніж інші, то він виглядає забарвленим. Який саме колір ми бачимо, залежить як від довжини хвилі, так і від розподілу енергії між різними ділянками спектра та від властивостей зорової системи.
У сітківці наявні рецептори чотирьох типів: палички і три типи колбочок. Кожний тип рецепторів має свій особливий пігмент. Різні пігменти відрізняються своїм хімічним складом. Через це здатність поглинати світло з різною довжиною хвилі є різною. Пігмент паличок — родопсин найбільш чутливий до хвиль довжиною 510 нм, тобто в зеленій ділянці спектра. Крім цього, палички менші за величиною, мають іншу структуру, ніж колбочки, по-різному розподілені на сітківці та мають іншу структуру зв'язків з наступними рівнями зорового шляху.
Пігменти колбочок трьох типів мають максимуми поглинання 430, 530 та 560 нм. Сприйняття кольорів залежить від інтенсивності збудження колбочок, чутливих до різних інтервалів довжин хвиль. Наприклад, внаслідок потрапляння в око світлових хвиль довжиною 450 нм найбільше реагують збуджені колбочки з чутливою речовиною до синього кольору, а хвиль довжиною 640 нм — до червоного.
Е
кспериментальні
криві поглинання перетинаються, що
свідчить про дію одночасно всіх трьох
типів світлочутливих речовин колбочок
(рис.16.18). Проте сприйняття певного
кольору одночасно залежить від
інтенсивності дії певного типу пігментів.
Чому
недостатньо одного типу колбочок. Тому,
вочевидь, що за наявності лише, наприклад,
колбочок, чутливих до червоного кольору,
ми не змогли б відрізнити світло з
найбільш ефективною довжиною хвилі 560
нм від яскравішого світла з менш
ефективною довжиною хвилі. Потрібно
мати змогу відрізняти зміну яскравості
від зміни довжини хвилі.
Нехай ми маємо колбочки двох типів, криві спектральної чутливості яких перетинаються, наприклад червоні і зелені. За коротких хвиль сильніше реагуватимуть колбочки, чутливі до зеленого світла, а внаслідок зростання довжини хвилі реакції обох типів колбочок будуть наближатися, поки не зрівняються. Приблизно за довжини хвилі 580 нм червоні колбочки почнуть реагувати краще, ніж зелені. Ця різниця буде поступово зростати в міру збільшення довжини хвилі. Якщо відняти від кривої чутливості для одних колбочок криву для інших, то отримаємо результуючу, що не залежить від інтенсивності світла. Тоді колбочки двох типів утворюють прилад для вимірювання довжини хвилі. Тому, якщо б ми не могли відрізняти кольорове світло від білого (тобто мали б справу лише з монохроматичним світлом), то ніяке монохроматичне світло з будь-якою довжиною хвилі не сприймалося б білим. Це неможливо за наявності колбочок лише двох типів. У випадку чутливих червоних і зелених колбочок, сприймаючи хвилі від коротких до довших, відбувається поступовий перехід від стимуляції лише зелених до стимуляції лише червоних рецепторів з усіма проміжними співвідношеннями між реакціями тих та інших.
Біле світло певною мірою стимулює і червоні, і зелені колбочки. Таким чином, якщо монохроматичне світло буде мати довжину хвилі, що зумовлює відповідні реакції, то ми не зможемо відрізнити його від білого. Саме цим пояснюється дальтонізм, коли людина має колбочки лише двох типів: незалежно від того, який із трьох пігментів відсутній, завжди знайдеться світло з такою довжиною хвилі, яке око не відрізнить від білого (дефект кольорового сприйняття).
Чому палички не беруть участі в сприйнятті кольорів? Проміжні рівні освітленості зумовлюють функціонування як палички, так і колбочки, але нервова система, напевно, не може розпізнати паличкових впливів від колбочкових. Якщо пробудитися місячної ночі і роздивитися, то форму предметів ми побачимо добре, але колір відсутній (палички не передають інформації про колір). Однак мало людей усвідомлює, що в темряві в них відсутнє кольорове бачення.
Барви впливають на духовне життя людини. На цьому ґрунтується колоротерапія. Найсприятливішим кольором є синій, а негативно впливає на емоції людини — червоний.