5. Система права соціального забезпечення

Система права соціального забезпечення – поділ правових норм, який дозволяє наглядно побачити окремі елементи галузі в їх єдності, тобто сукупність норм, інститутів, підінститутів, які регулюють соціальне забезпечення і в цілому складають складну систему права соціального забезпечення.

В структурі НПА, які регулюють відносини по соціальному забезпеченню, роз приділяються:

• Державне забезпечення і надання соціальних послуг окремим категоріям громадян за рахунок державного бюджету

• Соціальна допомога та соціальна підтримка непрацездатних громадян за рахунок державного або місцевого бюджетів

Організаційно-правові види соціального забезпечення:

• Загальнообов’язкове державне соціальне страхування – один із механізмів реалізації конституційного права на соціальне забезпечення. Це є важливим інститутом. Завданням якого є підтримка добробуту громадян та їх сімей в окреслених законом випадках.

• Державне забезпечення

• Соціальна допомога

Види страхування:

• Пенсійне

• У зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими похованням

• Медичне

• Від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності

• На випадок безробіття

Ознаки соціального страхування:

• Фінансування за рахунок обов’язкових страхових внесків, які солідарно сплачуть роботодавці і працівники при можливій участі держави у формі додаткових страхових внесків або дотацій за рахунок загальних податків

• Обов’язкова участь усіх громадян (за деякими винятками, передбаченими законодавством)

• Забезпечення працівників у всіх випадках втрати ними працездатності або в разі втрати заробітку в період безробіття

• Розмір внесків і допомоги часто залежить від того, скільки застрахований працівник заробляє або заробляв до моменту настання соціального ризику

• Страхування від трудового каліцтва, а також професійного захворювання фінансується цілком за рахунок роботодавця при можливій участі держави за рахунок податків

• Акумулювання внесків у спеціальних фондах за рахунок яких виплачуються допомоги і здійснюється підтримка

• Особисті права на соціальне забезпечення, отримання допомоги, які визначені законодавством гарантуються наявністю обліку страхових внесків без перевірки доходів або при потребі застрахованої особи

Засади здійснення соціального страхування:

• Обов’язковість соціального страхування для всіх працюючих за наймом

• Забезпечення осіб, які працюють самостійно тільки тими його видами у фінансуванні яких вони беруть безпосередню участь

• Надання можливості додаткового добровільного страхування в системі загальнообов’язкового соціального страхування з мето одержання додаткового матеріального забезпечення

• Рівноправність усіх застрахованих осіб стосовно зобов’язань по фінансуванню витрат і одержаних в результаті прав і гарантій

ТЕМА: ПРИНЦИПИ, ПРАВОВІДНОСИНИ, ДЖЕРЕЛА ПРАВА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1. Принципи права соціального забезпечення

Критерієм самостійності галузі права є наявність не лише предмета і методу правового регулювання, але і специфічних галузевих принципів, які об’єднують окремі норми в систему галузі, виражають сутність норм даної галузі, розмежовують положення суб’єктів права і його права та обов’язки.

Принципи права – основні начала, вихідні ідеї, що характеризуються універсальністю, загальною значимістю, вищою імперативністю і відображають найважливіші положення права.

Ознаки принципів права – ознаки, які властиві праву в цілому.

Ознаки принципів права:

• Загальні:

  • Нормативність

  • Об’єктивна обумовленість

  • Фіксація у зовнішніх формах права

  • Забезпеченість

• Спеціальні (специфічні):

  • Сконцентрованість

  • Високий рівень абстрагування

  • Внутрішня єдність

  • Імперативність

  • Стабільність

  • Зворотна дія в часі

Принципи:

• Загальноправові

• Міжгалузеві

• Внутрішньоправові (галузеві)

• Принципи окремих інститутів

Тучкова

Принципи (Тучкова):

• Всезагальність соціального забезпечення: розповсюджується а всіх застрахованих осіб. Законодавець не передбачає обмеження в праві на отримання тих чи інших видів забезпечення, а тільки встановлює умови при яких вони надаються

• Здійснення соціального забезпечення за рахунок як страхових внесків, так і бюджетних коштів: гарантується системою обов’язкового соціального страхування. Обов’язкове соціальне страхування – це основний організаційно-правовий і фінансовий механізм, за посередництвом якого відбувається перерозподіл суспільних доходів на користь непрацездатної частини суспільства. Включає в себе пенсійне, медичне страхування

• Диференціація видів, умов і рівень забезпечення у залежності від трудового вкладу, причини необхідності надання соціального забезпечення та інших соціально значущих факторів: розкривається через правові норми, які встановлюють види соціального забезпечення, у мови виплати та їх розміри. Критерії диференціації мають об’єктивний характер (природо-кліматичні умови, шкідливі, важкі умови праці, особливі умови праці) і суб’єктивний характер (фізіологічні особливості, стан здоров’я, рівень непрацездатності особи)

• Обов’язок держави – гарантування рівня соціального забезпечення не нижче прожиткового мінімуму: пенсії, допомоги, компенсаційні виплати, різноманітні види соціального обслуговування повинні підтримувати рівень життя тих, хто потребує соціальної допомоги, не нижче встановленого законодавством прожиткового мінімуму

• Гарантованість соціальної допомоги у випадках, коли людини потребує її в силу обставин, які визнані соціально значущими: до числа підстав, які визнаються державою соціально значущими і такими, що тягнуть за собою її обов’язок надати соціальну допомогу, відносяться події, які можуть супроводжувати людини протягом всього її життя (досягнення певного віку, втрата працездатності тимчасово або постійну, повністю чи частково, втрата годувальника, тривала професійна діяльність в окремих сферах, вагітність та пологи, наявність дітей в сім’ї, потреба в медичній допомозі та лікуванні, потреба у сторонньому догляді, засобах пересування, вимушене переселення, смерть близьких тощо). Такі підстави виконують роль юридичних фактів, які тягнуть за собою визначені правові наслідки, пов’язані з виникненням права на той чи інший вид забезпечення

• Різноманітність видів соціального забезпечення: у випадку настання того чи іншого соціального ризику держава надає допомогу та соціальну підтримку сукупністю різноманітних способів (способи: грошова виплата, соціальна послуга тощо)

• Участь громадських об’єднань, які представляють інтереси громадян у розробці, прийнятті і здійсненні рішень по питаннях соціального забезпечення і захисту їх прав: загальноправовий принцип про право кожного на об’єднання для захисту своїх інтересів і гарантованості свободи діяльності суспільних об’єднань громадян.

Принципи (Пилипенко ):

• Принцип залежності права на соціальне забезпечення від соціального ризику. Цей принцип лежить в основі визначення сфери правового регулювання, а також вказує на підставу виникнення в особи права на соціальне забезпечення