Тема 9 нотаріат в україні

9.1. Поняття нотаріату та його завдання

Нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на яких покладено обов'язок посвідчувати права, а та­кож факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Завданням нотаріату є забезпечення захисту та охорони власності, прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, сприяння у зміцненні законності та правопорядку, попере­дження правопорушень.

Систему нотаріальних органів становлять державні нота­ріальні контори; державні нотаріальні архіви; приватні нотаріу­си. Крім того, в населених пунктах, у яких немає державних чи приватних нотаріусів, деякі нотаріальні дії мають право вчиняти уповноважені на це посадові особи органів місцевого самовря­дування. Нотаріатьні дії за кордоном вчиняють консульські установи України, а у випадках, передбачених законом, - дип­ломатичні представництва України.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про нотаріат» по­свідчення заповітів і доручень може вчинятися відповідними посадовими особами. Наприклад, головними лікарями, їх засту­пниками по медичній частині або черговими лікарями, директо­рами і головними лікарями будинків для престарілих та інвалі­дів, капітанами морських суден, начальниками експедицій та ін. Таке посвідчення прирівнюється до нотаріального посвідчення і має на меті забезпечити в невідкладних життєвих ситуаціях вчинення цих нотаріальних дій.

12.1

Нотаріальні органи та посадові особи мають право вчинювати тільки ті нотаріальні дії, які віднесені законом до їх повноважень. :_Л

Організація діяльності нотаріату регулюється Законом України «Про нотаріат», який був прийнятий Верховною Радою України 2 вересня 1993 р. та іншими нормативно-правовими актами."

Норми, що регулюють організацію і діяльність нотаріату, становлять самостійну галузь законодавства. Нотаріуси у своїй діяльності керуються також постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами та інструкціями Міністер­ства юстиції України.

Разом з тим законодавство про нотаріат тісно пов'язане з такими галузями права як цивільне, цивільно-ироцесуальне, сі­мейне та трудове.

Так, зокрема, засвідчуючи різноманітні договори, зокре­ма пов'язані із відчуженням нерухомості, заповіти, видачу сві­доцтв про право на спадщину, нотаріус керується нормами цивільного законодавства, роз'яснює їх зміст громадянам, які до нього звертаються.

9.2. Правовий статус нотаріуса

Нотаріус - це посадова особа, на яку покладено обов'язок вчиняти нотаріальні дії. Нотаріус, незалежно від то­го, чи є він державним, чи приватним, вчиняє нотаріальні дії від імені держави, яка надала йому повноваження їх вчиняти. Водночас нотаріус несе особисту відповідальність за вчинення нотаріальних дій.

Нотаріусом може бути громадянин України, який має ви­щу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж робо­ти у сфері права не менше трьох років, пройшов стажування протягом одного року в державній нотаріальній конторі або приватного нотаріуса, склав кваліфікаційний іспит, одержав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість за вчинення злочину, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.

До стажування допускаються громадяни України, які ма­ють вищу юридичну освіту, стаж роботи у сфері права не менше трьох років, володіють державною мовою. Керівником стажу­вання може бути нотаріус, який має стаж нотаріальної діяльнос­ті не менше 10 років.

Умови роботи визначаються трудовим контрактом між стажистом та приватним нотаріусом чи державною нотаріаль­ною конторою з додержанням законодавства про працю.

Не може бути стажистом нотаріуса особа, яка має суди­мість, а також особа, обмежена у дієздатності або визнана недіє­здатною за рішенням суду.

Нотаріуси в їхній діяльності повинні бути неупередже-ними і незалежними.

Тому дуже важливою вимогою для забезпечення об'єктивності в діяльності нотаріуса є заборона займатися підприємницькою або адвокатською діяльністю, бути заснов­ником адвокатських об'єднань, перебувати на державній слу­жбі або на службі в органах місцевого самоврядування, пере­бувати у штаті інших юридичних осіб, входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів господарських організацій, кре­дитно-фінансових установ, а також виконувати іншу оплачу­вану роботу, крім викладацької, наукової і творчої, у вільний від роботи час.

Ця вимога усуває можливість впливати на нотаріусів, ви­користовуючи їхнє підлегле становище в інших установах, де вони працювали б за сумісництвом.

Важливою гарантією діяльності нотаріуса є закріплення в законі його прав.

^

Нотаріус мас право витребувати від підприємств, уста­нов, організацій, а також від фізичних осіб відомості й докумен­ти, необхідні для вчинення нотаріальної дії; одержувати плату за надання консультацій правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, за вчинення приватними нотаріусами нотаріальних дій, за надання додаткових інформа­ційно-технічних послуг; складати проекти угод і заяв, виготов­ляти копії документів та виписки з них, а також давати роз'яснення з питань вчинення нотаріальних дій і консультації правового характеру. Чинним законодавством нотаріусу можуть бути надані й інші права.

Обов'язки нотаріуса теж є реалізацією принципу спри­яння фізичним та юридичним особам у здійсненні їхніх прав і захисті законних інтересів.

Нотаріус зобов'язаний:

• здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до Закону України «Про нотаріат» і принесеної присяги;

• сприяти громадянам, підприємствам, установам і орга­нізаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчи­нюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізна­ність не могла бути використана їм на шкоду;

• зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з вчиненням нотаріальних дій;

• відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідпо­відності законодавству України або міжнародним договорам;

• вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса від­повідно до встановлених правил;

• дбайливо ставитися до документів нотаріального діло­водства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення;

• надавати документи, інформацію і пояснення на вимо­гу Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севас­тополі при здійсненні ними повноважень щодо контролю за ор­ганізацією діяльності та виконанням нотаріусами правил нотарі­ального діловодства;

> постійно підвищувати свій професійний рівень, а у ви­падках, передбачених Законом України «Про нотаріат», прохо­дити підвищення кваліфікації тощо.