
- •Полтава – 2013
- •Заняття 3.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •1. Реакція бромування фенолу.
- •Заняття 4.
- •Орієнтовна картка для підготовки до заняття (самостійна позааудиторна робота студентів).
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Заняття 5-6.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •1. Якісна реакція на крохмаль.
- •Заняття 7
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Заняття 8
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Заняття 9-10.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •1. Реакція Вагнера на не насиченість жирів.
- •2. Омилення жиру водно-спиртовим розчином лугу.
- •3. Гідроліз спиртового розчину мила.
- •Заняття 11-12.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Заняття 13.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Заняття 14 - 15.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •1. Взаємодія антипірину та амідопірину з FeCl3.
- •2. Взаємодія антипірину та амідопірину з азотистою кислотою.
- •Заняття 16.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •1. Доведення наявність пуринових основ у гідролізаті нуклеїнових кислот.
- •2. Виявлення пентоз у гідролізаті нуклеїнових кислот.
- •Заняття 17.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Заняття 18.
- •Перелік практичних робіт та завдань для підсумкового контролю з модуля 1.
Алгоритм лабораторної роботи.
1. Оцінити дію на білки сульфату амонію, три хлороцтової кислоти та сульфосаліцилової кислоти. Дати аргументацію.
Хід виконання.
а) До 5 крапель 1%-го розчину яєчного білка додати 20 крапель розчину сульфату амонію (NH4)2SO4. Утворюється осад, розчинний у воді.
б) До 5 крапель 1%-го розчину яєчного білка додати 1 мл три хлороцтової кислоти. Утворюється осад, нерозчинний воді.
в) До 0,5 мл розчину білка додати 0,5 мл 20%-го розчину сульфосаліцилової кислоти. Утворюється осад, нерозчинний воді.
2. Біуретова реакція.
Принцип реакції. Іони міді Сu2+ у лужному середовищі утворюють з пептидними групами (кислотно-амідний або пептидний зв'язок) комплексну сполуку синьо-фіолетового кольору.
Хід виконання.
До 5 крапель 1%-го розчину яєчного білка додати 5 крапель 10%-го розчину NaOH та 2 краплі 1%-го розчину CuSO4. Перемішати і спостерігати синьо-фіолетове забарвлення.
Заняття 14 - 15.
ТЕМА. Класифікація, будова та значення біологічно важливих гетероциклічних сполук.
ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕМИ. Гетероциклічними сполуками є деякі амінокислоти – компоненти білків, вуглеводи, компоненти нуклеїнових кислот, вітаміни та утворені з них ферменти і гормони. Ці сполуки забезпечують обмін речовин в організмі та його регуляцію. Порушення складу та вмісту гетероциклічних сполук в організмі людини супроводжується різними хворобами. Отже, знання будови та обміну гетероциклічних сполук необхідне для профілактики захворювань та обґрунтування лікування.
МЕТА.
1. Пояснювати залежність реакційної здатності гетероциклічних сполук від їх будови, що сприяє їх біосинтезу в організмі та лабораторного синтезу з метою одержання лікарських засобів.
2. Робити висновки щодо біологічної активності гетерофункціональних похідних гетероциклічного ряду за умов особливості їх будови і хімічної поведінки.
ОРІЄНТОВНА КАРТКА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ
(самостійна позааудиторна робота студентів).
Зміст і послідовність дій |
Вказівки до навчальних дій |
1. Класифікація гетеро циклів. |
1.1. У зошит протоколів дослідів записати алгоритм лабораторної роботи. 1.2. Класифікація гетеро циклів: а) за кількістю атомів вуглецю у циклі; б) за кількістю та якістю гетеро атомів. |
2. Характеристика п’ятичленних гетероциклів та їх похідних. |
2.1. Характеристика п’ятичленних гетеро циклів з одним та двома гетероатомами та їх похідних. 2.2. Бензопірол (індол) як складова триптофану та продуктів його перетворення – біологічно активних сполук (триптамін, серотонін). 2.3. Бензопірол як складова токсичних речовин (скатол, індол) і продуктів їх знешкодження. 2.4. Утворення похідних піразолу як лікарських препаратів. |
3. Характеристика шестичленних гетероциклів |
3.1. Шестичленні гетероцикли з одним або двома гетероатомами – основа біологічно активних сполук. 3.2. Шестичленні гетероцикли – компоненти азотистих основ. |