1.4. Підрахунок тепловтрат приміщень.

Тепловтрати приміщення складається із основних і додаткових тепловтрат

Основні тепловтрати – це тепловтрати через окремі захищення: через стіну через вікно , через двері , через підлогове перекриття , через горищне перекриття

Тепловтрати через окремі захищення підраховують за формулою :

,Вт

де , К - коефіцієнт теплопередачі захисних конструкцій

К=1/R_заг, Вт/(м²ºC)

R_заг – загальний опір теплопередачі захищень м? ?С/Вт ;

F - розрахункова площа захищень м ;

t_в - розрахункова температура повітря в приміщенні, ?С

t_з - розрахункова температура зовнішнього повітря для холодного періоду року (при розрахунку тепловтрат, приймається температура найбільш холодної п’ятиденки з коефіцієнтом забезпеченості 0.92);

n – коефіцієнт який приймається в залежності від положення зовнішньої поверхні захищення по відношенню до зовнішнього повітря;

β – коефіцієнт, що враховує додаткові втрати тепла через захищення.

(додаткові втрати тепла враховують, як процентні додачі до основних тепловтрат). Даний коефіцієнт враховує збільшення тепловтрат через окремі зовнішні захищення при обдуванні їх вітром у січні зі швидкістю понад 4,5м/с і повторюваністю по румбах 15% і більше.

При швидкості вітру відповідного напрямку до 5м/с коефіцієнт β приймається 0,05; при швидкості вітру 5м/с і більше – 0,1. Коефіцієнт β вводиться для всіх зовнішніх вертикальних і похилих (вертикальна проекція) захищень житлових, адміністративних та промислових будинків.

Для м. Луцьк β=0,1 для орієнтації на Пн.Зх. та Зх. ; β=0,05 для орієнтації на Пд.

Найвагомішу частку додаткових тепловтрат становлять втрати тепла на нагрівання інфільтраційного повітря :

де , - витрата повітря , що видаляється системою природної витяжної вентиляції і не компенсованої підігрітим припливним повітрям ; для готельних

номерів (як для житлових будинків) – питома нормативна витрата 3м³/год

повітря на 1 м² площі житлового приміщення , або ж однократний повітрообмін приміщення ;

- густина внутрішнього повітря ,

кг / м³

- питома теплоємність повітря , =1 кДж / (кг · ˚С) ;

- розрахункова температура внутрішнього повітря , +20˚С ;

- розрахункова температура зовнішнього повітря , -20˚С ;

- коефіцієнт , що враховує вплив зустрічного теплового потоку в конструкціях , рівний 0,8 .

Тепловтрати підраховуються окремо для кожного приміщення, яке опалюється. Підраховані значення тепловтрат заокруглюються до 10 Вт.

2. Опалення

2.1 Вибір систем опалення та типу нагрівальних приладів

З метою економії енергоресурсів проектуємо водяну двотрубну горизонтальну систему опалення з нижньою розводкою, з тупиковим рухом води, тому що вона має ряд наступних переваг:

• забезпечують ширший діапазон регулювання, найбільш гнучким способом регулювання об’єму води є попереднє настроювання термостатичного клапана, що дозволяє зекономити значну кількість теплоти;

• загальна площа нагрівальних приладів і трубопроводів є меншою;

• у двотрубних системах поверхня радіаторів приблизно однакова при однакових теплових навантаженнях у той же час в однотрубних стояках поверхня нагріву збільшується по ходу теплоносія;

• Ці переваги підтверджуються західноєвропейською практикою застосування фактично тільки двотрубних систем .

Використовуємо металопластикові труби Aquatherm . Для опалення приміщення потрібно підібрати нагрівальні прилади, що відповідають санітарно – гігієнічним, архітектурно – будівельним, економічним, теплотехнічним і монтажним вимогам. Всім цим вимогам відповідають сталеві панельні радіатори “ Radik”, з вмонтованими термостатичними вентилями.

Видалення повітря із систем опалення здійснюється через автоматичні розповітрювачі, які розташовані на стояках системи опалення, а також через повітровипускні крани, які встановлені на кожному нагрівальному приладі.

В даній системі опалення передбачено місцеве кількісне регулювання тепловіддачі нагрівальних приладів за допомогою термостатичних вентилів. Які встановлені на кожному нагрівальному приладі, також ведеться комерційний облік спожитого тепла кожною квартирою за допомогою квартирних теплових лічильників M-Cal, котрі встановлені на подаючому трубопроводі.