Неплатоспроможність

Неплатоспроможність – це нездатність СПД виконати грошові зобов»язання перед кредиторами, у т.ч. за заробітною платою після настання встановленого терміна їх оплати, а також виконати зобов»язання з оплати податків і зборів (обов»язкових платежів) не інакше, як через відновленя платоспроможності.

На практиці розрізняють абсолютну та відносну неплатоспроможність.

Неплатоспроможність може бути викликана відсутністю або нестачею коштів, якими може розпоряджатися боржник на момент настання строку виконання грошового зобов»язання, але такі кошти у боржника наявні, оскільки він, будучи кредитором в інших правовідносинах, в майбутньому отримає задоволення своїх вимог.

Коли боржник є неплатоспроможним і при складанні балансу його майна виявляється перевищення активу над пасивом, такий стан називають відносною неплатоспроможністю. Проблема її вирішення є питанням часу та можливістю застосування до такого боржника заходів примусового стягнення. При настанні такого стану кредитори реалізовують свої майнові права через виконавче провадження, оминаючи інститут банкрутства.

Баланс (П(С)БО 1)- звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал. Має форму таблиці, яка складається з двох частин активу і пасиву. Оскільки актив і пасив балансу відображають ті самі кошти, підсумки їх мають дорівнювати одне одному. Активи (Assets) - Усе чим володіє підприємство (готівка, дебіторська заборгованість, обладнанння та майно підприємства). Існує три види активів: 1) оборотні фонди - готівка та кошти, які можуть бути досить швидко трансформовані в готівку (як правило, протягом року); 2) основні фонди з довгим терміном служби, що використовуються підприємством при виробництві товарів і послуг (наприклад, будівлі, споруди, земля, обладнання); 3) інші активи, які включають такі нематеріальні активи, як патенти і торгові знаки (що не мають натурально-речової форми, але цінні для підприємства), капіталовкладення в інші компанії або довготермінові цінні папери, "витрати майбутніх періодів" і різні інші активи (в залежності від профілю того чи іншого підприємства).

Інакше складається, коли в майні боржника пасив перевищує актив, і боржник при звичайному веденні справ все ж нездатний погасити зобов»язання, строк оплати яких настав. Це означає, що боржник фактично дійшов до стану абсолютної неплатоспроможності. Таким чином,

абсолютна неплатоспроможність полягає в неможливості боржника у зв»язку із повним розвалом фінансового становища сплатити борги кредиторам, минаючи судові процедури банкрутства.

Як вбачається із ст..1 Закону, стан банкрутства залежить від фінансової неспроможність, яка, в свою чергу, прямо пов»язана із станом неплатоспроможності.

Тобто вбачається, що при настанні абсолютної неплатоспроможності боржника, яка встановлюється судом, боржник стає фінансово неспроможним і підпадає під дію інституту банкрутства із відповідними наслідками.