6.2. Характеристика функцій прокуратури

Функція прокуратури є одним із головних понять, через яке розкривається структура і весь зміст діяльності органів прокуратури.

Функції прокуратури - це зазначені у законі напрями або частини діяльності її органів, які визначаються соціально- державним призначенням прокуратури, характеризуються пев- ним предметом та завданнями і здійснюються з використанням властивої цим органам компетенції.' ^: ' ^(іі '>■< •¹ •• '• '

Конституція в ст. 121 проголошує, що Прокуратура Укра­їни становить єдину систему, на яку покладаються:

1. підтримання державного обвинувачення в суді.

2. представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.:

3. нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання. Досудове слідство.

4. нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням осо­бистої свободи громадян

5. нагляд за додержання..) прав і свобод людини і грома­дянина, додержання законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. -

Підтримання державного обвинувачення в суді. Прокурор може втрутитись у Справу' на будь-якій стадії пронесу, коли цьо­го вимагає захист 'конституційних прав громадян, інтереси дер­жави та суспільства, зобов'язаний нчасно застосовувати перед­бачені законом заходи до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили. Прокурор Mat рівні права з іншими учасни­ками судового засідання.

Прокурор бере участь у судовому розгляді кримінальних справ залежно від характеру й ступеня суспільної небезпеки

діяння. Підтримуючи державне обвинувачення, прокурор бере участь у дослідженні доказів, подає суду свої пропозиції з при­воду застосування кримінального закону та міри покарання під­судному. При цьому прокурор керується вимогами закону й об'єктивною оцінкою зібраних у справі доказів.

Джерелом державного обвинувачення є діяльність орга­нів дізнання та досудового слідства, зусиллями яких особа, ви­крита як така, що вчинила злочин, у зв'язку з чим має постати перед судом.

Підтримуючи обвинувачення в суді, прокурор привселю­дно обвинувачує підсудного та наполягає на застосуванні до нього справедливого покарання, допомагає суду у кваліфікова­ному вирішенні справи, привертає увагу до причин та умов, що сприяли вчиненню злочину.

У випадку, коли при розгляді справи прокурор дійде висновку, що дані судового слідства не підтверджують обви­нувачення підсудного, він зобов'язаний відмовитися від обви­нувачення.

Таким чином, підтримання державного обвинувачення -

це діяльність прокуратури у встановлених кримінально-проце­суальним законом формах, яка складається з аналізу матеріалів справи та доказування вини особи в судових органах, сприяння постановлению законного, обґрунтованого та справедливого вироку.

Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає в здійсненні прокурорами від імені дер­жави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина чи держави у випадках, передбачених законом.

Формами представництва є:

- звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій, рішень органів і посадових осіб;

• участь у розгляді судами справ;"

• внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими об­ставинами.

З метою вирішення питання наявності підстав для внесен­ня касаційного подання в справі, розглянутій без участі проку­рора, прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, Що знаходяться в справі.

Прокурор самостійно визначає підстави для представниц­тва в судах, форму його здійснення та може здійснювати пред­ставництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передба­ченому процесуальним законом.

Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство.

Цей нагляд спрямований на забезпечення встанов­леного порядку, виявлення та розкриття злочинів, розгляду заяв та повідомлень про них, законності здійснення оператив­них заходів, слідства, правомірності прийнятих зазначеними органами рішень.

Прокурорський нагляд за оперативно-розшуковою діяль­ністю поширюється на оперативні підрозділи:

1. Міністерства внутрішніх справ України - криміналь­ною, транспортною та спеціальною міліцією, спеціальними під­розділами по боротьбі з організованою злочинністю, судовою міліцією.

2. Служби .безпеки України - розвідкою, контр роз­відкою, військовою контррозвідкою, захисту,національної дер­жавності, спеціальними підрозділами по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, оперативно-технічними, внутріш­ньої безпеки, оперативного документування, боротьби з терори­змом і захисту учасників кримінального судочинства та праців­ників правоохоронних органів.

1. Державної прикордонної служби України - розвідува­льним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, під­розділами з охорони державного кордону органів охорони дер­жавного кордону та Морської охорони, забезпечення внутрі­шньої безпеки, забезпечення власної безпеки, оперативного документування та оперативно-технічними.

3. Управління державної охорони - підрозділом опера­тивного забезпечення охорони виключно з метою забезпечення безпеки осіб та об'єктів, щодо яких здійснюється державна охорона.

4. Органів державної податкової служби - оперативними підрозділами податкової міліції.

5. Органів і установ Державного департаменту України з питань виконання покарань - оперативними підрозділами.

6. Розвідувального органу Міністерства оборони Украї­ни - оперативними, оперативно-технічними, власної безпеки.

Повноваження прокурора, встановлені кримінально-процесуальним законодавством та іншими нормативними акта­ми, поширюються на слідчих прокуратури, органів внутрішніх справ, служби безпеки і податкової міліції, що об'єднані проце­суальним поняттям «органи досудового слідства».

Значення прокурорського нагляду на цьому комплексному напрямі правоохоронної діяльності важко переоцінити. Як відо­мо, при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнан­ня та досудового слідства неминуче зачіпаються, а часто й істо­тно обмежуються права і законні інтереси громадян, гарантовані Конституцією України та іншими законами (право на свободу, недоторканність житла і т. ін.).

Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженнями особистої свободи громадян.

Предметом нагляду є додержання законності під час пере- бування осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув'язнення, виправно-трудових, інших установах, що виконують покарання чи заходи примусового характеру, які призначаються судом, додержання встановленого кримінально-виконавчим за- конодавством порядку й умов тримання або відбування пока- рання особами в цих установах, їх прав і виконання ними своїх обов'язків. . ,,_:

Прокурор має широкі контрольно-наглядові повноважен­ня. Так, він має право у будь-який час відвідувати піднаглядні заклади, опитувати осіб, які там утримуються, знайомитися з усіма документами та матеріалами, перевіряти на відповідність закону накази та розпорядження адміністрації місць позбавлен­ня волі.' Йому також надано право вимагати від посадових осіб створення належних умов, що забезпечують права затриманих, осіб, узятих під варту, засуджених та осіб, щодо яких застосова­но примусові заходи. Він може також отримувати від згаданих посадових осіб пояснення.

Прокурор наділений повноваженнями відміняти незакон­не дисциплінарне стягнення, накладене на особу, яка відбуває покарання, або негайно звільняти її своєю постановою із штра­фного ізолятора, приміщення камерного типу,, дисциплінарного ізолятора, з-під варти, якщо встановлено, що особу затримано або взято під варту без законних підстав. _;,

Прокурор зобов'язаний періодично проводити комплексні перевірки додержання законів як у місцях виконання покарань, так і при виконанні інших заходів примусового характеру, що їх призначає суд.

Нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержання законів з них питань орга­нами виконавчої влади, органами місцевого самовря­дування, їх посадовими і службовими особами. ^Vj{' -

79

Предметом даного нагляду є:

1. Відповідність актів, які видаються всіма органами, під­приємствами, установами, організаціями та посадовими особа­ми, вимогам Конституції України та чинним законом.

2. Додержання законів про недоторканість особи, соціа­льно-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі й гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав.

3. Додержання законів, що стосується економічних, між­національних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вима­гають прокурорського реагування, а за наявності приводів - та­кож із власної ініціативи прокурора. Прокуратура не піднімає органи відомчого управління та контролю і не втручається в го­сподарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чин­ному законодавству.

При здійсненні даного нагляду прокурор має право: 1) безперешкодно за посвідченням, що підтверджує за­йману посаду, входити в приміщення державних органів, орга­нів місцевого та регіонального самоврядування, об'єднань гро­мадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, до військових частин, установ без особливих перепусток, де такі запровадже­но; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для про­ведення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою тих, що містять комерційну чи банківську таємницю або конфіденційну інформацію.

Письмово вимагати подання в прокуратуру для пере­вірки зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, в тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою;

2. вимагати для перевірки рішення, розпорядження, ін­струкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформа­цію про стан законності й заходи щодо її забезпечення;

3. вимагати від керівників та колегіальних органів прове­дення перевірок, ревізій діяльності, підпорядкованих і підконт­рольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз;

4. викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону.

б.З. Акти прокурорського реагування, їх загальна характеристика

Особливості та різновиди актів прокурорського реагуван­ня різноманітні. Найбільше поширення одержали протести, приписи, подання, постанови прокурора.

Протест на акт, що суперечить закону, приноситься про­курором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоячого органу. У.такому ж порядку приноситься протес­ти на незаконні рішення чи дії посадової особи.

У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідальність із законом, а також при­пинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушено­го права.

Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або поса­довою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.

У разі відхилення протесту або ухилення від його розгля­ду прокурор мОже звернутися із заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом

81

15 днів із моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розі ляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.

Письмовий припис про усунення порушень закону вно­ситься прокурором, його заступником органу чи посадовій осо­бі, які допустили порушення, або вищестоячому у порядку під­порядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усу­нути порушення.

Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємствам, установам, організаціям, а також громадянам, якщо не буде негайно усунений. Припис під­лягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору.

Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вище­стоящому прокурору, який зобов'язаний розглянути скаргу про­тягом 10 днів, або до суду.

Подання з вимогами усунення порушень закону, причин цих порушень' і умов, що їм сприяють, вноситься прокурором, його заступником у державний орган, громадську організацію або посадовій особі, які наділені повноваженням усунути пору­шення закону, і підлягає невідкладному розгляду. Не пізніш як у місячний строк має бути вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про наслід­ки повідомлено прокурору.

Колегіальний орган, якому внесено подання, повідомляє про день засідання прокурору, який вправі особисто взяти участь у його розгляді.

У разі порушення закону посадовою особою або громадя­нином прокурор, його заступник, залежно від характеру пору­шення закону, вносить мотивовану постанову про дисциплінар­не провадження, провадження про адміністративне правопору­шення або про порушення кримінальної справи щодо цих осіб.

Постанова про порушення дисциплінарного провадження або провадження про адміністративне правопорушення підглягає розгляду повноважною посадовою особою або відповідним органом у десятиденний строк після її надходження, якщо інше не встановлено законом.

У протесті, поданні, приписі або постанові прокурора обов'язково зазначається, ким і яке положення закону поруше­но, в чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або орган мають вжити до його усунення.

■І