Форми розрахунків у національній валюті

акредитивна

За видами носіїв

Із використанням паперових носіїв

інкасова

вексельна

Із використанням електронних носіїв

розрахунковими чеками

Рис. Класифікація розрахунків у національній валюті

• якщо до банку надійшло одразу кілька розрахункових документів, то при їх виконанні дотримується такий пріоритет (п. 18):

• платіжні вимоги за рішенням суду;

• платежі до бюджету;

• платежі за іншими виконавчими документами;

• всі інші у порядку послідовного надходження.

Згідно з Інструкцією ніхто не має права примусового списання коштів із рахун­ків у банку, в т. ч. податкові органи без виконавчих документів за рішенням суду.

Порядок проведення розрахунків в іноземній валюті регулюється Законом Укра­їни від 19.02.93р. із змінами і доповненнями. При проведенні перевірки необхідно враховувати такі вимоги щодо розрахунків в іноземній валюті.

Виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на її валютні ра­хунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, визначені в кон­трактах, але не пізніше як через 90 календарних днів із дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в ра­зі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Форми розрахунків в іноземній валюті показані на рис. 2. Порядок відображення безготівкових розрахунків у бухгалтерському обліку суб'єктів господарювання регламентується Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських опе­рацій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів Ук­раїни 30.11.99р. № 291, та відповідними Положеннями (стандартами) бухгалтерсь­кого обліку.

Необхідно звернути увагу на таке:

П(с)БО 2 "Баланс" передбачає поділ дебіторської заборгованості на довгостро­кову і поточну. Остання відображається в балансі як чиста реалізаційна вартість та сумнівні борги. Зобов'язання показують окремо поточні й довгострокові. П(с)БО 10 "Дебіторська заборгованість" визначено: поняття сумнівного боргу; порядок ство­рення резерву сумнівних боргів, дано нове поняття безнадійної дебіторської забор­гованості, "щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності".

Порядок списання безнадійної дебіторської заборгованості визначено П(с)БО 16 "Витрати", згідно з п. 20 якого безнадійна дебіторська заборгованість списується на операційні витрати (рахунок 944 "Сумнівні та безнадійні борги"), або за рахунок створеного резерву безнадійних боргів (рахунок 38 "Резерв сумнівних боргів"). Списана дебіторська заборгованість обліковується на позабалансовому субрахунку 071 "Списана дебіторська заборгованість" не менше як три роки із дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового стано­вища боржника.

При вивченні дебіторської заборгованості необхідно звернути увагу, чи відпо­відають суми, подано у звітності як дебіторська заборгованість, встановленим П(с)БО критеріям.