(2-й вопрос недописанный, оставляем на него 1 стр. в тетрадке, а потом пишем ниже написанную тему)

Тема 3. Рахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

1. Поняття бухгалтерського рахунку.

2. Рахунки синтетичного і аналітичного обліку. Подвійний запис.

3. Оборотні відомості по синтетичних та аналітичних рахунках.

4. План рахунків та його характеристика.

5. Класифікація рахунків за їхнім економічним змістом.

1. Поняття бухгалтерського рахунку

Рахунки – це один з методів бухгалтерського обліку. Вони призначені для реєстрування змін у наявності та стані господарських засобів, джерел їх утворення, які виникають у процесі виробничо – господарської діяльності підприємств.

Рахунок – це спосіб групування, поточного обліку і контролю за наявністю і рухом майна підприємства, джерел його утворення, господарських процесів та їх результатів.

Бухгалтерський рахунок має вигляд двосторонньої таблиці: в одній фіксується збільшення, в другій – зменшення. Ліва сторона називається дебет, а права сторона – кредит. Кожен бухгалтерський рахунок має свій номер та назву, передбачені Планом рахунків. По кожному відкритому рахунку неодмінно показують початковий розмір господарських засобів чи їх джерел станом на початок звітного періоду. Цей залишок називають початковим сальдо.

Періодично на рахунках підсумовують обсяги здійснених протягом місяця операцій. Ці підсумки називають оборотами. Розрізняють дебетовий оборот і кредитовий оборот. У кінці місяця визначають новий залишок з урахуванням здійснених за місяць операцій. Цей залишок називають кінцевим сальдо.

Відповідно до складових частин балансу бухгалтерські рахунки поділяють на активні, пасивні та активно – пасивні.

Активні (клас 1 – 3, 8 - 9) – відображають майно підприємства за його складом і розміщенням. Їх сальдо записують в активі бухгалтерського балансу. Початкове і кінцеве сальдо на активних рахунках записують у дебеті.

На активних рахунках дебет означає збільшення, а кредит – зменшення, на пасивних рахунках навпаки.

Пасивні (клас 4 - 7) – характеризують джерела утворення господарських засобів. Їх сальдо є у пасиві бухгалтерського балансу. Початкове і кінцеве сальдо на пасивних рахунках записують у кредиті.

Активно – пасивні рахунки – це рахунки, на яких сальдо може бути і в дебеті, і в кредиті. Якщо на активно – пасивному рахунку сальдо в дебеті, то його слід розмістити в активі балансу, а якщо в кредиті – то відповідно він повинен бути розміщений у пасиві балансу. Здебільшого активно – пасивними є рахунки розрахунків.

Залишок коштів на рахунках бухгалтерського обліку називають сальдо. Залишок на початок місяця початковим сальдо. Залишок на кінець місяця кінцевим сальдо.

В активних рахунках кінцеве сальдо виводиться так: початковий залишок по дебету + оборот по дебету – оборот по кредиту і буде кінцевий залишок по дебету.

В пасивних рахунках навпаки: початковий залишок по кредиту + оборот по кредиту – оборот по дебету і буде кінцевий залишок по кредиту.

2. Рахунки синтетичного і аналітичного обліку. Подвійний запис.

За способом групування і узагальнення облікових даних бухгалтерські рахунки поділяють на синтетичні й аналітичні.

Синтетичні рахунки – це бухгалтерські рахунки, на яких облік господарської діяльності підприємств ведеться узагальнено.

Синтетичні рахунки призначені для обліку інформації про склад і рух майна підприємства, коштів, джерел їх утворення в узагальненому вигляді і в грошовому вимірнику. Облік, який здійснюють на таких рахунках, називається синтетичним обліком. Дані синтетичного обліку використовують при заповненні бухгалтерського балансу та інших форм фінансової звітності. Синтетичними рахунками є: “Основні засоби”, “Виробничі запаси”, “Розрахунки з підзвітними особами”.

Для детальної характеристики об’єктів бухгалтерського обліку використовують аналітичні рахунки, в яких, крім грошового вимірника, застосовують натуральні і трудові вимірники. Облік, здійснюваних на підставі аналітичних рахунків, називають аналітичним обліком. Наприклад, до синтетичного рахунку “Розрахунки з підзвітними особами” відкривають аналітичні рахунки за прізвищами підзвітних осіб.

Між синтетичними й аналітичними рахунками існує нерозривний зв’язок:

- на рахунках синтетичного й аналітичного обліку сальдо розміщується на одній і тій самій частині рахунки,

- кожну операцію на рахунках синтетичного обліку записують загальною сумою, а на відповідних аналітичних рахунках частковими сумами,

- сума залишків і оборотів по всіх аналітичних рахунках повинна дорівнювати залишку й оборотам відповідного синтетичного рахунку.

Аналітичний облік має важливе контрольне значення. Його показники використовують для складання калькуляцій на виготовлення продукції.

Крім синтетичних і аналітичних рахунків, у бухгалтерському обліку використовують субрахунки, які застосовують для додаткового групування усередині синтетичного рахунку. Вони є синтетичними рахунками другого порядку. Наприклад, синтетичний рахунок 30 “Каса” має два субрахунки 301, 302.

Синтетичні рахунки називаються рахунками першого порядку, а субрахунки – рахунками другого порядку.

Різні види господарських засобів та джерел їх утворення знаходять своє відображення на окремих бухгалтерських рахунках, - відображення операцій, які відбуваються на рахунках бухгалтерського обліку, здійснюється способом подвійного запису. Суть подвійного запису заключається у тому, що кожна господарська операція у хронологічній послідовності знаходить своє відображення як мінімум на двох взаємопов’язаних бухгалтерських рахунках в одній і тій самій сумі: на одному – по дебету, на іншому – по кредиту.

Відображення кожної господарської операції на рахунках способом подвійного запису забезпечує:

1. повноту відображення і рівність змін по дебету одного і кредиту іншого рахунку

2. здійснення контролю за рухом господарських засобів і джерел їх утворення

Взаємозв’язок, який виникає при здійсненні господарських операцій між рахунками бухгалтерського обліку, називається кореспонденцією рахунків. Встановити кореспонденцію рахунків означає визначити дебет одного і кредит іншого рахунку.

Відображення господарської операції на рахунках із зазначенням відповідної суми називається бухгалтерською проводкою. В свою чергу бухгалтерські проводки поділяються на два види:

1. прості

2. складні

Прості бухгалтерські проводки – це проводки, в яких приймають участь два бухгалтерських рахунки, один з яких дебетується, а інший кредитується.

Складні бухгалтерські проводки – це проводки, в яких приймають участь більше двох бухгалтерських рахунків.

Для того, щоб правильно визначити кореспонденцію рахунків, треба зробити слідуюче:

1) необхідно вірно визначити економічний зміст господарської операції

2) чітко визначити зміст і призначення бухгалтерських рахунків, на яких знайде відображення дана господарська операція

3) знаючи, які зміни відбулися і на яких саме рахунках, визначаємо кореспонденцію рахунків.