КУРСОВІ

РОБОТИ

темИ курсових робіт з

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ІСТОРІЯ СВІТОВОЇ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ»

для студентів 3-го курса факультета музичного мистецтва

1. Мистецтво як феномен культури.

2. Цивілізація, культура, мистецтво: проблеми співвідношення.

3. Проблема співвідношення науки та мистецтва.

4. Проблеми виникнення мистецтва.

5. Художня культура та проблеми цілісності людської особистості

6. Катарсична функція мистецтва.

7. Розвиток первісної людини та роль мистецтва у цьому процесі.

8. Художня та релігійна свідомість людини первісної доби.

9. Пам’ятки первісного мистецтва на Україні.

10. Міф та його місце у первісній культурі.

11. Особливості художньої культури доби верхнього палеоліту.

12. Художня культура неоліту.

13. Синкретизм первісної культури.

14. Місце обряду у первісній культурі.

15. Художнє життя Месопотамії в IV-III тис. до н.е.

16. Міфологія Месопотамії та її вплив на мистецтво.

17. Канон у художній культурі Єгипта.

18. Релігійно–міфологічний світогляд єгиптян та особливості їх художньої культури.

19. Давньоєгипетський тип краси.

20. Митець доби Старого царства.

21. Феномен мистецтва Тель–Амарни.

22. Влада та мистецтво у Новому царстві.

23. Музична культура Стародавнього Єгипту.

24. Особливості розвитку художньої культури Асірії.

25. Виникнення писемності та її зв’язок з художньою культурою.

26. Людина та звір у мистецтві Стародавнього Сходу.

27. Митець у давньогрецькому суспільстві доби класики.

28. Місце мистецтва у суспільному житті Стародавньої Греції.

29. Поліс та розвиток художньої культури Греції.

30. Митець та влада доби еллінізму.

31. Ідеал людини у мистецтві античної класики.

32. Давньогрецька міфологія як головний чинник розвитку художньої культури Греції.

33. Культ Діоніса у культурі Стародавньої Греції.

34. Театральні видовища та їх роль у суспільному житті Стародавньої Греції.

35. Гомер та художня свідомість його доби.

36. Мистецтво у повсякденному житті давніх греків.

37. Природне середовище та мистецтво Стародавньої Греції.

38. Канон у давньогрецькому мистецтві.

39. Естетичні засади художньої культури доби еллінізму.

40. Вплив культури Стародавньої Греції на розвиток римської культури.

41. Проблема самобутності римської художньої культури.

42. Художня культура доби Республіки.

43. Художня культура доби Принципату.

44. Християнство та мистецтво доби пізньої Імперії.

45. Місце та роль видовищ у повсякденному житті Рима.

46. Криза античної художньої культури.

47. Особливості розвитку художньої культури Західної Європи I–IV ст.

48. Вивчення античного мистецького спадку в добу Відродження.

49. Критика античної культури теоретиками раннього християнства.

50. Боротьба язичництва та християнства у художній культурі раннього Середньовіччя.

51. Рим та Візантія: спадкоємність та новаторство у культурі.

52. Розвиток художньої культури Візантії доби іконоборства.

53. Розквіт художньої культури Візантії у Х–ХI ст.

54. Творча інтелігенція Візантії: вплив на культуру Західної Європи ХIV–ХV ст.

55. Роль канона у художній діяльності середньовічного митця.

56. Народна художня культура Середньовіччя.

57. Християнський художній ідеал і повсякденне життя середньовічної людини.

58. Вплив католицької релігії на розвиток художньої культури Європи.

59. Середньовічний художній образ світу.

60. Ісламське декоративно-ужиткове мистецтво.

61. Взаємодія арабської та західноєвропейської художньої культури.

62. Антична спадщина та її роль у розвитку художньої культури Відродження.

63. Феномен homo universalis у культурі Відродження.

64. Естетичні погляди діячів Високого Відродження.

65. «Північне Відродження» та вплив на його розвиток італійського мистецтва.

66. Місце мистецтва у житті ренесансного суспільства.

67. Католицька церква та ренесансне мистецтво: проблеми взаємодії.

68. Меценатство та італійська художня культура ХV–ХVI ст.

69. Художнє життя Флоренції ХV ст.

70. Мистецтво Венеції ХVI ст.

71. Вплив книгодрукування на розвиток художньої культури Західної Європи.

72. Художня інтелігенція доби Відродження.

73. Художня культура французького Ренесансу.

74. Музична культура італійського Відродження.

75. Культурні зв’язки Німеччини та Італії у добу Відродження.

76. Розквіт музичної культури у XVII-XVIII ст.

77. Художня культура ХVII ст. та традиції Ренесансу.

78. Місце класицизму в художній культурі Франції.

79. Художнє життя Франції в часи революції кінця XVIII ст.

80. Естетичні ідеї доби Просвітництва.

81. Художня промисловість та мистецтво у ХVII–ХVIII ст. Організація худ. освіти.

82. Ідейно–естетична програма Романтизму.

83. Художня культура Франції першої третини ХIХ ст.

84. Суспільне життя та художня культура Франції другої третини ХIХ ст.

85. Художня свідомість та нові види мистецтва другої половини ХIХ ст.

86. Реалістичний напрям у мистецтві ХІХ– початку ХХ ст.

87. «Золоте століття» російської музичної культури.

88. «Срібне століття» російської музичної культури.

89. Авангардні пошуки в російській літературі рубежа ХІХ–ХХ ст.

90. Художня промисловість Європи кінця ХIХ –початку ХХ ст.

91. Проблеми традиції та новаторства в художній культурі ХХ–ХХІ ст.

92. Сюрреалістична інтерпретація світу.

93. Авангардний живопис початку ХХ ст.

94. Елітарна художня культура ХХ ст.

95. Архітектурні новації І половини ХХ ст.

96. Постмодерністська архітектура.

97. Мистецтво кіно в культурі І половини ХХ ст.

98. Кіномистецтво кінця ХХ–початку ХХІ ст.

99. Сучасна медіа-культура.

100. Художній образ світу в культурі постмодернізму.

Методичні вказівки До написання й оформлення курсової роботи

Курсова робота є самостійним навчально-дослідним, навчально-методичним або навчально-практичним проектом студента. Тому вона повинна відповідати вимогам, що пред’являються до наукового дослідження або методичної публікації: мати логічно вибудовану оглядово-теоретичну й коректно здійснену емпіричну частини, бути оформленою відповідно до встановлених норм.

Курсова робота обов’язково містить:

• титульний аркуш,

• зміст,

• вступ,

• основну частину,

• висновки,

• список використаної літератури,

• додатки (у разі необхідності).

Відкривається робота титульним аркушем, де вказується повна назва відомства, академії, факультету, кафедри, тема роботи та її форма (курсова робота), курс, група, прізвище та ініціали студента, науковий ступінь, вчене звання, посада керівника, місце і рік написання.

На наступній сторінці, яка нумерується зверху номером 2, поміщається зміст із точною назвою змісту, вступу, кожного розділу, підрозділу, висновків, списку використаної літератури, додатків і зазначенням початкових сторінок.

У Вступі тезово позначається:

• актуальність роботи, проблема, на вирішення якої вона спрямована,

• огляд використаних джерел та літератури,

• мета і завдання, об’єкт і предмет роботи,

• теоретико-методологічна основа і застосовувалися методики,

• практичне значення курсової роботи,

• структура та обсяг курсової роботи.

Основна частина складається з розділів і підрозділів. Кожен розділ висвітлює окреме питання (проблему), а підрозділ — окрему частину питання. Кожен розділ починається з нової сторінки. Назва розділ включає слово «Розділ», його порядковий номер і саму назву з нового рядка. Заголовок розділу поміщається у середині сторінки. Заголовок розділу виділяється жирним шрифтом.

Наприклад:

Розділ 1 теоретико-метологічні засади роботи

Назва підрозділу друкується з абзацного відступу і відокремлюється від тексту полуторним інтервалом. Номер підрозділу включає номер відповідного розділу. Назва підрозділу виділяється жирним шрифтом.

Наприклад:

2.3. Військово-духова музика в Стародавньому Римі

Основні результати курсової роботи фіксуються у формі висновків. Вони формулюються на підставі всієї виконаної роботи та інтерпретації отриманих результатів. Бажано представляти висновки у вигляді пронумерованого списку.

Після основного тексту роботи, вимоги до якого викладені вище, слід навести список літератури, побудований в алфавітному порядку. Список літератури містить повну назву використаних джерел та їх вихідні дані. У списку літератури повинні бути представлені як базові, що стали класичними в даній області роботи, так і «свіжі» публікації, що відображають сучасний рівень розробки розв’язуваної проблеми. Для написання курсової роботи обов’язково використання 10-15 джерел.

Посилання на літературу, що поміщаються у відповідному списку, повинні містити прізвище автора назву роботи, її вид (текст, електронні ресурси), місце і рік видання роботи, кількість сторінок. У тексті обов’язково повинно міститися посилання на джерело інформації із зазначенням номера джерела у списку літератури і конкретної сторінки. Приклад оформлення посилання — [1, c. 12].

Після списку літератури поміщаються додатки. Вони обов’язково нумеруються і озаглавлюється у відповідності до змісту вміщеного в них матеріалу. Посилання на додаток в основному тексті роботи робиться за допомогою вказівки номера додатка, наприклад - [див. Додаток 1].

У додатки виносяться: тексти і ключі методик; таблиці первинних даних; результати статистичної обробки отриманих даних; об’ємні графіки, гістограми, малюнки та схеми, які виглядали б громіздко в основному тексті роботи. Сторінки з додатками продовжують загальну нумерацію сторінок курсової роботи.

Загальний обсяг курсової роботи не повинен перевищувати 25-30 сторінок для друкованого варіанту.

При друкуванні тексту курсової роботи абзац повинен дорівнювати чотирьом знакам (1,25 см). Береги сторінки: ліве — 3 см., праве — 1,5 см., нижнє — 2 см., верхнє — 2 см до номера сторінки. Текст друкується через 1,5 інтервали.

Якщо текст курсової роботи набирається в текстовому редакторі Microsoft Word, рекомендується використовувати шрифт Times New Roman Cyr, розмір шрифту — 14 пт.

Нумерують курсову роботи арабськими цифрами у правому верхньому куті кожної сторінки. Титульний аркуш курсової роботи не нумерують.

ЗРАЗКИ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ОПИСУ ДЛЯ

СПИСКУ ЛІТЕРАТУРИ

Підручник (монографія) одного автора

1. Яковенко, Н. М. Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI—XVIII ст. [Текст] / Н. М. Яковенко. — К. : Критика, 2002. — 415 с.

2. Лисяк-Рудницький, І. Проти Росії чи проти радянської системи? [Текст] / І. Лисяк-Рудницький // Історичні есе : в 2 т. / І. Лисяк-Рудницький. — К.: Основи , 1994. — Т. 2. — С. 305–318.

Підручник (монографія) двох-трьох авторів

3. Горський, В. С. Історія української філософії [Текст] : підручник / В. С. Горський, К. В. Кислюк. — К. : Либідь, 2004. — 488 с.

Підручник (монографія) більш ніж чотирьох авторів

4. Українська історіографія на зламі ХХ і ХХІ ст. : здобутки і проблеми : монографія [Текст] / під ред. Л. Зашкільняка. — Л .: Львів. нац. ун-т, 2004. — 406 с.

Книга, перекладена з іноземної мови

5. Уайт, Х. Метаистория: Историческое воображение в Европе ХІХ века [Текст] / Х. Уайт ; пер. с англ. С. Іванов. — Екатеринбург : Изд-во Екатеринбург. ун-та, 2002. — 206 с.

Стаття з періодики

6. Толочко, П. Назва «Україна» в південноруських літописах і актових документах [Текст] / П. Толочко // Київська старовина. –– 1994. –– № 3. –– С. 2–9.

Електронні ресурси

7. Бурдье, П. Люди с историями, люди без историй [Электронный ресурс] / Пьер Бурдье, Роже Шартье // Новое литературное обозрение. — 2003. — №60. — Режим доступа: http: // www.magazines.russ.ru/nlo/2003/60/shart.html. — Загл. с экрана.

8. Филатов, В. П. Два типи філософії історії [Електронний ресурс] / В. П. Филатов. — Режим доступу: http: // www.rsuh.ru. — Назва з екрана.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСОВИХ РОБІТ