
- •6.1.1. Поняття невизначеного інтеграла
- •6.1.2. Основні властивості невизначеного інтеграла
- •Закінчення табл.
- •Робоча формула
- •Узагальнена формула інтегрування частинами:
- •1. Інтегрування основних простих дробів
- •Стислі відомості про алгебраїчні рівняння
- •Тотожна рівність двох многочленів
- •Розклад многочлена з дійсними коефіцієнтами
- •6. Розклад правильного раціонального дробу на найпростіші
- •6.1.7. Інтегрування раціональних дробів: інший підхід
- •Властивості раціональних функцій
- •6.1.8. Інтегрування ірраціональних виразів
- •6.1.9. Біноміальний диференціал
- •6.1.10. Інтегрування тригонометричних виразів
6.1.7. Інтегрування раціональних дробів: інший підхід
Найпростішим класом функцій, інтеграли від яких подаються елементарними функціями, є клас раціональних функцій.
Будь-яку раціональну функцію можна подати у вигляді раціонального дробу, тобто як відношення двох многочленів:
(14)
Властивості раціональних функцій
Сума (різниця) раціональних функцій є раціональна функція.
Добуток (частка) раціональних функцій є раціональна функція.
Раціональна функція від аргументу, який є раціональною функцією, є раціональною функцією.
Не
обмежуючи загальності, припустимо, що
многочлени
і
не мають спільних коренів.
Означення.
Якщо степінь многочлена чисельника
нижчий за степінь многочлена знаменника,
дріб (14) називається правильним
,
у противному разі дріб називається
неправильним
.
Якщо дріб неправильний, то, поділивши чисельник на знаменник (за правилом ділення многочленів), можна подати цей дріб у вигляді суми многочлена і правильного дробу.
(15)
Неправильний дріб |
Многочлен |
Правильний дріб |
Н
еправильний
раціональний дріб
можна подати за формулою (15):
–
,
–
Тому
Інтегрування многочленів не становить труднощів, а тому головне — зінтегрувати правильні раціональні дроби.
Як уже відомо, будь-який раціональний дріб можна подати у вигляді суми найпростіших дробів:
1)
3)
2)
4)
Доведемо це твердження.
1.
Нехай
—
корінь
многочлена
кратності
.
Тоді
,
де
— многочлен, який ділиться на
,
і тому
Рівність
(16)
справджується для будь-якого А. Із (16) маємо:
.
Візьмемо
число А
таке, щоб чисельник другого дробу правої
частини ділився на
.
Дістанемо рівняння:
(17)
Із
(17) знаходимо
Визначивши А, скоротимо другий дріб і, узявши
,
дістанемо
.
Степінь
чисельника
буде нижчим за степінь знаменника,
оскільки степінь
нижчий за степінь
Якщо
,
то з другим дробом діємо так, як із даним:
,
де
— многочлен степеня, нижчого за степінь
.
У
дробу
знаменник уже не має кореня
.
Якщо
є коренем кратності
многочлена
,
а отже, і многочлена
,
то дріб
можна розкласти так само, як і даний
дріб. Якщо
— корені кратності відповідно
,
то, виконуючи й далі описаний щойно
розклад, остаточно дістаємо:
(18)
Формула (18) є формулою розкладу правильного дробу на найпростіші.
2.
Нехай
— прості корені многочлена
тоді формула (18) записується у вигляді
(19)
Сталі А, В, …, К визначаються розглянутим раніше способом. Беручи
, (20)
знаходимо
.
Диференціюючи рівняння (20), маємо:
(21)
При
із (21) випливає
,
тому
(22)
Далі маємо:
(23)
Формули
(22), (23) зручніші для обчислення коефіцієнтів,
оскільки похідну від
утворювати легше, ніж частки від ділення
Якщо
то
а тому
(24)
Аналогічно знаходимо:
(25)
Підставляючи вирази (24), (25) у формулу (19) і домножуючи на , маємо:
(26)
Формула (26) відома під назвою інтерполяційної формули Лагранжа.
Диференціальне числення дає зручні засоби для визначення чисельників частинних дробів і в разі кратних коренів функції .
Помноживши обидві частини рівняння
,
де
,
на
,
дістанемо:
(27)
Якщо
в рівнянні (27) узяти
,
то права частина зведеться до А,
а в лівій частині утвориться вираз
або вираз виду
,
границю якого можна знайти за відомими
правилами. Якщо попередньо продиференціювати
це рівняння, а потім узяти
,
то права частина зведеться до
,
а ліва частина дасть вираз цього
коефіцієнта у двох різних формах, і т.
д.
Можна
також помітити, що наведене рівняння
дає розклад
у вигляді многочлена, розміщеного за
степенями
і доповненого залишковим членом
,
який можна визначити або за формулою
Тейлора або алгебраїчним діленням.
З ауваження. Усе, щойно сказане, справджується й для випадку, коли коефіцієнти многочлена комплексні. Але якщо коефіцієнти многочлена дійсні і він має комплексні корені, то в інтегралі з’являються комплексні вирази, чого бажано уникнути.
Зазначимо,
що коли
— комплексний корінь кратності
многочлена
,
то і спряжене з
комплексне число
буде коренем цього многочлена такої
самої кратності.
3.
Нехай многочлен
має комплексні корені. Тоді обидва члени
і їх інтеграли при
тобто числа
будуть комплексно спряженими, а отже, сума їх дійсна.
При
маємо:
(28)
Беручи
дістаємо в інтегралі (28) вираз
або, за відомими формулами:
що після спрощення зводиться до інтеграла
(29)
Інтеграл (28) можна дістати іншим способом, скориставшись (19). Зводячи дроби до спільного знаменника у виразі (19), дістаємо:
Оскільки
,
маємо (29).
Інтеграл
обчислено в попередньому прикладі.
О
бчислити
,
де
— многочлен степеня, меншого за
.
● За формулою Тейлора маємо:
.
Звідси
,
а тому
(30)
(31)
Розклад дробу на найпростіші можна дістати також за теоремою, яку наводимо без доведення.
Теорема 2.6.
Раціональний дріб
в якому
— взаємно
прості поліноми степенів
а
— поліном
степеня, нижчого за степінь добутку
,
може бути розкладений на суму двох
дробів:
де
— поліноми степенів, нижчих за степені
відповідних знаменників.