2.1. Поняття, система та завдання судів загальної юрисдикції

Судова система - це сукупність судів, побудованих від­повідно до їх повноважень, завдань і функцій, передбачених Конституцією України та іншими нормативними актами. Згі­дно ст. 124 Конституції України судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисди­кції. Розглянемо детальніше систему судів загальної юрисди­кції. При цьому створення надзвичайних і особливих судів не допускається. Завданням суду, при здійсненні правосуддя, на засадах верховенства права є забезпечення захисту гаранто­ваних Конституцією України та законами прав і свобод лю­дини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

їх система будується за принципами територіальності та спеціалізації. Територіальний принцип побудови судової систе­ми означає, що юрисдикція окремих ланок судової системи по­ширюється на певні території, які можуть збігатися з адмініст­ративно-територіальними одиницями, але можуть і не збігатися з ними. Принцип спеціалізації передбачає спеціалізацію даних судів, запровадження системи галузевих судів, що в свою чергу означає розподіл по окремих категоріях справ: кримінальні, ци­вільні, господарські, адміністративні тощо. Спеціалізація судів і суддів у розгляді справ певних категорій сприяє поглибленому знанню суддями окремих галузей законодавства та практику його застосування, підвищенню професіоналізму суддів, а отже

більш надійному захисту прав і свобод людини, прав і законних інтересів юридичних осіб. За чинним законом: «Про судоустрій України» спеціалізованими судами є .господарські, адміністра­тивні та інші суди, визначені як спеціалізовані суди. У Верхов­ному Суді України діють спеціалізовані судові палати по роз­гляду цивільних, кримінальних, господарських, адміністратив­них справ, крім того, діє військова колегія.

Відповідно до адміністративно-територіального устрою судова система України поділяється на ланки.

Ланка судової системи - це сукупність судів, які мають однакову структуру, організаційну побудову, повноваження й у більшості випадків діють у межах територіальних одиниць, при­рівняних за адміністративним статусом. Судами першої (низо­вої) ланки є місцеві суди, другої ланки - апеляційні суди, тре­тьої - вищі спеціалізовані суди та Верховний Суд України (да­лі - ВСУ), який одночасно є найвищим судовим органом в сис­темі судів загальної юрисдикції.

Діяльність ланок судової системи визначається тим, які функції виконує суд залежно від стадії розгляду справи, тобто в якій інстанції розглядається справа.

Отже, судова інстанція - це стадія розгляду справи в суді з певною компетенцією. Справи в судах розглядаються в першій інстанції (справа розглядається вперше, і в судовому засіданні суд постановляє судове рішення по суті), другій інстанції - апе­ляційній (перегляд справи по суті судом вищої інстанції, переві­рка вироку чи рішення суду, яке ще не набрало чинності) та тре­тій інстанції - касаційній (перевірка законності і обґрунтованос­ті судового рішення чи вироку, які вже набрали чинності). Справи також можуть переглядатися в порядку виключного провадження.

Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідуються Президентом України за поданням Міністра юстиції України, погодженим з Головою ВСУ або головою відповідного вищого спеціалізованого суду.

Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна адмі­ністративно-територіального устрою, передислокація військ або реорганізація Збройних Сил України, зміна системи судів, а та­кож інші підстави, передбачені законом.

Кількість суддів у судах визначається Президентом Укра­їни за поданням Голови Державної судової адміністрації Украї­ни, погодженим із Головою ВСУ чи головою відповідного ви­щого спеціалізованого суду, з урахуванням обсягу роботи суду, та в межах видатків, затверджених у Державному бюджеті України на утримання судів.