Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
LEKTsIYi_AUDIT.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
307.03 Кб
Скачать

Тема 15 аудиторський висновок

1.Сутність, склад і структура аудиторського висновку. Види аудиторських висновків та умови їх надання. Інші підсумкові документи.

2. Оцінка результатів аудиту.

3. Контроль якості роботи аудитора.

  1. Меморандум виправлених аудитором помилок по результатам перевірки. Виконання клієнтом рекомендацій аудитора.

  2. Модифікація аудиторського висновку у випадку невиконання клієнтом рекомендацій аудитора

1. Сутність, склад і структура аудиторського висновку.

Принципи складання аудиторського висновку

Суть, структура та види аудиторських висновків

По закінченні аудиторської перевірки аудитор складає два підсумкові документи: звіт про результати аудиторської перевірки та аудиторський висновок.

Аудиторський звіт

Результати з лаконічним описом виявлених порушень, помилок, відхилень, з оцінкою стану бухгалтерського обліку, достовірності звітності та законності господарських операцій повинні бути пред­ставлені в аудиторському звіті.

Інформація, подана у звіті, повинна бути чіткою, надійною і компетентною, а також незалежною, об'єктив­ною та правдивою. Аудиторський звіт складається в довільній формі, призначений для замовника і його зміст не підлягає оприлюдненню.

Аудиторський висновок

Для користувачів публічної фінансової звітності аудитор готує чіткий висновок про перевірену звітність, відповідність її у всіх суттєвих аспектах інструкціям про порядок складання звітності та принципам обліку, що передбачені Законом України "Про бухгал­терський облік та фінансову звітність в Україні" та Національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Порядок скла­дання висновку регламентується МСА №700 "Формулювання думки та надання звіту щодо фінансової звітності " ,МСА 705 «Модифікація думки незалежного аудитора», МСА№800 "Особливі міркування –аудити фінансової звітності складеної відповідно до концептуальних основ спеціального призначення", МСА 805 «Особливі міркування –аудити окремих фінансових звітів та певних елементів, рахунків або статей фінансового звіту».

За своїм правовим статусом висновок аудитора прирівнюється до висновку експертизи, що призначається у відповідності до процесуального законодавства України.

Структура звіту (аудиторського висновку) включає наступні елементи:

  • заголовок;

  • адресат;

  • вступний параграф;

  • відповідальність управлінського персоналу за фінансові звіти;

  • відповідальність аудитора;

  • аудиторська думка;

  • інші обов’язки стосовно надання висновку;

  • підпис аудитора;

  • дата аудиторського висновку;

  • адреса аудитора.

Звіт (аудиторський висновок) повинен мати заголовок, який би чітко вказував, що це є висновок незалежного аудитора.

Висновок аудитора повинен адресуватись у відповідності до обставин завдання.

Вступний параграф. У вступному параграфі аудиторського висновку вказується суб’єкт господарювання, фінансові звіти якого пройшли аудиторську перевірку, та підтверджується, що фінансові звіти пройшли аудиторську перевірку. У вступному параграфі слід:

  1. вказати назву кожного з фінансових звітів, що складають повний пакет фінансових звітів;

  2. зробити посилання на важливі аспекти облікової політики та інші пояснювальні примітки; та

  3. вказати дату та період, якого стосуються фінансові звіти.

Відповідальність управлінського персоналу за фінансові звіти. Аудитор повинен вказати в своєму висновку, що управлінський персонал несе відповідальність за підготовку достовірне відображення інформації в фінансових звітах у відповідності до застосованої концептуальної основи фінансової звітності, та ця відповідальність стосується:

  1. розробки, впровадження та застосування внутрішнього контролю щодо підготовки та достовірного відображення інформації в фінансових звітах, що не містять суттєвих викривань внаслідок шахрайства або помилок;

  2. вибору та застосування відповідної облікової політики; та

  3. подання облікових оцінок, що є відповідними в даних обставинах.

Відповідальність аудитора. В аудиторському висновку слід вказувати, що відповідальністю аудитора є висловлення думки щодо фінансових звітів на основі результатів аудиторської перевірки.

В аудиторському висновку слід вказувати, що відповідальністю аудитора є висловлення думки щодо фінансових звітів на основі результатів аудиторської перевірки, для протиставлення її відповідальності управлінського персоналу за підготовку та достовірне відображення інформації в фінансових звітах.

В аудиторському висновку слід вказувати, що аудит проводився у відповідності до Міжнародних стандартів аудиту. У висновку слід також пояснити, що ці стандарти вимагають від аудитора дотримання етичних вимог та відповідного планування і виконання аудиту для отримання достатньої впевненості, що фінансові звіти не містять суттєвих викривлень.

В аудиторському висновку слід вказувати, що аудитор вважає, що отримані аудиторські докази є достатньою та відповідною основою для висловлення аудиторської думки.

Підпис аудитора. Аудиторський висновок повинен бути підписаним.

Дата аудиторського висновку. Аудитор датує висновок щодо фінансових звітів датою не раніше, ніж дата, на яку він отримав достатні та відповідні аудиторські докази, на основі яких й буде базуватись його висновок щодо фінансових звітів. До достатніх та відповідних аудиторських доказів належать докази, що було підготовлено повний пакет фінансових звітів суб’єкта господарювання, а особи, які мають на те визнані повноваження, визнали свою відповідальність за них.

Безумовно позитивна (не модифікована) аудиторська думка.

Безумовно позитивний висновок складається у випадках, коли, на думку аудитора, виконані такі умови:

фінансова звітність складена у всіх суттєвих аспектах відповідно до застосованої концептуальної основи фінансової звітності;

аудитор отримав обґрунтовану впевненість щодо відсутності у фінансової звітності в цілому суттєвих викривлень унаслідок шахрайства або помилки;

аудитору надана вся інформація і пояснення, необхідні для цілей аудиту;

інформація цілком достатня для відображення реального стану суб'єкта перевірки;

наявні адекватні дані з усіх питань, суттєвих для достовір­ності й повноти змісту інформації

- фінансова документація складена на основі прийнятої на підприємстві системи бухгалтерського обліку, а сама система задо­вольняє існуючі законодавчі та нормативні вимоги

- звітність складена на основі дійсних облікових даних і не є суперечливою

- звітність складена належним чином за затвердженою формою.

Якщо під час перевірки в аудитора виникли заперечення або сумніви щодо правильності тих чи інших використаних суб'єктами перевірки рішень, але йому представлено переконливі (обгрунтовані на законодавчому та нормативному рівні) докази цих рішень, то у своєму висновку аудитор не зобов'язаний посилатися на ці рішення і така ситуація не змінює безумовності позитивного висновку

Якщо аудитор доходить висновку про необхідність модифікувати аудиторську думку щодо фінансової звітності, то йому слід застосовувати МСА 705 «Модифікація думки незалежного аудитора».

Цей МСА визначає три типи модифікованих думок, а саме:

  • умовно-позитивну;

  • негативну;

  • відмову від висловлення думки.

Умовно-позитивна думка

Висловлюється в разі, якщо аудитор :

  • отримавши достатні і прийнятні аудиторські докази, доходить висновку, що взяті окремо або в сукупності викривлення є суттєвими, проте не всеохоплюючими для фінансової звітності; або

  • не має змоги отримати достатні і прийнятні аудиторські докази для обґрунтування думки, проте доходить висновку, що можливий вплив на фінансову звітність невиявлених викривлень, якщо такі є, може бути суттєвим, проте не всеохоплюючим.

Негативна думка

Аудитор висловлює негативну думку, якщо він, отримавши достатні і прийнятні аудиторські докази, доходить висновку, що викривлення, взяті окремо або в сукупності, є одночасно і суттєвими і всеохоплюючими для фінансової звітності.

Відмова від виснов­ку

виникає у випадку невпевненості чи обмеження масштабу пе­ревірки, які настільки фундаментальні, що аудитор не може при­йти до висновку стосовно фінансових документів в цілому. Ауди­тор обов'язково вказує, з яких причин висновок не може бути складений.

Якщо аудитор дає відмову від надання аудиторського виснов­ку, він говорить про неможливість на підставі наведених аргу­ментів сформулювати висновок про фінансову звітність підприємства.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]