5.3. Організація робота Вищої ради юстиції та вирішення питань, що належать до її компетенції

У Вищій раді юстиції утворюються секції:

• з питань підготовки подань для призначення суддів уперше та звільнення їх з посад;

• дисциплінарна секція для здійснення дисциплінарного провадження, розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності і прийняття рішення про по­рушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності.

Координує роботу ВРЮ Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції працюють на постій­ній основі.

Голова обирається з членів ВРЮ на 3 роки, без права пе­реобрання. На першому засіданні Ради таємним голосуванням

67

шляхом подання бюлетенів з будь-якої кількості кандидатур, запропонованих членами Вищої ради юстиції. Головою не може бути обрано членів Ради, які входять до її складу за посадою. До повноважень Голови ВРЮ належить:

1. організація роботи Ради та головування на її засіданнях;

2. координація роботи секцій і членів Ради;

3. призначення засідань Ради;

4. надіслання подання ВРЮ про призначення суддів Президентові України і про звільнення їх з посади;

5. загальне керівництво апаратом Ради;

6. розпорядження бюджетними асигнуваннями на отри­мання і забезпечення діяльності Ради тощо.

Рішення про утворення секцій ВРЮ та про їх персо­нальний склад приймається на першому засіданні новоутво­реної Ради.

Засідання ВРЮ вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менш як 2/3 від її конституційного складу.

Засідання Ради проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться за рішенням більшості її конституційного складу.

Засідання секції ВРЮ вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менш як 3/4 від її складу. Висновки секції приймаються більшістю членів Ради, які взяли участь у засідан­ні. Вища рада юстиції для здійснення своїх повноважень може витребувати та одержувати необхідну інформацію та судові справи від суддів, підприємств, установ, організацій, громадян та їх об'єднань.

Судові справи, розгляд яких незакінчено, надаються чле­нам Ради на їх вимогу для ознайомлення у зв'язку з виконанням доручень з перевірки конкретних справ Голови або заступника Голови Ради.

Член ВРЮ має право знайомитись з матеріалами, пода­ними на розгляд Ради, брати участь у їх з'ясуванні та пере­вірці, заявляти клопотання, наводити свої мотиви, подавати відповідні документи член ВРЮ не може брати участі в роз­гляді питання і підлягає відводу, якщо буде встановлено, що він особисто прямо чи побічно заінтересований в результаті справи, є родичем особи, стосовно якої розглядається питання, або якщо будуть встановлені інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості.

За наявності таких обставин член Ради повинен заявити самовідвід. За таких самих обставин підвід члену Вищої ради юстиції може заявити особа, за поданням якої розглядатиметь­ся питання, а також особа, стосовно якої вирішується питання, чи особа, що подала скаргу.

Участь Вищої ради юстиції у формуванні суддів­ського корпусу.

Вища рада юстиції за рекомендацією кваліфікаційної ко­місії суддів вносить подання Президенту України про призна­чення громадянина України на посаду судді вперше. До подання Ради додаються:

1. рекомендація кваліфікаційної комісії;

2. особовий листок 8 обліку кадрів та автобіографія кан­дидата на посаду судді;

3. копії дипломів про освіт}/, наукову ступінь чи вчене звання;

4. примірник реферату з питань правознавства, підготов­лений кандидатом на посаду судді;

5. рецензія на реферат;

6) копія декларації про доходи за останній рік. Кандидатура на посаду судді розглядається персонально

після доповіді члена Вищої ради юстиції; який діє за доручен­ням відповідно! секції, де попередньо вивчаються матеріали що­до кандидата на посаду судді.

Рішення щодо кандидата на посаду судді приймається на засіданні Вищої ради юстиції відкритим голосуванням. Пропозиція щодо внесення подання Президентові України про призначення суддею вважається' прийнятою, якщо за неї проголосувало більше половини від конституційного складу Ради.

Розгляд питань про звільнення суддів.

З пропозицією про прийняття подання про звільнення су­дді з посади до Вищої ради юстиції можуть звернутися:

1. Відповідна кваліфікаційна комісія суддів;

2. Член Вищої ради юстиції.

Вища рада юстиції за пропозицією кваліфікаційної комісії суддів або за власною ініціативою вносить подання про звіль­нення суддів з посади до органу, який їх призначив або обрав.

Розгляд питань щодо несумісності.

До Вищої ради юстиції з пропозицією розглянути питання щодо несумісності діяльності судді чи прокурора із займаною посадою можуть звернутися:

1. Народний депутат України.

1. Голова Верховного Суду України, голови вищих спеці­алізованих судців, міністр юстиції України - щодо судців.

2. Генеральний прокурор України щодо прокурорів.

3. Кваліфікаційні комісії суддів.

Вища рада юстиції може прийняти рішення:

1. Про визнання заняття суддею або прокурором іншою діяльністю, несумісною з подальшим перебуванням на посаді судді або прокурора, і запропонувати йому у встановлений Ра­дою строк визначитися з питанням про продовження роботи на посаді судді чи прокурора чи заняття іншою діяльністю з повід­омленням Вищої ради юстиції.

2. Про визнання порушення суддею або прокурором щодо несумісності "їх посади із заняттям іншою діяльністю і надіслати подання відповідним органам про звільнення їх з посади.

Дисциплінарне провадження щодо суддів Верховного Суду України і вищих спеціалізованих судів.

Вища рада юстиції - єдиний орган, якому Конституцією України надано право відкривати дисциплінарне провадження щодо Голови, заступників голови, судців Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів. Зазначені посадові особи можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідаль­ності за порушення присяги та з підстав, передбачених Законом України «Про статус суддів». Вища рада юстиції може накласти на цих суддів такі стягнення:

1. догану;

2. пониження кваліфікаційного класу.

Підставою для відкриття дисциплінарного провадження є подання члена ВРЮ за результатами перевірки повідомлень. Дисциплінарне провадження включає такі стадії:

1. перевірка даних про дисциплінарний проступок;

2. відкриття дисциплінарного провадження;

3. розгляд дисциплінарної справи;

4. прийняття рішення.

Тема 6

ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ