Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Збірник лабораторних робіт з Операційних систем...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
3.72 Mб
Скачать

Лабораторна робота №2

Тема: ”Ознайомлення з можливостями управління та конфігурування операційної системи сімейства Unix ”

Мета роботи:

1. Отримання практичних навиків роботи з операційною системою Linux CentOS1 – ознайомлення з роботою в терміналі, вивчення основних дій при управлінні та конфігуруванні системи.

2. Ознайомлення з системою команд для управління та конфігурування системи, отримання практичних навиків їх використання.

Матеріальне забезпечення занять

1. ЕОМ типу IBM PC.

2. Oпераційна система Linux CentOS.

Короткі теоретичні відомості:

1. Текстовий та графічний режими роботи в Linux.

В операційній системі Linux користувачеві доступні два режими роботи: графічний (GUI) і текстовий (CLI). В текстовому режимі недоступні можливості графічних інтерфейсів: малювання вікон довільної форми і розміру, підтримка мільйонів кольорів, відображення зображень. Всі можливості текстового режиму обмежені набором текстових і псевдографічний символів і кількома десятками базових кольорів. Проте в Linux в текстовому режимі можна виконувати практично будь-які дії в системі (крім тих, які вимагають безпосереднього перегляду зображень). Текстовий режим в Linux – це повнофункціональний спосіб управління системою завдяки інтерфейсу командного рядка. У Linux існує безліч програм, призначених як для роботи в текстовому так і графічному режимі.

Бувають ситуації, коли графічний режим недоступний або непрацездатний (віддалений доступ через мережу, проблеми з підтримкою відеокарти, збої системи та ін.) У таких випадках завжди залишається можливість працювати в текстовому режимі, оскільки його можливості підтримуються безпосередньо графічним обладнанням і не вимагають спеціальних драйверів або налаштування.

Графічний інтерфейс користувача (GUI) можливо більш адаптований для непідготовленого користувача, який, не знаючи принципів роботи операційної системи, може в ньому інтуїтивно так чи інакше освоїтися. Для роботи в режимі командного рядка (CLI) людина повинна спочатку володіти знаннями, як мінімум вміти користуватися довідковою інформацією.

Однак, у CLI можна угледіти одну психологічну перевагу – це відсутність відволікаючих елементів. Людина веде діалог з машиною, при цьому паралельно машина не блимає лампочками десь внизу, не викидає віконця з великою кількістю літер, не заманює погляд барвистими кнопками. Коли ніщо не відволікає від основного завдання, людині легше зосередитися на її вирішенні. І крім того, вона менше втомлюється.

Ще одна перевага командного рядка – більш глибоке розуміння принципів роботи. Натискання на кнопку графічного інтерфейсу чомусь не веде до яскраво вираженої асоціації "дати команду комп'ютеру", на відміну від того, коли користувач вводить команду в bash2.

2. Програмні засоби для конфігурації системи в графічному режимі

Найефективніший спосіб налаштування системи в цілому і окремих служб полягає в редагуванні конфігураційних файлів. Однак, для початківців цей метод не найкращий, оскільки треба мати досить великий обсяг знань з ОС LINUX, щоб правильно відредагувати навіть найпростіші з цих файлів. На щастя, до складу дистрибутива CentOS входять спеціальні програмні засоби для конфігурації системи, що істотно полегшують виконання цих функцій. Найбільш часто вживаною програмою такого типу є linuxconf. Ця програма може працювати як в текстовому, так і в графічному режимі.

На рис.2.1. приводиться вид вікна, яке з'являється при запуску програми linuxconf в графічному режимі. Спочатку праве поле вікна пусте.

Рис.2.1. Основне вікно програми linuxconf

У лівій частині вікна відображається деревовидна структура груп конфігурованих параметрів. Якщо дана група параметрів містить більш дрібні підгрупи, це позначається хрестиком перед назвою групи. Якщо клацнути мишкою по цьому хрестику, то розвернеться список підгруп. Якщо хрестик перед назвою групи відсутній, клікання миші по цій назві призводить до появи в правій частині вікна списку параметрів даної групи. Наприклад, група параметрів User accounts (Рахунки користувачів) виглядає так, як зображено на рис.2.2.

Рис.2.2. Вікно управління рахунками користувачів

За допомогою екранної кнопки Add можна додати нового користувача, а клацнувши мишкою по імені вже існуючого, ви отримаєте можливість змінювати значення окремих параметрів даного користувача (рис.2.3).

Рис.2.3. Вікно зміни параметрів рахунку користувача

Робота з програмою в текстовому режимі відбувається цілком аналогічно, тільки замість мишки для переміщення по групам доводиться користуватися клавіатурою, а, вибравши конкретну групу, треба натиснути клавішу <Enter> для доступу до вікна, в якому можна змінювати значення окремих параметрів.

3.2. Конфігурація системи в консольному режимі

Як зазначалося раніше, користувач може працювати в Linux в двох різних режимах GUI і CLI. Відповідно й налаштування конфігурації та здійснення управління ОС можна виконувати в обох цих режимах.

При роботі в режимі командного рядка використовують певний набір команд, які можуть бути використані при конфігуруванні системи. Розглянемо деякі з них:

hostname

Виводить на екран ім'я локальної машини (машини, на якій ви працюєте). Використовується netconf (для “root”) для зміни цього імені.

arch

Вивести на екран архітектуру комп'ютера

cal 2011

Друкує календар на 2011 рік. Без аргументів виводить календар на поточний місяць

date

Вивести поточну системну дату і час

uptime

Показати поточний час і роботу системи без перезавантаження і виключення;

history | more

Показує останні (1000 або більше) команд, виконаних у командному рядку поточним користувачем. Вираз «| more» дозволяє робити зупинки після кожного заповнення екрану виведенням команди.

lsdev

Інформація про вже встановлені пристрої (в деяких дистрибутивах вимагає доставити пакет procinfo);

lshal

Показати список всіх пристроїв і їх параметрів;

ifconfig

Показати параметри всіх мережевих інтерфейсів

route-n

Виводить на екран таблицю маршрутизації;

netstat-rn

Виводить на екран таблицю маршрутизації;

Завдання для попередньої підготовки.

1. Вивчити відповідний теоретичний матеріал.

2. Опрацювати контрольні запитання.

3. Підготовити звіт.

Хід роботи.

1. Увімкніть комп'ютер з інстальованою ОС Linux CentOS.

2. Виберіть ім'я користувача та пароль для входу в систему.

3. Запустити програму linuxconf, познайомитись з принципами роботи та її основними можливостями (рис.2.1-2.3)

4. Використовуючи команду cd /etc/sysconfig/ розгляньте вміст каталогу, який містить системні файли конфігурацій, рис.2.4.

5. Познайомитись з можливостями конфігурації ОС в текстовому режимі:

5.1.Запустіть термінал Applications Accessories Terminal

Рис.2.4. Вміст каталогу sysconfig/

5.2. Введіть команди, проаналізуйте отримані результати,:

- команда date;

- команда history | more;

- команда hostname;

- команда uptime;

- команда lshal;

- команда route -n4;

- команда lsmod;

- команда netstat -rn.

5.3. Познайомтеся з можливими параметрами команд з п.5.2, користуючись системою довідки використовуючи команди man та --help, рис.2.5).

Рис.2.5. Виклик довідки для команди date

5.4. Наведіть приклади використання команд п.5.2 з різними параметрами

6. Познайомитись з командами завершення роботи комп’ютера:

- команда shutdown;

- команда poweroff;

- команда reboot.

Обробка результатів

1. За результатами роботи оформити звіт.

2. Привести короткий опис виконаних дій.

3. Проаналізувати отримані результати.

Звіт повинен містити:

  • Назва і мета лабораторної роботи.

  • Прилади та обладнання.

  • Завдання та результати роботи.

  • Відповіді на контрольні запитання.

  • Висновки

Контрольні запитання

  1. Скільки активних віртуальних консолей може бути у процесі роботи Linux. Як їх викликати?

  2. Яка віртуальна консоль виконує функцію системної консолі, в якій виводяться повідомлення про події у системі.

  3. Яким чином можна запустити графічний режим вручну використовуючи тільки можливості текстового режиму.

  4. Чи можлива реєстрація в системі Linux декілька разів під одним і тим же системним ім’ям? Які переваги це може надати?

  5. Які параметри можуть мати команди для завершення роботи системи? Наведіть приклади.