73

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Дніпропетровський національний університет

ім. Олеся Гончара

Факультет української й іноземної філології та мистецтвознавства

Кафедра образотворчого мистецтва і дизайну

ДИПЛОМНА РОБОТА

«Лісова пісня»

МОЗАЇКА В ТЕХНІЦІ «Ф’ЮЗІНГ» НА КЕРАМІЧНІЙ ОСНОВІ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Виконавець:

Студентка групи УО-11с

Ткаченко А.Г.

Керівник:

Старший викладач

Грінченко Л.М.

Консультант з охорони праці:

Старший викладач

Петляк О.Г.

Рецензент:

доцент

Егорова Г.В.

Допускається до захисту:

зав. кафедри

доцент

Семешко Е.Г.

2012

Дніпропетровський національний університет

ім. Олеся Гончара

Факультет української та іноземної філології та мистецтвознавства

Кафедра образотворчого мистецтва та дизайну

Спеціальність образотворчого мистецтва

ЗАТВЕРДЖУЮ

Зав. кафедри Семешко Є.Г.

_________________________

«__» _______________200_р.

ЗАВДАННЯ

до дипломної роботи студенту

Ткаченко Аліна Григорівна

1. Тема дипломної роботи: «Лісова пісня» (мозаїка в техніці «Ф’юзінг» на керамічній основі).

Затверджено наказом по університету від «20» березня 2012р. № 22

2. Термін здачі закінченої дипломної роботи: 22 травня 2012р.

3. Вихідні дані про дипломну роботу: Вирішення інтер’єру холлу театру ім. лесі Українки (м. Київ)Ескізи та виконання в матеріалі фрагменту мозаїки «лісова пісня» (ф’юзінг на керамічній основі).

Зміст пояснювальної записки (перелік питань, які належить розробити):аналіз художньої спадщини з теми роботи, історія ф’юзінгу; розробка монументальної композиції, хід роботи; методика викладання предмета дипломної роботи під час навчання; охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях.

5.Перелік матеріалу практичної частини (кількість полотен, графічних аркушів, планшетів, макетів тощо): Ескіз монументальної композиції в техніці мозаїки - 1шт., картон в тоні – 1шт., картон в кольорі – 1шт., фрагмент мозаїки в матеріалі 1 шт., розгортка та прив’язка до інтер’єра – 1 шт.

Дата видачі завдання 20 березня 2012

Керівник Грінченко Л.М.

(особистий підпис) (розшифровка підпису)

Завдання прийняв до

Виконання

Ткаченко А. Г. (особистий підпис) (розшифровка підпису)

Консультант з роботи, із зазначенням розділів роботи, що їх стосується

Розділ	Консультант	Підпис, дата
		Завдання видав	Завдання прийняв
4	Петляк О.Г.

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№	Назва етапів дипломної роботи	Термін виконання	Примітка
1	Ескізилінійно-площинних рішень,виконання	20.03.2012
	Пояснювальної записки, література,вступ,
	1,2 розділи у надрукованому виді
2	Розробка картону. Етапи пошуку засобів	05.04.2012
	композиційного рішення.
3	Головний ескіз у кольорі. Пояснювальна	19.04.2012
	Записка, всі розділи.
4	Закінчений твір у матеріалі. Надрукована	14.05.2012
	пояснювальна записка.

Студент-дипломник Ткаченко А.Г.

Керівник старший викладач Грінченко Л.М.

РЕФЕРАТ

дипломна робота: 73 с., 1 рис., 3 табл., 38 джерел, 4 додатків.

Об’єктом дослідження є: композиція мозаїки в техніці « ф’юзінг» на керамічній основі.

Мета роботи: розробити композицію мозаїки в техніці «ф’юзінг» на тему: «Лісова пісня» Лесі Українки. Ескізи та роботу в матеріалі. Написати пояснювальну записку з рекомендаціями та ходом роботи по даній темі.

Методика (метод) дослідження – історіографічний творчий аналіз мозаїки техніці «ф’юзінг» , опрацювання літературних джерел з історії та розвитку мозаїки в техніки «ф’юзінг».

Одержані висновки: в процесі роботи знайдене рішення композиції мозаїки в техніці «ф’юзінг» на тему: «Лісова пісня» Лесі Українки, розроблені ескізи, картони та виконано фрагмент в матеріалі. Написана пояснювальна записка з рекомендаціями та ходом роботи по даній темі.

Результати досліджень можуть бути застосовані при виробництві композиції мозаїки в техніці «ф’юзінг» на тему: «Лісова пісня» Лесі Українки.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: МОЗАЇКА, ВІТРАЖ, «ЛІСОВА ПІСНЯ» ЛЕСІ УКРАЇНКИ, ТЕХНІКА «Ф’ЮЗІНГ», СКЛО, ПОШУК, ТЕХНОЛОГІЇ.

RESUME

The graduation reserch of the ___ year student _______________________________________

(DNU, (faculty)__________________________. Departament of ________________________

______________) deals with _____________________________________________________

_____________________________________________________________________________

The work is interesting for _______________________________________________________

Bibliogr _________________. Tables_________________.

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………….8 1 Аналіз художньої спадщини з теми роботи………………………………12

1.1.1.Художня майстерність Лесі Українки …………………………........12

1.1.2 «Лісова пісня» у творчості українських художників. Розгляд аналогічних робіт………………………………………………………………….15

1.2. Історіографія монументальної техніки «ф’юзінг»…………………...…16

1.2.1 Історія виникнення кольорового скла………………………………16

1.2.2 Історія виникнення техніки «ф’юзінг»……………………………...22

1.2.3 Аналіз сучасного розвитку техніки «ф’юзінг»……………………..23

1.2.4 Суть технології «ф'юзінг» (спікання)………………………………24

1.2.5 Техніки ф'юзінга……………………………………………………...26

2 Розробка композиції мозаїки в техніці «ф’юзінг» на тему: «Лісова пісня» Лесі Українки……………………………………………………………………...28

2.1 Етапи розробки та принципи рішення в ескізах……………………..28

2.2 Пошуки елементів для композиції……………………………………30

2.3 Пошук колористичного рішення……………………………………...31

2.4 Створення ескізів………………………………………………………34

2.5 Виконання фрагменту в матеріалі…………………………………….37

3 Методика викладання предмета дипломної роботи під час навчання……………………………………………………………………………42

3.1 Педагогічна майстерність……………………………………………...42

3.2 Структура уроку………………………………………………………..42

3.3 Хід занять……………………………………………………………….43

4 Охорони праці та безпека в надзвичайних ситуаціях……………………46 4.1 Аналіз шкідливих та небезпечних факторів на робочому місці………………………………………………………………………………...48

4.2 Рекомендації з нормалізації негативних факторів на робочому місці………………………………………………………………………………...54

4.3 Розробка концепції плакату з охорони праці………………………..56

Висновки……………………………………………………………………….57

Список використаної літератури №1………………………………………...60

Список використаної літератури №2………………………………………...62

Додатки……………………………………………………………………..63

ВСТУП

« Лісова пісня» - гімн красі природи та людини. Драма – феєрія чарує красою почуттів, великою силою і глибиною розкритих у ній волелюбних ідей, поетичністю образів. Цей твір справді народний. Він народний своїми образами, узятими з фольклору і змальованими у повній

відповідності з уявою про життя, про навколишній світ. У цьому творі

Леся Українка говорить про те, що людина і природа – це єдине ціле, що

людина повинна дбати про навколишній світ.

Ідея єдності людини і природи в драмі-феєрії Лесі Українки "Лісова пісня"

У чому сенс людського буття? Для чого живе у світі людина? Споконвіку замислюється над цим людина й віками не може знайти остаточної відповіді, тому що скільки людей, стільки й відповідей. Людина ж з творчим духом, з розумом, який ніколи не буває в спокої, намагається усім своїм життям розв'язати це болюче питання. [9]

Драма-феєрія «Лісова пісня» створена на основі фольклорних українських джерел. Крім того, твір написаний у руслі романтичних традицій, пошуків зв'язку між природним і людським началом. Саме цей конфлікт стає провідним у «Лісовій пісні», визначаючи художні особливості, специфіку образів та ідейне наповнення твору.[1]

Великий архітектор Ле Корбюзье колись сказав: «Вся історія архітектури - це історія боротьби за світло». Основною «зброєю» в цій битві стало скло. І хоча це один з самих старовинних будівельних матеріалів, якому вже більше 4 000 років, особливо актуальним його використання стає саме зараз, в 21 столітті.[2] Вікна і двері, зимові сади і фасади, перегородки і обгороджування, атріуми і навіть цілі будинки сьогодні зводять з цього прозорого матеріалу. Все це стало можливим завдяки унікальним характеристикам скла - доступності, надійності, універсальності вживання - і, звичайно, світлу. Скляна фантазія «ф’юзінгу» прекрасна! Скло, будучи своєрідним і естетичним матеріалом само по собі, за допомогою різних прийомів сучасної обробки. стає ще оригінальнішим.

Актуальність. Передові технології образотворчого мистецтва пропонують широкий вибір методів реалізації творчої ідеї, але найяскравішим та актуальніших на сьогоднішній день є «ф’юзінг», як один із видів монументального-декоративного мистецтва. Сучасний світ не був би настільки гарний, не маючи за собою частинок предметів мистецтва, створених руками людини. Архітектура рясніє декоративними властивостями, і одним з таких прикладів є вітражі. На первинному етапі існування вітражів, технологія їх виробництва була досить примітивна, але в ногу з технологічними досягненнями вона все ж набирала обертів. І в наші дні техноголія «ф’юзінг» несе в собі давні традиції майстрів минулих століть, за винятком лише сучасних матеріалів і інструментів.

Поняття техніки «ф’юзінг» в скляному світі - це спікання або сплавлення шарів скла. В результаті сплаву всіх деталей, їх запливання під впливом температури, наша скляна конструкція набуває вигляду гладкої пластини, де чітко проглядаються всі межі різнокольорових деталей. Насправді, скласти щось красиве зі скла, скляних шматочків,смальти, гранул і порошків - це захоплююча головоломка.

Використовуючи метод "ф’юзінгу", отримують дивовижні по красі виконання полотна з переливчастого різнокольорового скла. Найширші можливості дозволяють використовувати такі роботи у самих різноманітних напрямках при оформленні інтер'єру. Картинами та мозаїками, виконаними за технологією «ф’юзінг» прикрашають стіни і міжкімнатні перегородки. Ф’юзінг виглядає дуже ефектно і мальовничо, особливо в стилістиці житлових приміщень, додаючи неповторну індивідуальність всьому декору.[16]

Метою роботи є розробка композиції для монументально-декоративної техніки «ф’юзінг» на тему «Лісова пісня».

Актуальність вибраної теми в тому що, «ф’юзінг» один з прекрасних творів монументального мистецтва. Який захоплює своєю красою та технологією виконання. Історія ф’юзінга, як і вітражного мистецтва доходить своїм корінням до часів раннього середньовіччя. І до сьогоднішнього дня велична краса цих художніх технік заставляє переживати почуття захвату.

Методикою дослідження у роботі виступає історіографічний творчий аналіз мозаїки в техніці «ф’юзінг», як одного з різновиду монументального віражного мистецтва та опрацювання літературних джерел з історії та розвитку монументальної техніки « ф’юзінг».

Було б помилкою думати, що історичний розвиток вітражного мистецтва в європейських країнах ішов одними і тими ж шляхами. Вітражі в техніці ф’юзинг, так само як і інші види мистецтв, складались під впливом ряду історичних умов, в яких існували різні напрямки, школи, тематики, композиційні і технічні прийоми.

 В цей же час спостерігається зв'язок і вплив між мистецтвами сусідніх держав. Український вітраж набув широкого визнання як і у нашій країні та за кордоном. В продовж століть вітражисти України, спираючись на традиції мистецтва Київської Русі та Галицько-Волинського князівства, виробили свою систему інтерпретації традиційних іконографічних канонів і регламентували спосіб зображення біблійних та євангельських сюжетів, художнього образу в цілому із засадами стилів і колористичного рішення включно. Зв'язки з мистецькою культурою народів сусідніх держав і народів Західної Європи також позначились на творчості українських митців. Про високий рівень українського вітражного мистецтва вказують ті нечисленні вітражі, що збереглися на Львівщині і датуються 1565 і 1593 роками.[10]

Мозаїки зі скла та вітражі, що використовувались головним чином в декорі церков і монастирів, поступово проникають в житлові і громадські будівлі, що особливо помітно у вітражному мистецтві 19-20 століть. 19 ст. з його стрімкими політичними, технічними і економічними змінами, з появою загальнодоступних газет та журналів, з поширенням фотографії і телеграфу, прогресом на транспорті та в області комунікації створили ідеальну стихію для швидкого поширення і втілення нових ідей і форм сприйняття. Відкриті нові форми енергії, нові матеріали змінили спосіб життя людей. Європу поглинув модерн. 

 Художні особливості українського вітражництва 19-20 ст., безперечно, залежали від загальноєвропейських тенденцій розвитку цієї галузі. Законодавцями "вітражної моди" стали майстри Німеччини, Австрії, Англії, Бельгії, Франції та Італії. Проте вироби українських вітражистів відрізняються від західноєвропейських особливим національним забарвленням, фольклорними мотивами, тематикою і колористикою характерною для нашого народу.[21]