
- •Загальні вказівки до виконання лабораторних робіт
- •Лабораторна робота №1 основні методи захисту інформації
- •1 Основні теоретичні відомості
- •1.1 Симетричніі криптосистеми
- •1.1.1 Шифри перестановки
- •1.1.2 Шифри простої заміни
- •1.1.3 Шифри складної заміни
- •1.1.4 Шифр багатоалфавітної заміни
- •1.1.5 Гамірування
- •1.2 Асиметричні криптосистеми. Схема шифрування Ель Гамаля
- •1.1 Принципи аутентифікації
- •1.2 Виконання аутентифікації користувачів засобами керування сеансом у рнр
- •1.2.1 Запуск сеансу
- •1.2.2 Реєстрація змінних сеансу
- •1.2.3 Використання змінних сеансу
- •1.2.4 Скасування реєстрації змінних і завершення сеансу
- •1.1 Атаки на пароль
- •1.2 Проблема вибору пароля
- •1.3 Порядок роботи із програмами розкриття паролів.
- •1.4 Робота із програмами злому на прикладі azpr
- •2 Порядок виконання роботи
- •2.1 Проведення атаки перебором (bruteforce attack)
- •2.2 Проведення атаки за словником (dictionary attack)
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5 шифр віженера
- •1 Основні теоретичні відомості
- •1.1 Шифр Віженера і його варіанти
- •«Йфрдряйгєня ігсорф».
- •1.2 Криптоаналіз
- •2 Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6 блочний шифр tea
- •1 Основні теоретичні відомості
- •1.1 Мережа Фейштеля
- •1.2 Основи алгоритму
- •1.3 Опис схеми алгоритму
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 7 дослідження криптоалгоритму шифрування rsa
- •1 Основні теоретичні відомості
- •1.1 Алгоритм rsa
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 дослідження електронного цифрового підпису (ецп) rsa
- •1 Основні теоретичні відомості
- •2 Порядок виконання роботи
- •2.1 Визначення відкритого «e» і секретного «d» ключів (Дії відправника)
- •2.2 Формування ецп
- •2.3 Аутентифікація повідомлення - перевірка автентичності підпису
- •3 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 9 вивчення криптоалгоритму шифрування ель гамаля
- •1 Основні теоретичні відомості
- •2 Порядок виконання роботи
- •Визначення відкритого “y” і секретного “X” ключів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 10 вивчення електронного цифрового підпису (ецп) ель гамаля
- •1 Основні теоретичні відомості
- •2 Порядок виконання роботи
- •3 Контрольні запитання
- •Перелік рекомендованих джерел
1.1.5 Гамірування
Процес зашифрування полягає в генерації гами шифру й накладенні цієї гами на вихідний відкритий текст. Перед шифруванням відкриті дані розбиваються на блоки Т(0), однакової довжини (по 64 біта). Гама шифру генерується у вигляді послідовності блоків Г(ш), аналогічної довжини (Т(ш)=Г(ш) +Т(0) , де + -побітове додавання, i=1…m).
Процес розшифровування зводиться до повторної генерації шифру тексту й накладення цієї гами на зашифровані дані Т(0) =Г(ш) +Т(ш) .
1.2 Асиметричні криптосистеми. Схема шифрування Ель Гамаля
Алгоритм шифрування Ель Гамаля заснований на застосуванні великих чисел для генерації відкритого й закритого ключа, криптостійкість обумовлена складністю обчислення дискретних логарифмів.
Послідовність дій користувача:
Одержувач повідомлення вибирає два великих числа Р і G, причому P>G.
Одержувач вибирає секретний ключ - випадкове ціле число Х< Р.
Обчислюється відкритий ключ Y= G
mod P.
Одержувач вибирає ціле число ДО , 1< ДО< Р-1.
Шифрування повідомлення (М): a= GK mod Р, b=Y
М mod Р, де пари чисел (а,b) є шифротекстом.
2 ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Мовою C++ або Pascal написати програму шифрування або дешифрування текстового файлу методом, зазначеним викладачем.
3 КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
Мета й завдання криптографії.
Симетричні криптосистеми: шифри перестановки.
Симетричні криптосистеми: шифри простої заміни.
Симетричні криптосистеми: шифри складної заміни.
Симетричні криптосистеми: гаммірування.
Асиметричні криптосистеми, схема шифрування Ель Гамаля.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2
АУТЕНТИФІКАЦІЯ КОРИСТУВАЧІВ WEB-СИСТЕМ
ЗАСОБАМИ ТЕХНОЛОГІЇ РНР
Мета: вивчення принципів аутентифікації користувачів в Web-системах на прикладі РНР-сеансів.
Тривалість роботи – 1 години
1 ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
1.1 Принципи аутентифікації
Аутентифікація - це спроба довести, що хтось насправді є тим, за кого себе видає. Аутентифікація як правило використовується для дозволу або заборони доступу до певної інформації. Існує безліч методів забезпечення аутентифікації, але, як і у випадку із загальним захистом, чим більше метод захищений, тим складніше його використовувати.
Методи аутентифікації включають паролі, цифрові підписи, біометричні показники, такі як відбитки пальців, а також методи з використанням спеціального устаткування, наприклад, інтелектуальні картки ( смарт-карти). В Web широкоо використовуються тільки два методи - паролі й цифрові сертифікати.
Паролі легко реалізувати, просто використовувати, і вони не вимагають наявності спеціального устаткування. Паролі забезпечують деякий рівень аутентифікації, але не підходять у якості єдиного методу аутентифікації для систем із сильною системою захисту.
Концепція паролів досить проста. Ваш пароль знають тільки ви та система. Якщо відвідувач стверджує, що він - це ви й знає ваш пароль, то система вірить, що відвідувач - це ви. Доти поки ніхто не знає пароль, система залишається захищеною. Самі по собі паролі мають деякі потенційні недоліки й не можуть використовуватися для надійної аутентифікації.
Паролі можуть перехоплюватися електронним шляхом. Використовуючи програми перехоплення клавіатурного введення на терміналах або аналізатори мережних протоколів (sniffers), зломщики можуть перехоплювати цікаві пари ім'я користувача - пароль. Шифрування мережного потоку даних дозволяє знизити ризик перехоплення паролів.
Механізми аутентифікації вбудовані в найбільш популярні Web-Браузери й сервери. Аутентифікація користувачів - це досить поширена задача й існують можливості аутентифікації вбудовані в HTTP-Протокол (Hypertext Transfer Protocol - протокол передачі гіпертекстів). Сценарії й Web-Сервери можуть запитувати аутентифікацію у Web-Браузера. Після цього Web-Браузер повинен вивести на екран діалогове вікно або щось подібне й запросити в користувача необхідну інформацію. Хоча Web-Сервер запитує нові деталі аутентифікації в кожному запиті користувача, Web-браузеру немає необхідності запитувати цю інформацію для кожної сторінки. У загальному випадку браузер зберігає деталі аутентифікації, поки відкрито вікно браузера, і автоматично відправляє їх без втручання з боку користувача.
Описана можливість HTTP-протоколу називається базовою аутентифікацією. Базову аутентифікацію можна включити засобами Web-сервера.