Одеський національний медичний університет

Кафедра загальної та клінічної епідеміології та біобезпеки

Методична розробка

практичного заняття для студентів 3 курсу медичних факультетів

з теми:“ Післявакцинальні реакції. Загальні, місцеві. Клінічні форми. Особливості діагностики ПВУ, критерії диф. діагностики. Лікування післявакцинальної патології та екстрених станів. Профілактика ПВП. Моніторинг ПВУ та ПВР. ”

Затверджено

на методичній нараді кафедри

“25” травня 2012 р.

Протокол № 1

Зав. кафедрою___________ М.І. Голубятников

Одеса – 2012 р.

Методична розробка до практичного заняття на тему:

“ Післявакцинальні реакції. Загальні, місцеві. Клінічні форми. Особливості діагностики ПВУ, критерії диф. діагностики. Лікування післявакцинальної патології та екстрених станів. Профілактика ПВП. Моніторинг ПВУ та ПВР.”

І. Актуальність теми.

Вакцинація - спосіб створення активного імунітету за допомогою вакцин. Поняття «вакцинація» і «імунізація» дуже подібні, але не ідентичні. Імунізація передбачає можливість створення не тільки активного, але й пасивного імунітету, який може бути створений за допомогою введення готових антитіл або перенесення імунокомпетнтних клітин.

Ефективність вакцинації проти багатьох інфекцій доведена багаторічним світовим досвідом. Тріумфом вакцинації стала ерадикація натуральної віспи у всьому світі.

В Україні щорічно вакцинується близько десяти мільйонів людей і, в першу чергу, діти. Завдяки щепленням показники захворюваності та смертності знизилися в сотні разів.

Імунізація населення з метою створення імунітету проти інфекцій дозволила попередити їх розвиток у багатьох людей. У зв'язку з цим вивчення методів вакцинації і застосування антисироваток є важливим завданням клінічного імунолога. Разом з тим, широке застосування иммунотропных препаратів привело до появи побічних реакцій і ускладнень, при проведенні імунотерапії, що збільшило необхідність імунологічного обстеження і моніторингу контингенту того, що піддається вакцинації. У зв'язку з цим значно зросла роль лікаря-імунолога у визначенні видів вакцин і індивідуальних термінів проведення щеплень при відхиленнях у функціонуванні імунної системи. Погіршення екологічної обстановки в місцях мешкання міського і сільського населення зажадало розробки методів иммунореабилитауции населення.

2. Навчальна мета.

Студент повинен знати :

1. основи законодавства про охорону здоров'я, основні директивні документи (накази, інструкції) з організації та проведення специфічної імунопрофілактики.

2. календар профілактичних щеплень;

3. принципи планування щеплень;

4. післявакцинальні реакції (загальні, місцеві).

5. клінічні форми.

6. особливості діагностики ПВУ, критерії диф. діагностики.

7. лікування післявакцинальної патології та екстрених станів.

8. профілактика ПВП.

9. моніторинг ПВУ та ПВР.

10. Інструкцію щодо організації епідеміологічного нагляду за несприятливими подіями після імунізації при застосуванні вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного.

.

Студент повинен вміти :

• організувати проведення профілактичних щеплень відповідно до Календаря щеплень та діючих схем імунізації;

• скласти обсяг профілактичних щеплень на рік;

• заповнити журнал і карту профілактичних щеплень;

• відрізняти післявакцинальні реакції та ускладнення;

• проводити діагностику ПВУ;

• проводити профілактику ПВП;

• проводити моніторинг ПВУ та ПВР.

• Заповнювати відповідну документацію про випадок ПВУ чи ПВР ,проводити оперативне розслідування.

з