2. Сертифікація продукції та систем якості

Сертифікація — це діяльність з підтвердження відповідності продукції установленим вимогам. Вона здійснюється третьою, незалежною .

Сертифікація базується на таких основних принципах;

— забезпечення державних інтересів підчас оцінки безпеки продукції та вірогідності інформації про її якість;

— добровільність або обов'язковість;

— об'єктивність, тобто незалежність від виготівника і споживача;

— достовірність, тобто використання професійної випробу* вальної бази;

— виключення дискримінації в сертифікації продукції вітчизняних і закордонних виготівників;

— надання виготівликові права вибору органу сертифікації й випробувальної лабораторії;

— установлення відповідальності учасників сертифікації;

— правове і технічне забезпечення, а також багатофункціональність використання результатів сертифікації (сертифікатів і знаків відповідності) виготівником, торгівлею, споживачами, органами нагляду, митницею, страховими організаціями, біржами, аукціонами, арбітражем, судом;

— відкритість інформації про позитивні результати сертифікації або про припинення дії сертифіката;

— розмаїтість форм і методів проведення сертифікації продукції з урахуванням її специфіки, характеру виробництва і споживання.

Організація сертифікації має дві стадії:

— забезпечення та реалізація умов для створення і виробництва продукції, що належить сертифікації;

— організація і проведення сертифікації продукції як підтвердження її відповідності вимогам нормативно-технічної документації.

Правові основи обов'язкової і добровільної сертифікації продукції, послуг та інших об'єктів в Україні регламентуються Законом "Про сертифікацію продукції і послуг", що відповідає міжнародним нормам у цій сфері. Організація і контроль робіт із сертифікації здійснюється Комітетом зі стандартизації, метрології і сертифікації.

Відповідно до цього Закону сертифікат відповідності (далі — сертифікат) — документ, виданий за правилами системи сертифікації для підтвердження відповідності сертифікованої продукції установленим вимогам. Знак відповідності — зареєстрований у встановленому порядку знак, яким за правилами, прийнятими в певній системі сертифікації", підтверджується відповідність маркованої ним продукції визначеним вимогам.

Органи сертифікації — це органи, що здійснюють специфікацію і відповідають за її результати. Але вопи обов'язково мають пройти акредитацію, тобто отримати офіційні повноваження на здійснення діяльності сертифікації.

Заявники — це підприємства, організації, громадяни, що звернулися з заявкою на проведення сертифікації конкретного типу (марки) продукції.

Сертифікаційні центри — це органи, що проводять сертифікацію продукції дуже вузької номенклатури.

Випробувальні лабораторії — це виробничі підрозділи, що безпосередньо проводять випробування, перевірку і зіставлення їхніх результатів.

Відповідно до законодавства про введення обов'язкової сертифікації розроблені і зареєстровані Держстандартом України в державному реєстрі такі галузеві системи сертифікації, як:

— Система сертифікації "ДСТУ". Вона охоплює велику номенклатуру продукції загальнопромислового призначення (машинобудування, медичної техніки, електронної, електротехнічної промисловості і приладобудування, сировинних галузей, засобів інформаційного захисту та іп.). Організовує сертифікацію Держстандарт України;

— Система сертифікації авіаційної техніки й об'єктів цивільної авіації. Організовує сертифікацію Міждержавний авіаційний комітет;

—- Система сертифікації на повітряному транспорті України. Організовує сертифікацію відповідне міністерство;

— Система сертифікації "Електрозв'язок". Організовує сертифікацію Міністерство транспорту та зв'язку України;

— Система обов'язкової сертифікації з екологічних вимог. Організовує сертифікацію Держкомекології України.

Останнім часом здійснюється діяльність з обов'язкової сертифікації послуг з:

— ремонту і технічного обслуговування побутової радіоелектронної апаратури, електропобутових машин і приладів;

— технічного обслуговування і ремонту автотранспортних засобів;

— хімічного чищення і фарбування;

— туристичних послуг і послуг готелів;

— послуг суспільного харчування;

— перевезення пасажирів автомобільним транспортом.

З метою визнання українських сертифікатів і подолання бар'єрів у торгівлі Україна почала застосовувати кілька міжнародних систем сертифікації, наприклад, у такі як:

— Система випробувань електроустаткування на відповідність стандартам безпеки (МЕК);

— Система сертифікації легкових, вантажних автомобілів, автобусів та інших транспортних засобів (ЄКК 00Н);

— Система сертифікації ручної вогнепальної зброї і патронів;

— Система сертифікації виробів електронної техніки (МЕК);

— Міжнародна система сертифікації метрологічного устаткування і приладів та ін.

Ефективність сертифікації складається з таких напрямів.

1. Участь України в міжнародних системах сертифікації, що забезпечує:

— доступ на закордонний ринок автомобілів виробів електротехніки електронних компонентів, цивільної авіації, засобів виміру, зброї цивільного призначення і патронів;

- виключення валютних витрат на повторні випробування і сертифікацію за кордоном;

— зниження загальних витрат на випробування і сертифікацію.

2. Запобігання надходженню на споживчий ринок небезпечної продукції.

3. Визначення стратегії розвитку торговельних відносин із закордонними країнами на основі використання даних сертифікації.

4. Діяльність із забезпечення безпеки продукції.

5. Надання державної підтримки організаціям — експортерам товарів і послуг.

Зразкова програма робіт з доведення діючої на підприємстві системи якості до рівня відповідності вимогам Міжнародних стандартів ISO серії 9000 може здійснюватися у кілька етапів.

I етап. Організація робіт з удосконалення діючої па підприємстві системи якості.

Завдання цього етапу полягає в забезпеченні найбільш повної й ефективної взаємодії усіх виконавців і співвиконавців, залучених до робіт зі створення і впровадження системи якості на підприємстві. Організаційні роботи включають такі основні заходи:

— формування організаційної структури системи якості на час її розробки, впровадження і функціонування;

— формування попередньої моделі системи якості і методичних підходів її реалізації;

— видання наказу про розробку і виконання Програми;

— розробка і затвердження календарного плану робіт;

— розробка і затвердження політики підприємства у сфері якості;

— вивчення теорії і передового досвіду з керування якістю;

— розподіл повноважень і відповідальності між підрозділами підприємства за якість продукції за компонентами системи якості;

— комплектування вихідних даних для проведення перед-проектного аналізу;

— розробка методичних документів системи якості, що належать до цього етапу.

II етап. Обстеження виробництва конкретної продукції й аналіз нормативно-технічної документації якості.

Завдання цього етапу полягає у визначенні фактичної реалізації завдань системи якості на основі виконання вимог Міжнародних стандартів ISO серії 9000, а також у виявленні проблемних місць під час виробництва продукції і встановлення ступеня їхнього впливу на стабільність якості певної продукції. Обстеження стану виробництва передбачає:

— розробку методичних матеріалів;

— аналіз і оцінку стану елементів виробництва технологічним ланцюжком виготовлення продукції;

— аналіз і оцінку відповідності фактичних результатів у сфері якості політиці підприємства з керування якістю і вимогам до якості продукції на етапах її життєвого циклу.

Порівняльний аналіз нормативно-технічної документації системи якості включає: розробку методичних матеріалів; експертизу нормативно-технічної документації підприємства щодо діючої системи якості; оцінку фактичної реалізації завдань з підвищення якості на основі виконання вимог Міжнародних стандартів ISO серії 9000.

За результатами обстеження виробництва й аналізу нормативно-технічної документації розробляється технічний звіт з висновками і пропозиціями. Завершується етап формуванням комплексної програми з удосконалювання діючої системи якості щодо виробництва конкретної продукції на основі вимог Міжнародних стандартів ISO серії 9000.

III етап. Розробка елементів системи якості.

Цей етап передбачає формування документальної частини системи якості і включає виконання таких робіт:

— розробка методичних документів відповідно до затвердженої програми;

— розробка проекту основного документа системи якості "Посібник з якості";

— розробка вихідних матеріалів до системи якості;

— підготовка, узгодження і затвердження технічних завдань на розробку документів системи якості;

— розробка цільової науково-технічної програми забезпечення якості продукції;

— розробка документів системи якості відповідно до затвердженої програми;

— надання науково-методичної допомоги фахівцям підприємства, що розробляють документи системи якості;

— експертиза документів системи якості;

— допрацювання документів системи якості, їхнє узгодження і затвердження.

IV етап. Практичне відпрацьовування елементів системи якості.

Завданням цього етапу є організація робіт із упровадження документів системи якості і створення необхідних (з погляду системи якості) передумов стабільного виготовлення продукції відповідно до установлених вимог. Практичне відпрацьовування елементів системи якості включає такі роботи:

— проведення навчально-практичних занять з питань впровадження у виробництво окремих документів системи;

— впровадження у виробництво елементів системи;

— апробація у виробництві документів системи;

— реалізація першочергових заходів цільової науково-технічної програми забезпечення якості продукції;

— підготовка заводських експертів-аудиторів з внутрішнього аудиту системи якості.

V етап. Підготовка системи якості до сертифікації.

Заключним етапом робіт зі створення системи якості на основі Міжнародних стандартів ISO серії 9000 є її сертифікація на відповідність вимогам однієї з трьох моделей системи: ISO:9001, ISO:9002, ISO:9003. Підготовка системи якості до сертифікації передбачає:

— розробку запитальника (з урахуванням специфіки виробництва конкретної продукції) для оцінки готовності системи якості;

— поелементну перевірку відповідності розробленої системи якості вимогам Міжнародних стандартів ISO:9000 на основі запитальника;

— внутрішній аудит системи якості;

— оцінку результатів внутрішнього аудита системи якості і підготовку рекомендацій з допрацювання окремих елементів розробленої системи якості відповідно до вимог Міжнародних стандартів ISO:9001—94 (ISO:9002, ISO:9003);

— допрацювання системи якості (внесення відповідних змін у документи системи);

— ухвалення рішення про строки проведення сертифікації (подача заявки на проведення сертифікації);

— подання системи якості до сертифікації.

Нині є досить актуальним сертифікаційний супровід проектів виробничо-технлогічних комплексів їхнього створення і реструктуризації. Ідея сертифікаційного супроводу досить проста, зміст якої полягає в тому, що роботою із сертифікації продукції варто займатися заздалегідь, з початку її розробки, а не коли, наприклад, продукція просувається на ринок і строково потрібен сертифікат на неї. Після того, як визначилися основні параметри майбутньої продукції, майбутнього об'єкта і прийняте рішення про початок його виготовлення, потрібно скласти план-графік проведення всього комплексу робіт із сертифікації проекту, виробничо-технологічного комплексу, пуско-налагоджувальних робіт, персоналу та ін.