- •Полтава – 2013
- •Заняття 3.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •1. Реакція бромування фенолу.
- •Заняття 4.
- •Орієнтовна картка для підготовки до заняття (самостійна позааудиторна робота студентів).
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Заняття 5-6.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •1. Якісна реакція на крохмаль.
- •Заняття 7
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Заняття 8
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Заняття 9-10.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •1. Реакція Вагнера на не насиченість жирів.
- •2. Омилення жиру водно-спиртовим розчином лугу.
- •3. Гідроліз спиртового розчину мила.
- •Заняття 11-12.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Заняття 13.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Заняття 14 - 15.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •1. Взаємодія антипірину та амідопірину з FeCl3.
- •2. Взаємодія антипірину та амідопірину з азотистою кислотою.
- •Заняття 16.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •1. Доведення наявність пуринових основ у гідролізаті нуклеїнових кислот.
- •2. Виявлення пентоз у гідролізаті нуклеїнових кислот.
- •Заняття 17.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Заняття 18.
- •Перелік практичних робіт та завдань для підсумкового контролю з модуля 1.
3. Гідроліз спиртового розчину мила.
У пробірку помістити крупинку мила, одержаного у досліді № 2, і додати 1 краплю спиртового розчину фенолфталеїну. Почервоніння не спостерігається. Це підтверджує те, що одержане мило – сіль жирних кислот, не містить лугу. У цю ж пробірку додати 5-10 крапель дистильованої води.
Що спостерігається? Пояснити рівнянням реакції.
Заняття 11-12.
ТЕМА. Амінокислотний склад білків та пептидів.
ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕМИ. Структурними компонентами живих клітин є макромолекули, які виконують різноманітні функції (ферменти, гормони та ін.), мономерними одиницями яких є амінокислоти. Біологічні властивості білків визначає їх амінокислотний склад. В білках виявлено 20 амінокислот, які вивільнюються при гідролізі білків. Всі вони являються L-α-амінокислотами.
МЕТА.
1. Інтерпретувати особливості будови а-амінокислот як основи біополімерів – білків, що є структурними компонентами всіх тканин організму.
2. Робити висновки про варіанти перетворень в організмі а-амінокислот та аналізувати залежність утворення з них фізіологічно активних сполук (ФАС) від будови та реакційної здатності.
3. Пояснювати механізм утворення біогенних амінів та їх вплив на фізіологічні функції організму.
4. Уміти аналізувати якісні реакції на а-амінокислоти для визначення амінокислотного складу білків та використовувати біуретову реакцію для кількісного визначення білків.
ОРІЄНТОВНА КАРТКА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ
(самостійна позааудиторна робота студентів).
Зміст і послідовність дій |
Вказівки до навчальних дій |
1. Будова -амінокислот. |
1.1. У зошит протоколів дослідів записати алгоритм лабораторної роботи. 1.2. Написати структурні формули 20 природних -амінокислот як основи біологічних молекул. |
2. Класифікація амінокислот. |
2.1. Пояснити класифікацію амінокислот за будовою вуглецевого радикала. 2.2 Пояснити класифікацію амінокислот за здатністю до синтезу в організмі. 2.3. Пояснити класифікацію амінокислот за полярністю радикала. |
3. Загальні властивості амінокислот. |
3.1. Оптичні властивості амінокислот. 3.2. Хімічні властивості амінокислот як гетеро функціональних сполук: а) утворення функціональних похідних карбонових кислот (солі, складні ефіри, аміди, галоген ангідриди); б) утворення похідних аміногрупи (реакції алкілування, ацилування, утворення солей у реакціях з мінеральними кислотами, основами). 3.3. Кислотно-основні властивості амінокислот. |
4. Хімічні реакції -амінокислот in vivo та in vitro. |
4.1. Написати рівняння реакції декарбоксилування амінокислот з утворенням біогенних амінів (фенілаланін, серин, гістидин, триптофан) та пояснити їх фізіологічні функції. 4.2. Написати схему реакцій дезамінування, трансамінування, гідроксилювання амінокислот та пояснити їх фізіологічну роль. 4.3. Написати схеми рівнянь реакцій утворення амідів глютамінової та аспарагінової кислот і пояснити їх фізіологічне значення.
|
5. Реакції якісного та кількісного визначення -амінокислот. |
5.1. Реакція Ван-Слайка. 5.2. Серенсена. 5.3. Якісні реакції на -амінокислоти. |