Ойген Бем-Баверк

(1851 − 1919)

Професор політекономії Віденського

університету.

Основний твір − „Основи теорiї цiнностi господарських благ” (1884).

Методологія досліджень. Дослідник робить спробу пояснити процес ціноутворення на основі теорії потреб, суб’єктивних оцінок матеріальних благ учасниками обміну. Застосовує для пояснення економічних явищ психологічні аспекти аналізу, крайній суб’єктивізм, дуалізм і раціоналізм.

Теорія цінності. Цінність, на думку Бем-Баверка, – це те значення певного блага, яке йому надає людина своїм суб’єктивним ставленням. Цінність вимірюється граничною корисністю. Загальна корисність виступає сумою індивідуальних оцінок окремих частин блага.

Теорія ціни. Ціни на ринку встановлюються внаслідок взаємодії інтересів продавців і покупців. Споживач оцінює граничну корисність товару і встановлює максимальну межу зміни ціни. Нижня, мінімальна межа ціни зумовлюється суб’єктивною оцінкою корисності даного товару продавцем. Тому ціни коливаються у встановлених межах і визначаються в кінці кінців як рівнодійна величина суб’єктивних оцінок.

Теорія виробничих благ. Виробничі блага своєї цінності не мають, оскільки прямо не задовольняють потреби людини. Тому витрати виробництва не дають цінність своїм продуктам, оскільки мають похідний характер, а, навпаки, отримують цінність від кінцевої продукції.

Теорія процента. Учений формулює таку закономірність: благо, яким індивід користується сьогодні, не рівноцінне тому благу, яким він буде користуватися у майбутньому, тобто цінність теперішніх благ завжди більша від цінності таких благ у майбутньому.

Це пов’язано зтакими психологічними ознаками людської натури:

1. Людям властива оптимістична позиція: вони, як правило, мають надію на покращення свого життя у майбутньому і тому майбутні блага оцінюють нижче, ніж блага теперішні.

2. Люди часто недооцінюють свої майбутні потреби, оскільки не відчувають так гостро їх невідкладність, порівняно з теперішніми.

3. Люди прагнуть до “обхідного” (основаного на непрямих методах) виробництва в даний момент, ніж до безпосереднього виробництва у майбутньому. Непрямі методи виробництва роблять його більш тривалим, тому що пов’язані із стадіями проміжного характеру, які необхідно пройти до моменту створення готової продукції. І чим більш тривалий період виробництва, тим більше кінцевої продукції виробляється. Саме тому майбутні блага, вироблені більш продуктивними “обхідними” методами, мають більш низьку цінність.

Отже, робить висновок Бем-Баверк, процент виникає унаслідок впливу фактора часу на цінність благ. Люди обмінюють певну суму майбутніх зобов’язань на меншу суму грошей, оскільки ті споживчі блага, які можна придбати за ці гроші сьогодні, вони цінують так само, як і їх більшу кількість у майбутньому.

8.1.2. Американська школа маржиналізму

Американська школа поширює принцип граничного аналiзу на ринки ресурсів i створює теорiю граничної продуктивності факторів виробництва. Найбільш видатним представником американського маржиналізму був Дж. Б. Кларк.